УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Титано-магнієвий кульбіт: як Фонд держмайна потрапив в скандал через "ЗТМК"

Титано-магнієвий кульбіт: як Фонд держмайна потрапив в скандал через 'ЗТМК'

Фонд державного майна України під слушним приводом наведення порядку на державних підприємствах задумав низку кадрових ротацій на підконтрольних або умовно підконтрольних об'єктах власності. Минулого тижня головним інформаційним приводом від ФДМУ стала "спецоперація" по зміні менеджменту ПАТ "Центренерго" (як сам охрестив її в своїй заяві глава Фонду Дмитро Сенниченко).

Згідно зі свіжими заявами глави ФДМУ, в Фонді вже навіть визначилися з часом, який знадобиться Фонду для підготовки "Центренерго" до приватизації. За словами Сенниченка, вона запланована на другий квартал 2021 року.

Цікаво, що якщо рішення Фонду держмайна по "Центренерго" супроводжувалися особливою публічністю з боку глави ФДМУ, то деякі інші кадрові ініціативи підлеглих Сенниченка минулого тижня пройшли в куди більш закритому режимі.

Ще одну кадрову "спецоперацію" Фонд держмайна зробив в ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат", прийнявши рішення про звільнення багаторічного генерального директора підприємства Володимира Сивака, орієнтованого на міноритарного акціонера ТОВ в особі Group DF.

Спецоперація з далекосяжними наслідками

Однак цією спецоперацією навряд чи можна буде похвалитися громадськості або начальству, так як основна боротьба за комбінат між ФДМУ і приватним акціонером Товариства "ЗТМК" насправді тільки починається. І з огляду на те, якою кількістю юридичних порушень супроводжувалося рішення Фонду про призначення нового керівника підприємства, стає зрозуміло, чому посадові особи ФДМУ не поспішають рапортувати про свою "перемогу".

Операція по призначенню нового директора підприємства пройшла настільки невміло і дивно, що оскарження її результатів в судовому порядку, за умови більш-менш об'єктивного розгляду, не може закінчитися нічим, крім скасування незаконного рішення зборів акціонерів ТОВ "ЗТМК" від 29 травня.

Що ж сталося? Фонд держмайна України з третьої спроби (перші дві відбулися 30 квітня і 12 травня) провів так звані "позачергові збори акціонерів" ТОВ "ЗМТК", на якому виніс рішення про зміну менеджменту підприємства.

За інформацією генерального директора підприємства Володимира Сивака, якою він охоче ділився зі ЗМІ, чиновники ФДМУ офіційно були проінформовані, що через карантин і відсутність авіасполучення з Україною представники приватного акціонера, який володіє 49% акцій ТОВ (кіпрська компанія "Толексіс Трейдинг Лімітед", що входить в холдинг Group DF Дмитра Фірташа) не можуть бути присутніми на зборах. Таким чином, на зборах в стінах Фонду держмайна був присутній єдиний акціонер – сам Фонд, який діє від імені держави. А це означає, що рішення про відсторонення Сивака і призначення нового гендиректора "ЗТМК" Сергія Лубеннікова де-юре було прийнято тільки Фондом держмайна, а не зборами акціонерів ТОВ, як наказує закон.

Гендиректор ЗТМК з 2013 року Володимир Сивак

Якщо сухо і неупереджено розбирати правову сторону питання, то чиновники під керівництвом заступника голови ФДМУ Сергія Ігнатовського в своїх рішеннях по "ЗТМК" як мінімум тричі порушили норми українського законодавства.

По-перше, провели збори акціонерів не за адресою реєстрації ТОВ, а в приміщенні Фонду держмайна. По-друге, розглянули питання, які не мали права розглядати без участі другого акціонера – "Толексіс Трейдинг" – і ухвалили по них рішення. І по-третє, рішення про призначення нового генерального директора підприємства відбулося без необхідного в таких випадках конкурсу. Також, за деякими даними, ФДМУ порушив пряму судову заборону на звільнення із займаної посади генерального директора підприємства Володимира Сивака, який, наскільки відомо, не був оскаржений в судовому порядку аж до минулої п'ятниці.

Справа Гончарука живе

Цікаво, що спроба протягнути призначення нового гендиректора "ЗТМК" без конкурсу і згоди обох акціонерів була зроблена ще попереднім прем'єр-міністром Олексієм Гончаруком, який, всупереч законодавству, підписав відповідне розпорядження про призначення Сергія Лубеннікова генеральним директором ТОВ "ЗТМК" ще на початку березня цього року. Однак Гончарук досить швидко після цього випадку був звільнений. З огляду на те, що нинішній голова Фонду держмайна Сенниченко і екс-прем'єр Гончарук ніколи не приховували своїх тісних робочих відносин, це рішення не могло з'явитися без активної участі голови ФДМУ.

Дмитро Сенниченко і Олексій Гончарук

Після того, як стало очевидно, що правова сторона розпорядження Гончарука не витримує критики, у відомстві Дмитра Сенниченка вирішили діяти через проведення позачергових зборів акціонерів, провівши його саме в момент надзвичайної ситуації, коли жодна компанія з іноземною пропискою не зможе делегувати своїх офіційних представників для участі.

Таким чином, почавши з постанови Олексія Гончарука на початку березня, і закінчивши рішенням сумнівного зборів акціонерів ТОВ "ЗТМК" 29 травня, Фонду держмайна знадобилося цілих три місяці, щоб прийняти хоч якесь рішення по зміні гендиректора підприємства. При цьому Фонд державного майна не сформулював переконливих аргументів на користь відставки Володимира Сивака, як і не пред'явив ніяких планів щодо майбутнього "Запорізького титано-магнієвого комбінату". На відміну від ситуації з тим же "Центренерго" та іншими державними компаніями, де Фондом називаються навіть конкретні терміни приватизації, позиція чиновників щодо одного з найбільших запорізьких підприємств до цього дня залишається таємницею за сімома печатками.

У Фонді явно розуміють вразливість своєї позиції і майбутні тривалі судові розгляди, які вже були анонсовані юристами приватного акціонера. Також чиновники ФДМУ не можуть не розуміти, що методи, за допомогою яких був знятий гендиректор Сивак і призначений новий глава комбінату Лубенніков, неминуче перетворять завод в досить токсичний актив, навколо якого довгий час не буде врегульований спір між двома акціонерами, підуть тривалі судові розгляди (не виключено, що також і в міжнародних судах) і робота якого буде фактично паралізована.

Власноруч створивши кризову ситуацію навколо ЗТМК, Фонду держмайна буде складно в доступному майбутньому "очистити" для можливої приватизації належний державі пакет акцій. Не кажучи вже про те, що новий генеральний директор, який не пред'явив стратегії розвитку ЗТМК, який не має хоча б мінімального досвіду керівництва складними промисловими об'єктами, навряд чи зможе утримати завод на плаву. Але найсумніше, що в цій ситуації головним постраждалим виявиться навіть не міноритарний акціонер, стратегію боротьби якого за свої права передбачити в загальних деталях не складно, а багатотисячний трудовий колектив, інтерес якого в стабільній роботі і заробітній платі, схоже, виведений чиновниками ФДМУ за дужки.

Обітниця мовчання

Для чого ж тоді Фондом держмайна була затіяна заміна генерального директора ЗТМК на тлі карантину і під шумок інших гучних кадрових перестановок? Очевидно, що в самий найближчий час відповідь на це питання повинні дати самі чиновники ФДМУ – Дмитро Сенниченко, його заступник Сергій Ігнатовський, а можливо навіть чиновники вищого рангу аж до прем'єр-міністра. Адже рівно з того моменту, як Фонд держмайна заведе на підприємство нового директора, саме ФДМУ, а також новий менеджмент комбінату, візьмуть на себе всю відповідальність за долю одного з містоутворюючих підприємств Запоріжжя.

За словами Володимира Сивака, починаючи з моменту створення ТОВ "ЗТМК" в 2013 році, недобросовісним інвестором комбінату завжди виступала саме держава. А точніше – чиновники і держструктури, які діють від імені держави як власника 51% акцій Товариства. Дійсно, у відкритих джерелах неможливо знайти жодної більш-менш чіткої позиції посадових осіб щодо роботи ЗТМК або його майбутнього. Таких ідей та планів не висловлювалося ні протягом останнього року, ні за часів попередньої влади. У зв'язку з цим Сенниченко і його підлеглим не завадило б перервати дивну для такої ситуації обітницю мовчання і відкрити свої плани, а також стратегію щодо комбінату.

Не дивно, що в такій ситуації тисячі працівників заводу, м'яко кажучи, стурбовані своїм майбутнім. Особливо з огляду на яскравий приклад "ефективного управління", яке Фонд держмайна демонструє буквально по сусідству з ЗТМК – на Запорізькому алюмінієвому комбінаті (ЗАлК), наглядову раду якого очолює заступник голови ФДМУ Сергій Ігнатовський. Той самий, який своїми рішеннями посадив в крісло генерального директора ЗТМК Сергія Лубеннікова.

Екс-міністр економіки України Тимофій Милованов інспектує зруйнований Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат в 2019 році

"Багатотисячний колектив не допустить, щоб в результаті тіньових рішень підприємство було зупинено і розпиляно на металобрухт, як це вже трапилося з багатьма запорізькими підприємствами, зокрема – Запорізьким алюмінієвим комбінатом", - йдеться в листі трудового колективу ЗТМК прем'єр-міністру України Денису Шмигаль від 19 травня 2020 року.

Схоже, що Денис Шмигаль останні тижні був так зайнятий версткою плану порятунку української економіки і промисловості, що лист працівників ЗТМК пройшло повз нього. А ось те, наскільки виправданими є побоювання працівників підприємства – стане зрозуміло вже в найближчі місяці. З цього моменту майно "Запорізького титано-магнієвого комбінату", а також рахунки ТОВ, знаходяться в руках ставлеників керівників Фонду держмайна Дмитра Сенниченка і Сергія Ігнатовського.