СвітСпорт

Cубсидіі в Україні забирають після покупки мобільного телефону: кому доведеться повернути витрачену "знижку"

119тЧитати новину російською

В Україні мільйони субсидіантів проходять верифікацію. Міністерство фінансів аналізує інформацію з різних реєстрів і держорганів, а після відправляє в органи соцзахисту повідомлення про можливі порушення. Тільки в цьому році в "чорний список" потрапили понад 170 тис. сімей.

Щоравда, при перевірці виявилося, що левова частина з них правил не порушили. Субсидію можуть забрати після покупки дорого телефону, туристичної поїздки або навіть меблів на суму від 50 тис. грн. Так, нещодавно в Чернівецькій області, як повідомляють в місцевому департаменті соцзахисту, субсидію забрали після купівлі телефона відомої марки.

"Обозреватель" розібрався, хто в Україні ризикує не пройти верифікацію Мінфіну.

Як і кого перевіряють

Міністерство фінансів збирає інформацію з усіх доступних джерел, а після аналізує її. Причому відомство має право отримати за запитом доступ до банківської таємниці. Купівля дорого телефону, нерухомості, автомобіля - вся ця інформація "спливе" в одному з реєстрів або ж відобразиться в історії платежів. Як розповіли в Мінфіні, одне з найпоширеніших порушень - покупка на суму від 50 тис. грн.

Згідно з чинною постановою, це може бути будь-яка річ, послуга або навіть медична операція (за винятком випадку, коли це необхідно для порятунку життя). Так, якщо витратити 52 тис. грн, наприклад, на лікування зубів і установку пломб, то субсидії з наступного сезону можуть відібрати.

Ще одна причина для відмови - приховування частини доходу. Правда, це порушення виявити складніше. Як свідчать дані Держстату, кожен третій українець частину зарплати або ж весь дохід отримує в конверті. Фактично, ці гроші залишаються в тіні і не враховуються при розрахунку суми субсидії. Але якщо Міністерство фінансів все-таки виявить незадекларований дохід, то порушнику доведеться не просто самостійно платити за комуналку, а й повернути в бюджет "зайву" знижку.

Для прикладу, якщо офіційний дохід сім'ї з трьох осіб 10 тис. грн, вони повинні платити за комунальні послуги не більше 1539 грн. Припустимо, що реальні витрати на комуналку в опалювальний сезон досягали 2000 грн на місяць. Щомісячний розмір субсидії - 461 грн. Якщо виявиться, що реальний дохід сім'ї, наприклад, 15 тис. грн, і субсидія їм зовсім не передбачена, то за півроку використання субсидії доведеться повернути в бюджет понад 2,7 тис. грн.

Перевірка субсидіантів фактично відбувається в два етапи. На першому - її проводять органи соціального захисту, після до перевірки підключається і Міністерство фінансів. Однак цього, впевнені в уряді, недостатньо. Міжнародні партнери рекомендували Україні посилити верифікацію і на ці цілі пообіцяли матеріальну допомогу. Так, якщо парламент прийме закон про соціальну інспекцію, то Світовий банк виділить країні $ 35 млн. При цьому "ревізори" отримають право ходити по домівках субсидіантів з перевірками. Раніше "Обозреватель" докладно писав про те, які права можуть отримати соціальні інспектори .

Без перевірок не обійтися

Щорічно з бюджету на компенсацію субсидій витрачають мільярди гривень. Причому платять за "пільговиків" всі українці. Так, в цьому році на субсидії виділять понад 70 млрд грн. Це ті гроші, які могли б піти на підвищення зарплат бюджетникам, підтримку бізнесу, будівництво доріг і соціальної інфраструктури. Однак в результаті кошти просто проїдаються. Причому, як показують соціологічні дослідження інституту ім. Яременко, кожен четвертий субсидіант заявляє про те, що його дохід знаходиться на середньому або навіть вище середнього рівні. З зарплатами в конвертах дуже складно визначити, хто насправді потребує допомоги від держави, а хто просто приховує свої доходи.

Раніше "Обозреватель" вже писав про те, як українці приховують дохід від здачі своєї нерухомості в оренду і навіть оформлюють субсидії в квартирах, де селять орендарів.

pixabay

Ще одна проблема - завищені соціальні нормативи споживання комунальних послуг. Субсидія призначається на "норму", проте, як показують дані Національної комісії в сферах енергетики і комунальних послуг, реально ж українці витрачають значно менше "норми". Субсидія за таких умов не стимулює економити. Для прикладу, в Молдові в середньому одне домогосподарство за рік використовує 425 куб.м газу, в Румунії - 743 куб.м, в Польщі - 573 куб.м. А в Україні - 1443 куб.м (комплексний показник з урахуванням опалення).

Уже в наступному році в Україні може повноцінно запрацювати монетизація субсидій. Тобто знижки будуть виплачувати грошима. Перед тим, як впроваджувати монетизацію, необхідно упевнитися, що всі субсидіанти, а це кожна друга українська родина, дійсно потребують підтримки.

Читайте всі новини по темі "Тарифи ЖКГ і субсидії" на сайті "Обозреватель".

Наші блоги