Блог | Уряд на роздоріжжі: загравання з МВФ, зростання соціальних виплат у передвиборчий рік, сподівання на стабільність аграрного сектора
Ключові макроіндикатори бюджета-2019 наштовхують на думку, що в умовах роботи місії МВФ потрібно було зараз на папері задекларувати позитивну економічну динаміку й ефективність бюджетної політики. Таке спадає на думку з огляду на наступне:
1. Основною стратегією держбюджету на найближчі роки є зниження показника держборгу по відношенню до ВВП: до 52,2% у 2019 році, до 49% у 2020 році. Найперше, що спадає на думку – це загравання з МВФ. Хоча ймовірним виглядає намір реструктуризувати українські зовнішні запозичення, враховуючи привабливу дохідність вітчизняних державних паперів у сучасних умовах. Адже наразі в розвинених економіках спостерігаються так звані фінансові репресії, що на практиці проявляються у встановленні від’ємних процентних ставок на державні облігацій країн єврозони. Тому, потенційні іноземні інвестори готові інвестувати у державні цінні папери країн, що розвиваються.
2. Дуже оптимістичним виглядає задекларований показник інфляції (у проекті бюджету-2019 закладено 7,4%). Згідно офіційної статистики, протягом 2014-2017 років індекс споживчих цін не падає нижче показника 10%, а всі інфляційні прогнози КабМіну й НБУ не виправдовуються. Те ж саме очікуємо за підсумками 2018 року: восени чекаємо зростання комунальних тарифів, здорожчання енергоресурсів (насамперед, пального), девальвує гривня. Більше того, цілком ймовірно, що в 2019 році, до вже традиційних драйверів інфляції додадуться фактор підвищення мінімальної зарплати й інших основних соціальних виплат, а головне – у рік виборів Президента й народних депутатів значно зростуть виборчі бюджети, а з ними й споживчі витрати. Ймовірно, що темпи приросту реального продукту значно не прискоряться, у грошову систему вивільняться важко контрольовані обсяги готівки, що розбалансує товарно-грошові відносини й спровокує скачок цін.
3. Від розвитку світових промислових ринків також будуть залежати темпи економічного зростання України. Тут варто відмітити надзвичайно високу кореляцію розвитку вітчизняної промисловості та динаміки ВВП (рис.1). В останні роки, насамперед завдяки позитивній динаміці світових цін на продукцію вітчизняної промисловості вдалося відновити позитивні темпи економічного зростання в Україні. Однак, на жаль, доводиться вкотре констатувати, що в світі українське промислове виробництво користується попитом лише у вигляді сировини.
4. Утвердження України як держави, яка виробляє готову конкурентну якісну продукцію, можливо через розвиток аграрного сектора національної економіки. Судячи з представленого проекту держбюджета-2019, вектор імплементації міжнародного досвіду при формуванні держпрограм підтримки АПК збережено. І це є позитивним сигналом для виробників. Хоча обсяги підтримки по деяким програмам могли б бути більшими. Так, є факт того, що цього року деякі держпрограми-2018 не запрацювали. Позаяк, спадає на те, що фермери не скористались своїм шансом на мільярд. Тому, доцільним наразі виглядає МінАПК сконцентруватися на вдосконаленні програм підтримки фермерства, кооперативного руху на селі. Однак вже точно можна стверджувати, що на 2019 рік варто передбачити на державну підтримку фермерських господарств значно менше, навіть 500 млн. грн. вистачить для початку аби дрібні сільськогосподарські виробники відчули підтримку держави. Решту – перерозподілити на програми підтримки галузі тваринництва, якими сільськогосподарські виробники успішно скористалися цього року. Ці програми є стратегічними, адже в їх основі міжнародний досвід стимулювання розвитку галузі тваринництва, створення потужностей з переробки поголів’я й виробництва продукції з високою доданою вартістю.
