Прийміть участь
в розіграші
планшету Взяти участь
Приз
СвітСпорт

/Блоги - Банки і фінанси

Українська металургія: що далі?

2.4т

Протягом перших років розгортання воєнно-політичної та економічної кризи вітчизняна металургійна галузь відчула гострий дефіцит брухту чорних металів, який виникнув внаслідок поєднання ряду несприятливих обставин: поступового вичерпання легкодоступних джерел брухту в Україні; тимчасової окупації території, де здійснювалась значна частина його заготівлі; послаблення обмежень на експорт брухту у зв’язку зі скасуванням квот на його експорт.

За таких обставин у 2014 р. експорт брухту зріс у 3,6 рази до 0,9 млн. т, а в 2015 р., зріс ще в 1,3 рази, сягнувши історичного максимуму в 1,2 млн. т. Очевидно, що за таких умов обсяги поставок брухту внутрішньої заготівлі на вітчизняні металургійні комбінати впали до історичного мінімуму, дефіцит сягнув 0,85 млн. т (21,5%).

Ситуація була критична, адже металобрухт – зручна і ефективна сировина. Зокрема, брухт складає до 90% всієї сировини для виробництва безшовних труб електрометалургійним способом. Тому було принципово важливо визначити, чи брухт й надалі буде йти на експорт за безцінь, чи буде перероблятися в межах країни у продукцію з більш високим рівнем доданої вартості, що забезпечуватиме робочі місця, надходження до бюджету.

На щастя, прогресивними політичними силами України було сформовано та своєчасно реалізовано державну політику щодо подолання зазначених викликів прийняттям ЗУ про зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку № 1455-VIII від 12.07.16 р., яким на рік підвищено експортне мито на брухт з 10 до 30 євро/т. Пізніше дію цього закону було продовжено ще на один рік.

Позитивні результати від триразового підвищення вивізного мита на брухт не змусили себе довго чекати. Попри подальше падіння обсягів заготівлі, поставки брухту внутрішньої заготівлі на вітчизняні металургійні підприємства поступово почали зростати, а з ними зросли й обсяги виплавки сталі. Так, обсяги заготівлі брухту в Україні у 2017 р. знизились на 11,6% порівняно з 2015 р. до 3,8 млн. т., однак обсяги його поставок вітчизняним металургам зросли на 6,5% до 3,3 млн. т. Завдяки цьому дефіцит брухту у зазначений період скоротився майже втричі – з 0,85 до 0,3 млн. т, а виплавка сталі на підконтрольних територіях зросла на 2,9% – до 21,0 млн. т.

Українська металургія: що далі?

Втім говорити про вирішення проблеми із забезпеченням металургів брухтом ще зарано. Більше того, постають нові виклики, пов’язані зі стрімким зростанням світових цін на металобрухт, внаслідок чого частка мита на рівні 30 євро/т в ціні експорту стрімко розмивається та втрачає свою обмежуючу силу. Якщо у 2016 р. в середньорічній ціні вітчизняного експорту брухту у 178,5 $/т вивізне мито склало 18,9%, то через зростання цін у 2017 р. до 249,3 $/т його частка впала до 13,5%, що стимулювало збільшення експорту брухту порівняно з 2016 р.

Українська металургія: що далі?

Оскільки ціни, скоріше за все, зростатимуть і надалі, незайвим було б змінити спосіб нарахування експортного мита, скажімо, на рівні 20% від ціни, щоб зберегти його обмежуючий рівень незалежно від кон’юнктурних коливань світових ринків.

Слід зазначити, що це відповідає міжнародній практиці обмеження експорту металобрухту в багатьох країнах світу з розвинутим сектором чорної металургії. В Китаї діє адвалерне експортне мито на рівні 40%, в Індії ставка мита (15%) у поєднанні зі спеціальним експортним податком сягає 35,7%, в Пакистані вивізне мито на брухт становить 25%

Проте, при обговоренні можливості переходу на адвалерну ставку експортного мита на брухт чорних металів на експертному рівні одразу сформувалось застереження, що це може призвести до свідомого заниження експортерами металобрухту вартості контрактів з метою мінімізації сплати мита. Тому сьогодні Верховна Рада має розглянути законопроект №8226, яким пропонується підвищити експортне мито до 42 євро/т терміном на три роки.

Таке рішення за наявних умов вважаю оптимальним. Зокрема, результати економіко-математичного моделювання, проведені Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки, вказують, що за наявних цінових тенденцій при збереженні мита на рівні 30 євро/т вітчизняна металургійна галузь розвиватиметься досить мляво. За цього сценарію, зростання поставок брухту внутрішньої заготівлі вітчизняним металургам очікується на рівні 0,6%, дефіцит брухту знизиться лише до 7,7%, а виробництво продукції металургійної та машинобудівної галузі зросте всього на 0,14%. Натомість підвищення вивізного мита на брухт до 42 євро/т дозволить наростити обсяги внутрішніх поставок на 3,6%, знизити дефіцит брухту до 5,4% та підвищити обсяги виробництва у металургії і машинобудуванні на 0,57%, що в зрештою даватиме додаткові 0,18 відсоткові пункти зростання ВВП України на рік.

В ідеалі, звичайно, можна було б взагалі ввести мораторій на експорт брухту чорних металів, як це зроблено, наприклад, з лісом-кругляком. Але поточні реалії пропонують нам, хоча й не досконалий, проте цілком конструктивний варіант вирішення проблеми. Відтак, металургійна й машинобудівна галузі, військово-промисловий комплекс і вся небайдужа до розвитку вітчизняної промисловості прогресивна громадськість очікує від парламенту прийняття проекту закону №8226.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги