За крок до катастрофи? Як знищувалася система утилізації біовідходів

Україна балансує на межі екологічної катастрофи. Державне підприємство "Укрветсанзавод", яке має опікуватися безпечною утилізацією відходів тваринництва і птахівництва, опинилося на межі банкрутства. Робота більшості філій зупинена, ті ж, які ще хоч якось працюють, не справляються з обсягами біовідходів українських сільськогосподарських підприємств. При цьому власні потужності для переробки таких відходів є далеко не у всіх з них. Що чекає на Україну та українців після того, як зупиниться останнє переробне підприємство колись розгалудженої системи – розбирався OBOZREVATEL.

Тваринництво та птахівництво, та й сільське господарство загалом, неможливе без побічних відходів. Плановий падіж на тваринних та птахофермах, відходи з забійних цехів, навіть неякісна м’ясопродукція – все це потребує особливих умов утилізації. Адже безконтрольне поводження з біологічними відходами може спричинити справжню екологічну катастрофу. Закопані в полях рештки тваринного походження отруюють землю, роблячи її непридатною для подальшого використання. А продукти гниття можуть забруднити підземні води – і спровокувати спалахи епідемій цілого ряду небезпечних захворювань.

Аби цього не допустити і налагодити безпечну утилізацію біологічних відходів, яка би мінімізувала можливу шкоду як для довкілля, так і для здоров’я людини, свого часу в Україні було створено цілу систему ветеринарно-санітарних утилізаційний підприємств, об’єднаних у єдину структуру – державне підприємство "Укрветсанзавод".

Однак наразі це підприємство – на межі банкрутства. Якщо на момент проголошення незалежності України "Укрветсанзавод" налічував 37 підприємств, що приймали біовідходи на утилізацію, то після ряду реорганізацій залишилося 18 філій. Станом на 2018 рік сяк-так працювали лише 8. При цьому, обладнання на цих ветсанутильзаводах вже давно і безнадійно застаріло, транспорт або вийшов з ладу, або і зовсім відсутній, а борги по заробітній платні сягнули кількох мільйонів гривень.

Читайте: За вступ до вишу на бюджет – відпрацювати в селі: у МОН озвучили цікаву пропозицію

Як знищувався Укрветсанзавод

Руйнація галузі розпочалася з проголошенням незалежності України. У перші роки існування молодої держави сільське господарство перебувало у занепаді, тож потреби у такій кількості ветсанутильзаводів на той момент не було. І вони поступово закривалися. Обладнання ж, яким ці підприємства були оснащені, вирізалося на металолом.

Коли ж сільське господарство почало виходити з періоду стагнації і потреба у послугах ветсанзаводів знову зросла – запустити раніше зупинені підприємства знову вже не вдалося.

За роки незалежності система "Укрветсанзаводу" пережила кілька реорганізацій. Остання, проведена наприкінці 2012-го, фактично, встановила жорстку вертикальну систему управління галуззю: відносно самостійні раніше ветсанзаводи перетворилися на цехи, а всі повноваження та фінансування були повністю сконцентровані у столичному управлінні. І, судячи з усього, далеко не завжди кошти доходили на місця і спрямовувалися на оновлення і підтримку обладнання ветсанзаводів у належному стані.

За останні роки ДП "Укрветсанзавод" змінив кілька керівників. І вже після Революції Гідності стало відомо про те, як знищували підприємство чиновники часів Януковича.

Так, свого часу керівники філій цього держпідприємства навіть письмово зверталися до тодішнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, міністра АПК Олексія Павленка та голови парламентського комітету по боротьбі з корупцією. Зокрема, підписанти звернення заявили про зловживання, допущені одним з попередніх генеральних директорів "Укрветсанзаводу": від виведення бюджетних коштів – до завищення витрат на утилізацію відходів при її фактичній відсутності, від встановлення високих премій керівництву держпідприємства – до мільйонних боргів по зарплатах та енергоносіях, від шалених готівкових коштів, що проходили через підприємство – до повної відсутності бухгалтерського обліку в "Укрветсанзаводі"…

А щодо діяльності ще одного з керівників підприємства Держветфітослужба навіть вимушена була звернутися до МВС – з вимогою порушити кримінальне провадження та притягнути до відповідальності осіб, винних у нецільовому використанні коштів та остаточному руйнуванні системи утилізації біовідходів.

Втім, запобігти неминучому це вже не допомогло. Згідно з повідомленням на сайті "Укрветсанзаводу", 15 червня 2016 року ухвалою Господарського суду м.Києва було порушено провадження у справі про банкрутство цього державного підприємства. Майно боржника згодом було передано арбітражному керуючому. Суд також встановив мораторій на задоволення вимог кредиторів: станом на грудень 2017-го вони становили 10,5 млн грн. Ще понад 3 млн грн склала заборгованість "Укрветсанзаводу" по зарплатах працівникам. Тож підприємство заявило про готовність розглянути пропозиції щодо участі у санації ДП "Укрветсанзавод".

Куди дівати відходи?

Влітку 2019 року Асоціація тваринників України звернулася до Держпродспоживслужби, якій підпорядковано ДП "Укрветсанзавод", з проханням пояснити: скільки ж філій підприємства, що можуть проводити утилізацію відходів тваринного походження, наразі працює у нашій державі. Відповідь була приголомшливою: з 18 існуючих заводів 6 не працює взагалі, частина ж тих, що залишилися, "працює не на повну потужність". Таку ситуацію в Держпродспоживслужбі пояснили тим, що востаннє кошти на модернізацію цих заводів з державного бюджету виділялися ще у 2014 році.

Насправді, наразі відходи на утилізацію по всій Україні приймають 8 філій держпідприємства. І вони не спроможні забезпечити сьогоднішні потреби в утилізації біологічних відходів навіть зважаючи на обсяги. Якщо ж врахувати застаріле, почасти – несправне обладнання, ситуація стає ще критичнішою.

При цьому власні потужності для переробки біовідходів та падежу є лише на окремих підприємствах. Тож поява нових могильників на українських полях за таких умов – лише питання часу.

І вони вже з’являються. Впродовж останніх років ЗМІ неодноразово повідомляли про виявлення скотомогильників безпосередньо на території окремих філій "Укрветсанзаводу" та довкола них. Так, наприклад, влітку 2017-го нелегальний скотомогильник виявили біля Жовківської філії ДП "Укрветсанзавод": трупи тварин були захоронені на території площею близько 25 соток. Перед тим на Жовківщині знайшли захоронення решток тваринного походження, що розтягнулося на території в 3 га. Реальна ж картина може бути ще страшнішою. Новий керівник Жовківської філії у 2019 році заявив, що відходи, які підприємство не мало змоги переробити, закопувалися на прилеглій території площею понад 50 га.

Читайте: Дрони і трактори-безпілотники: як німці сільське господарство модернізують (відео)

Про загрозу екологічного лиха влітку 2017-го говорили і на Тернопільщині. На місцевому ветсанутильзаводі тоді накопичилося понад 4 тисячі тонн трупів тварин – підприємство виявилося неспроможним їх переробити. Під натиском маси біовідходів було зруйновано бетонну огорожу – і напіврозкладені рештки тварин всіяли ще близько 400 кв м прилеглих полів. Подальші перевірки показали: на підприємстві працювали лише 2 з 9 котлів для спалювання відходів, а система відведення зворотних вод була відсутня взагалі – що призводило до забруднення грунтів і несло загрозу потрапляння отруйних стоків до підземних вод.

А от стосовно одного з керівників Ковельської філії "Укрветсанзаводу" навіть було порушено кримінальне провадження: йому інкримінували зловживання службовим становищем з метою збагачення. Згідно з фабулою кримінальної справи, замість утилізації прийнятих відходів на потужностях підприємства керівник начебто розпорядився закопувати їх у землю. Внаслідок цього забруднено було понад 3 га землі. А завдані державі збитки оцінили у майже 2 млн грн.

Перелік подібних історій можна продовжувати.

Читайте: Сільське господарство України рекордно обвалилося: економіст пояснив причину

Як "Укрветсанзавод" зловживає своїм монопольним становищем

За неналежне поводження з біовідходами тваринництва та птахівництва підприємства, які спеціалізуються на виробництві сільськогосподарської продукції ризикують отримати великі штрафи. При цьому, існуючих потужностей ДП "Укрветсанзаводу" катастрофічно не вистачає для того, аби забезпечити нормальну утилізацію відходів. Тож нерідко підприємствам просто відмовляють у прийомі падежу та відходів виробництва.

Ті ж підприємства, яким пощастило укласти з філіями "Укрветсанзаводу" договори про прийом та утилізацію біовідходів, опиняються у залежності від монополіста. І змушені погоджуватися з кожним підвищенням тарифів на утилізацію - навіть якщо об’єктивних підстав для такого підвищення нема.

Так, приміром, Калинівська філія ДП "Укрветсанзавод" з 1 січня 2020 року знову підвищила тарифи на свої послуги – в середньому, на 200 грн за тонну. Так, за прийом падежу там тепер доведеться сплатити не 2 400 грн за тонну, а 2 600. Відходи переробки з забійних цехів коштуватимуть 1 900 грн/т (замість 1 700 грн/т). Утилізація неякісної сировини та конфіскату коштуватиме не 3 200 грн/т, а 3 500 грн/т. А за "прострочку" термінів доставки відходів на утилізацію доведеться платити не 3 700 грн/т, а 4 150 грн/т.

І підприємства, що мають договори з Калинівською філією ДП "Укрветсанзавод", вже почали звертатися зі скаргами на зловживання монопольним становищем до Антимонопольного комітету (одне з таких звернень є у розпорядженні OBOZREVATEL).

Таке підвищення у Калинівській філії пояснюють зростанням курсу долара, збільшенням мінімальних зарплат та здорожчанням паливно-мастильних матеріалів та природного газу. Закладається у тариф також інвестиційна складова – попри те, що особливих результатів "інвестицій" на філіях "Укрветсанзаводу" не помітно.

Однак якщо подивитися на динаміку всіх перерахованих цін з моменту останнього підвищення – нескладно помітити, що всі вони суттєво знизились. Так, середньозважена ціна на природний газ у лютому 2019 року, коли відбувалося попереднє підвищення тарифів, складала 9 205 грн за 1 тис. кубометрів. А у січні 2020-го вона склала 5 775 грн/тис.кубометрів – майже вдвічі менше.

В середньому, на 11% знизилась також вартість паливно-мастильних матеріалів, зокрема, дизпалива.

Курс долара також за останній рік суттєво зменшився.

Вихід є?

Фактична руйнація системи ветсанутильзаводів, які сьогодні опинилися на межі банкрутства, загрожує Україні екологічною катастрофою. Але наразі держава не робить нічого, аби врятувати "Укрветсанзавод" від остаточного знищення. Основна причина – банальна: відсутність коштів.

Але світовий досвід доводить: утилізація, а тим більше – переробка відходів тваринництва і птахівництва – може бути дуже прибутковою справою. Адже саме з цих відходів виробляється переважна більшість добрив та кормів для тварин.

Аби зрушити справу з мертвої точки – достатньо лише знайти інвесторів, які були би зацікавлені у тому, аби перезапустити ветсанутильзаводи і зробити їх прибутковими. Однак, приміром, у 2015 році, згідно повідомлень у ЗМІ, вкласти гроші у Жовківську філію "Укрветсанзаводу" начебто виявили одразу три інвестори, які готові були інвестувати у реконструкцію підприємства від 4 до 17 мільйонів євро. Втім, як повідомляли журналісти, їхні звернення загубилися десь у високих кабінетах МінАПК…

І поки у керівництва держави та профільних міністерств не буде чіткого розуміння загроз ситуації, що склалася з утилізацією біовідходів, і бажання її виправити –змінити нічого не вдасться.