Сотні випадків: як корупціонери наживаються на держзакупівлях в Україні

14.5тЧитати новину російською

Корупційна схема, на якій попалися топ-керівники Міністерства оборони України, добре прижилася в держзакупівлі. Принцип простий і водночас елегантний: проводяться відкриті торги, після яких замовник і постачальник укладають додаткові договори з підвищенням ціни. Спіймати за руку складно, адже уточнення в документи вносяться за змовою всіх учасників і з наявністю довідок від нібито незалежних організацій. Детальніше - у матеріалі "Обозревателя".

Сотні випадків

На тижні Міноборони опинилося в центрі гучного скандалу, пов'язаного із закупівлями палива. Національне антикорупційне бюро заявило про розтрату коштів на суму понад 149 млн грн. За інформацією слідства, у 2016 році за результатами конкурсних торгів щодо 14 з 15 лотів відомство уклало контракт на мільярд гривень з ТОВ Trade Commodity, але потім ціна помахом пера виросла на 16%. Під підозрою - заступник міністра Ігор Павловський і директор Департаменту державних закупівель Володимир Гулевич.

Закупівля палива завжди була рясним джерелом для корупціонерів. Справа в тому, що зазначена схема успішно працює тільки в сферах, де ринкова кон'юнктура може швидко і суттєво змінюватися. Бензин, дизельне паливо, паливо для ракетних двигунів - як раз з цього числа.

В цьому випадку додатковий договір можна пояснити об'єктивними факторами, що ускладнює упіймання корупціонерів. Наприклад, після укладення контракту помітно злетіли ціни на бензин, через що постачальник не може виконати свої зобов'язання.

"Тоді замовник змушений переоголошувати тендер і близько 50 днів сидіти без потрібних товарів. У теорії гарне планування та страховий запас на складах повинні вирішити цю проблему, але багато замовників не настільки професійні, щоб діяти таким чином. Звичайно, тут можливі зловживання, хоча підвищення ціни і має бути аргументовано довідками незалежних організацій. Але може мати місце змова учасників", - пояснив" Обозревателю" перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Максим Нефьодов, який займається питаннями державних закупівель і системи ProZorro.

Саме обґрунтованість підвищення ціни поставок через ринкові фактори - головний аргумент захисту Trade Commodity. А відокремити зерна від плевел складно ще й тому, що додаткові договори не завжди є в публічному доступі, як і у випадку зі скандальним контрактом Міноборони. Адже тендер 2016 року зі ТОВ Trade Commodity був одним з останніх "паперових" закупівель відомства. Для ProZorro подібні махінації теж не в новинку. Там виявляти порушників трохи простіше зважаючи на наявність додаткових угод, але схема все одно використовується. Хоча в рамках ProZorro вона і не фаворит корупціонерів.

"Такі випадки вимірюють сотнями на тлі сотень тисяч тендерів. Тобто порушення є, але це не першочергова проблема. Істотно менша, ніж, наприклад, неправомірні відхилення (тендерних пропозицій - Ред.)", - повідомив нам Нефьодов.

Останні тендери

У цілому у 2015-2016 роках Міноборони уклало з Trade Commodity договорів на суму 2 млрд грн. У 2017-му вони не співпрацювали: компанія подавала заявки, але не вигравала.

Але якщо проаналізувати останні успішні тендери Trade Commodity, виявиться, що в переважній більшості випадків з часом з'являються додаткові договори. Наприклад, 23 серпня компанія уклала контракт на поставку дизельного палива і бензину з "Енергоатом" на 10 млн грн. У ньому ціна за тонну дизпалива становила 17 583 грн. Уже через два тижні сторони підписали додаткову угоду, згідно з яким ціна збільшилася до 19 208 грн, а обсяги закупівлі дизпалива у свою чергу зменшилися.

Трохи раніше, 13 липня "Енергоатом" і Trade Commodity уклали контракт на суму 2,5 млн грн. Спочатку ціна за тонну дизпалива становила 17 537 грн. Але через деякий час вона зросла до 19 208 грн, а обсяги поставок, як і в першому випадку, зменшилися.

Для порівняння: 12 липня "Енергоатом" уклала ще один контракт на дизпаливо з "Нафтотрейд капітал" на 2,5 млн грн. Ціна за одну тонну склала 17 125 грн. І ніяких додаткових договорів не було, хоча період той же, а значить ринкова кон'юнктура аналогічна. Ще один приклад: контракт "Центренерго" і "Авіа Оіл" на поставку дизпалива, укладений 27 червня. Ціна за тонну - 18 483 грн. Додаткові договори не укладали.

Способи боротьби

У теорії схему з додатковими договорами міг би блокувати перехід на формульну закупівлю палива. Формульне ціноутворення прописано в законі "Про державні закупівлі", проте воно фактично не працює. У Мінекономрозвитку кажуть, що це занадто складно та незвично як для замовників, так і для постачальників.

Крім формульних закупівель, у відомстві розглядають й інші механізми боротьби зі схемою. "У перспективі ми запустимо складніші інструменти для товарів, ціна на які коливається. Йдеться про рамкові угоди (кілька постачальників беруться в рамкову угоду та проводять швидкі мінітендери між собою на кожну поставку), електронні каталоги", - розповів Максим Нефьодов.

Але в міністерстві визнають, що для впровадження нових механізмів знадобиться добра воля замовників і постачальників, адже ці інструменти значно ускладнять процедуру.

Читайте всі новини по темі "Держзакупівлі в Україні" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини