"Криваве" вугілля: як крадуть антрацит з Донбасу

28.6т Читати новину російською

Терористи, яких підтримую російські війська та Кремль, у 2017 році заволоділи усіма шахтами, які опинилися на захопленій колаборантами території. Не секрет, що торгівля вугіллям - вельми прибутковий бізнес. Але чи знаєте ви, куди бойовики та їхні посібники вивозять найцінніший антрацит, і хто замішаний в цих вигадливих схемах? "Обозреватель" вивчив офіційну статистику митної служби РФ і виявив шокуючі факти. Куди та скільки антрациту вивозять з Донбасу - розбиралась журналіст "Обозревателя" Уляна Безпалько.

В умовах дефіциту

Вугільна промисловість історично була флагманом економіки Донбасу й була стрижневою для України до окупації бойовиками наших територій на сході. У шахтах Донецької та Луганської областей щорічно добували близько 80 мільйонів тонн вугілля, приблизно 30 млн з яких - антрацитових марок. Кілька мільйонів тонн з року в рік відправлялося на експорт в десятки країн.

Для розуміння пропорційності масштабів: на середину серпня 2017 року, за даними Міненерговугілля України, запаси антрацитового вугілля на складах українських теплоелектростанцій складають 619,1 тис. тонн. А для проходження опалювального сезону в цьому році Україна повинна накопичити до середини жовтня 1,8 млн тонн антрациту і 2-2,2 млн тонн вугілля газової групи. Зазначимо, що це - показники в умовах жорсткої економії та дефіциту вугілля антрацитових марок. Що привело до такого стану речей? Війна.

Ситуація на сході завдала особливо відчутний удар по тепловій генерації країни. З 150 шахт, які видобувають вугілля, 85 знаходяться на непідконтрольній території, причому більша частина з них не працює. Саме там сконцентрована майже 100% видобутку вугілля антрацитових марок. На цій марці палива донедавна працювало 45% українських теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей.

Невеликій частці приватних вуглевидобувних підприємств, що знаходяться в ОРДЛО, вдалося продовжити роботу під українською юрисдикцією, сплачуючи податки в український бюджет. Але це не рятувало ситуацію - Україні довелося через посередників закуповувати антрацитове вугілля у терористів, імпортувати з ПАР і трансформувати все більше і більше енергоблоків українських ТЕС для споживання вугілля газової групи.

Труднощі посилилися, коли в кінці січня 2017 року деякі нібито патріотично налаштовані українські активісти організували блок-пости на кордоні з не контрольованими Києвом територіями, ратуючи за припинення торгівлі з бойовиками. Торгова блокада тривала більше місяця. Вагони з вугіллям та іншою продукцією простоювали біля лінії розмежування, приносячи збитки обом сторонам - і Україні, і терористам.

У відповідь на блокаду 1 березня бойовики оголосили про націоналізацію українських підприємств в "ДНР" і "ЛНР", внаслідок чого був повністю втрачений контроль над українськими шахтами, які видобувають антрацит - тобто і над тими, які перебували в приватній власності.

Таким чином, понад 40 підприємств, що знаходяться в ОРДЛО, але зареєстрованих в підконтрольних українській владі містах, перейшли в управління бойовиків. Як і весь ресурс антрацитового вугілля, видобуток якого в Україні географічно сконцентрований в Донецькій і Луганській областях. З того часу поставки антрациту з окупованих територій повністю припинилися.

В умовах профіциту

Навіть з огляду на те, що вуглевидобувна промисловість Донбасу зазнала суттєвої стагнації в порівнянні з довоєнними роками, проте, видобуток антрациту все одно колосально перевищує споживання. В умовах надлишку ресурсу і демаршу України як головного покупця терористи були змушені переорієнтуватися на, так би мовити, інші ринки збуту.

В силу зрозумілих причин єдиним експортером українського антрациту безпосередньо з невизнаних терористичних "республік" стала країна-агресор - зла мачуха-Росія. Відразу слід уточнити, що такий експорт з країни є самовільним злочинним неконтрольованим вивезенням корисних копалин. І імпорт іншою країною цих копалин, зрозуміло, є нелегальним.

Схеми експорту вугілля в РФ терористи розгорнули ще в 2015 році, хоч і в зв'язку з неодноразовим переділом сфер впливу в псевдореспубліках змінювалися і кінцеві бенефіціари цього бізнесу. За даними українських ЗМІ, сьогодні вивезенням антрациту в Росію займаються близько 20 структур в "ДНР" і "ЛНР". До блокади і подальшої націоналізації обсяги поставок вугілля цієї марки в РФ були в рази менше, ніж на контрольовану Україною територію. Але з березня безальтернативним ринком збуту стала Росія.

На сьогодні невелика частка вугілля курсує в РФ за остаточним принципом, причому переважна частка йде на реекспорт через ту ж Росію в інші країни. І ключове - РФ бере провідну участь у цій схемі. Інформація про такі розклади мусувалася в ЗМІ виключно з посиланням на плітки й інсайди учасників ринку, "злиті" дані і т.д.

Однак "Обозреватель" знайшов докладну інформацію про те, коли, куди, скільки і за скільки українське антрацитове вугілля було імпортовано в Росію не тільки в попередні роки - в 2014, в 2015, в 2016, але і вже після блокади в 2017. Чому це важливо ? Це пряме свідчення того, що наш антрацит бойовики переправляють в РФ.

Що ще істотніше, c 15 лютого цього року Кабінет міністрів України заборонив експорт антрациту з нашої країни, а тому з моменту "націоналізації" українських шахт в терористичних "республіках" експорт українського вугілля антрацитної групи міг здійснюватися тільки бойовиками. Характерно, що на російській митниці антрацит, що поставляється з "ДНР" і "ЛНР", оформляється як імпорт з України.

У цьому контексті виникає цілком раціональне питання: на підставі якої вхідної документації митниця РФ оформила і оформляє цей експорт з непідконтрольних Україні територій? І чи не порушила Росія таким чином цілий ряд міжнародних договорів ЗЕД?

Так, згідно з даними офіційної статистики Федеральної митної служби Росії, в першому півріччі 2017 року з України було поставлено до Росії 703 тис. тонн антрациту загальною вартістю $ 29,23 мільйонів. Поставки здійснювалися в напрямках від тимчасово окупованого Криму до Сибіру:

- в Ростовську область (Південний федеральний округ);

- в Нижегородську область (Приволзький федеральний округ);

- в Краснодарський край (Південний федеральний округ);

- в анексований Крим (за митним режимом РФ);

- в Москву;

- і навіть в Кемеровську область (Сибірський федеральний округ).

Найбільший тоннаж відправлявся в Ростовську і Нижегородську області - туди поставки йшли щомісяця.

У березні, з переходом всіх українських шахт на Донбасі під контроль терористів в рамках так званої "націоналізації" (з початку цього періоду ми можемо сміливо стверджувати, що експортом антрациту в країну-агресор займалися лише бойовики терористичних "ДНР" і "ЛНР"), в Росію вивезли 94, 2 тис. тонн антрациту, вартість яких, за даними митниці РФ, склала $ 4,28 мільйона. Експорт українського вугілля в березні йшов:

- в Ростовську область - 53,579 тис. тонн;

- в Нижегородську область - 40,236 тис. тонн;

- незначні обсяги в окупований Крим - 348 тонн.

У квітні сепаратисти вивезли з непідконтрольних територій в РФ 84,73 тис. тонн нашого антрациту задекларованою вартістю $ 4,25 мільйона. З них:

- в Ростовську область - 67,67 тис. тонн;

- в Нижегородську область - 11,84 тис. тонн,

- в Краснодарський край - 4,94 тис. тонн;

- в анексований Крим - 70 тонн;

- в Москву - 207 тонн;

- в Кемеровську область - всього 7 тонн.

У травні обсяги експорту зросли вдвічі - 161,3 тис. тонн вугілля антрацитової групи вартістю $ 6,78 млн попрямувало:

- в Ростовську область - 58,65 тис. тонн;

- в Нижегородську область - 77,27 тис. тонн;

- в Краснодарський край - 25,31 тис. тонн;

- в Москву - 69 тонн.

У червні тенденція з нарощуванням поставок бойовиками українського антрациту в РФ продовжилася. В останній місяць першого півріччя обсяг експорту вже склав 231,9 тис. тонн на загальну суму 7,97 млн ​​дол. Вугілля антрацитової групи з Донбасу відправилося:

- в Ростовську область - 82, 1 тис. тонн;

- в Нижегородську область - 149,1 тис. тонн;

- в анексований Крим - 348 тонн;

- в Москву - 414 тонн.

Для порівняння масштабів, у другому півріччі 2014 роки (III і IV кварталі), після окупації бойовиками наших територій, в цілому з Украіни було експортовано в РФ 83,78 тис. тонн вугілля антрацитових марок. Однак, пункти призначення дещо відрізнялися. Наприклад, в липні-вересні поставки, крім Ростовської області і Москви, здійснювалися ще й у республіку Татарстан, Тамбовську, Воронезьку та Оренбурзьку області. До кінця року (IV квартал) поставки обмежилися Ростовською областю і окупованим Кримом.

Протягом 2015 року з Донбасу до Росії було вивезено 1,274 млн тонн антрацитового вугілля на $ 57,65 мільйонів. На ряду з Ростовською областю, Москвою та Кримом експорт антрациту проводився і безпосередньо в Севастополь, республіку Башкортостан і невеликі обсяги в Санкт-Петербург, Кемеровську й Іванівську область.

У 2016 році експорт українського антрациту склав 980,12 тис. тонн на $ 38,55 млн з поставками в Ростовську область, Нижегородську область, Краснодарський край, в анексований Крим, в Москву і Московську область, а також в Кемеровську область.

Цікавий нюанс: у грудні 2016 року, виходячи зі статистики ФТС РФ, зустрічаємо солідні обсяги імпорту українського антрациту з ОРДЛО в Нижегородську область Росії. Поставки туди з тих пір стали системними - щомісячним. До слова, українські ЗМІ неодноразово писали , що в другому півріччі 2016 року у горизонті російських трейдерів-імпортерів антрациту з Донбасу намалювалася компанія "Петролеум капітал", яку пов'язують з українським олігархом-утікачем Сергієм Курченко. "Петролеум" за невеликий час вийшла на лідируючі позиції серед російських підприємств за скупкою нашого вугілля. І за збігом фактів "Петролеум капітал" зареєстрована саме в місті Нижній Новгород Нижегородської області. У травні цього року компанія потрапила до списку санкцій, підписаного Президентом України.

І в путь-дорогу ...

Невже в Росії немає свого антрациту, запитаєте ви. Є. Росія - країна з профіцитним балансом вугільної продукції власного видобутку. До того ж місцями чорний горючий камінь з Донбасу за якістю поступається російському. Зокрема, вугіллю з Кузбасу.

В українському антрациті підвищений вміст сірки, яка підлягає нормуванню для даного виду палива. Власне, чим менше сірки - тим краще вугілля. Середній рівень сірки в антрацитному вугіллі (марки А) з України коливається в районі 1,7-2%. При цьому максимальний рівень її вмісту в російському вугіллі становить 1,5%.

Та й на внутрішньому ринку Росії поступатися своєю частку місцеві вугільники не хочуть. Ще в березні росЗМІ писали, що великі металурги РФ не збираються закуповувати вугілля самопроголошених республік, побоюючись можливих санкцій, оскільки практично всі вони мають акції та / або облігації, які торгуються на західних біржах, і експортують продукцію в ЄС.

Якусь частину вугілля з ОРДЛО, за інформацією українських ЗМІ, закуповувала Новочеркаська ГРЕС (ВАТ "ОГК-2"), підконтрольна російському "Газпрому". Постачання здійснювалося якраз через вище згадану "Петролеум капітал". Раніше, до переходу українських шахт під контроль бойовиків, ОГК-2 імпортувала вугілля від української ДТЕК.

Тому український антрацит з ОРДЛО переважно йде на експорт в інші країни. І такий реекспорт, нагадаємо, є нелегальним.

Місцеві "компанії" в так званих "ДНР" і "ЛНР" відвантажують видобутий антрацит для поставок в Росію і продають російським трейдерам-посередникам. А там вже ці російські трейдери (яких, за даними українських ЗМІ, більше 30) експортують паливо з російських портів в Європу.

Якщо звірити факти, то місця реєстрації цих трейдерів в акурат знаходяться в областях-імпортерах, які ми наводили вище, посилаючись на дані митниці РФ. Адже все проходить через митне оформлення, все - відповідно до закону - закону Росії (сарказм - авт.).

Як твердять учасники українського вугільного ринку, через Росію наш антрацит прямує в країни Чорноморського та Середземноморського басейну - в Туреччину, Італію, Грецію, Болгарію, Іспанію.

Каменем спотикання в даному випадку є все той же рівень вмісту сірки, норма якого для експорту на зовнішні ринки не повинна перевищувати 0,9%. Хоча, з огляду на те, що російські трейдери дисконтують ціни майже на половину на і без того дешевий антрацит від терористів, то і знайти зацікавлених іноземних покупців - не проблема.

Більш того, ватажки "ДНР" і "ЛНР" раніше думали над схемою, за якою вугілля міг би спрямовуватися для збагачення в Ростовську область РФ, а потім поставлятися в Україну, але вже за ціною в два рази вище.

Чи є світло в кінці тунелю

Як Україні діяти з огляду на обставини, що склалися? Опитані експерти стверджують, що довести нелегальний вивіз і перепродаж українського антрациту складно. Але можливо.

Визначальною ознакою для вугілля є його геологічна структура і хімічний склад, а саме - все той же вміст сірки. Припустимо, якщо при ввезенні в будь-яку країну на кордоні виявлять вугілля невідомого походження від російського трейдера з вмістом сірки 2%, то відразу стане ясно, звідки "вітер віє". Оскільки вміст сірки в 2% відповідає рівню в антрацитах українського походження і одночасно перевищує рівень вугілля з Росії. Іншими словами, якщо на кордоні тієї чи іншої країни ретельно проводять відбір проб імпортного вугілля, перевіряють сертифікати походження на нього, то митники відразу визначать неладне.

Слід зазначити, що в середині червня 2017 року Міністерство енергетики та вугільної промисловості України направило в Міністерство закордонних справ України лист з проханням через українські посольства попередити 8 країн про ризик нелегальних поставок вугілля з ОРДЛО. Інформацію про варіанти і можливості ідентифікації вугілля з ОРДЛО відправили в посольства України в Туреччині, Нідерландах, Іспанії, Молдові, Болгарії, Бельгії, Польщі та Румунії для прийняття всіх можливих заходів щодо інформування місцевих портів, митних органів, існуючих і потенційних покупців.

Це дає Україні всі карти в руки, щоб вивести проблему з нелегальними поставками нашої продукції в міжнародну площину, направивши відповідні звернення в СОТ, Всесвітню митну організацію і т.д.

А в іншому залишається покладатися лише на розсудливість і доброчесність керівництва інших країн та їх здатність взяти під контроль ситуацію на своїй території.

Читайте всі новини по темі "Ексклюзив" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги