Кому вигідний скандал з контрактами?

Як уже писав "Обозреватель", 24 березня представниками Республіки Ірак був підписаний акт інспекції приймання першої партії бронетранспортерів БТР-4. У квітні, згідно з умовами контракту щодо поставки військової техніки, 26 новітніх українських бронетранспортерів вирушать до Іраку. Відзначаючи успішний хід виконання українською стороною масштабного іракського контракту (йдеться про поставку бронетехніки на суму понад 550 мільйонів доларів), хотілося отримати відповідь на питання - чим були викликані недавні негативні публікації в деяких ЗМІ про те, що українська сторона зриває терміни виконання контракту, і що до України з цієї причини іракською стороною пред'являються штрафні санкції? З цих питань "Обозреватель" звернувся до провідних українських експертів у галузі міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання. - Україна - один з провідних світових гравців на ринку озброєнь, а закони ринку суворі. Трохи дав слабину - чекай, конкуренти твоєї слабкістю неодмінно скористаються і виставлять тебе в непривабливому світлі, - говорить директор Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак. Не уточнюючи, втім, про які конкурентах йдеться. Народний депутат України Владислав Забарський з цього приводу заявив наступне: - Торгівля зброєю, як відомо, найприбутковіший легальний бізнес. Так уже склалося, що наш прямий конкурент на ринку озброєнь - Росія: ми йдемо з нею по одному, так би мовити, модельному ряду. Потрібно підкреслити, що сьогодні Україна в деяких галузях виробництва військової техніки, наприклад, в танкобудуванні і виробництві бойових броньованих машин, практично не залежить від Росії в частині поставок комплектуючих. Тому деякі експерти припускають, що саме російська сторона зацікавлена ??в появі зазначеної негативної інформації. Однак не слід забувати, що в даний час іракський ринок озброєнь для Росії є закритим в силу того, що Росія свого часу не підтримала дії багатонаціональної коаліції в післявоєнному Іраку в той час, як Україна направила туди свій миротворчий контингент. Тому для України Росія конкурентом на іракському ринку не є. Враховуючи той факт, що першоджерелами інформації про зрив іракських контрактів були деякі політично заангажовані видання, слід швидше говорити про те, що ми мали справу з інформаційною агресією, організаторами якої є політичні сили України, зацікавлені в дискредитації діючого керівництва "Укроборонпрому" зокрема, і чинної влади в цілому. У тому числі, і на міжнародному рівні. - Версія про конкурентів, які могли б "підхопити" контракт, що випав з рук "безвідповідальних" і "ненадійних" українських постачальників має право на існування. Дійсно, мало місце невиконання термінів, з різних причин внутрішнього характеру. Але звідки це стало відомо? Звідки в ЗМІ з'явилася інформація про можливу спробу "відмови від послуг" посередника? Однозначно стався витік інформації, саме витік, так як самі сторони, як правило, уникають зайвої публічності в таких випадках, якщо тільки це не вигідно одній із сторін, - вважає, в свою чергу, Олексій Мельник, експерт військових програм Центру Разумкова. На думку Валентина Бадрака, витік інформації про стан виконання іракського контракту пов'язана з реорганізацією структури, що займається зовнішньоторговельною діяльністю в галузі озброєння. Точніше, вибудовуванням вертикалі, що виразилося в створення державного концерну "Укроборонпром". Природно, подібне впорядкування не могло сподобатися всім, і негатив в деяких ЗМІ - це саме відображення спроб стати проти такої реорганізації. - Зміна керівництва викликала нездоровий інтерес до проблеми контракту. Але справа в тому, що чітка політика держави у військово-технічній галузі була відсутня. Влада тільки підходить до вирішення даного питання. Єдиний координатор необхідний, від цього нікуди не дітися, - визнає Валентин Бадрак. За його словами, при підписанні іракського контракту вже були закладені серйозні ризики - в Україні виробництво такої високотехнологічної техніки як БТР-4, практично було відсутнє. Але той факт, що в найкоротші терміни, за якісь два роки, казенне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова "(ХКБМ) фактично з нуля змогло створити і поставити на виробничий конвеєр новий бронетранспортер, свідчить про найвищу потенціалі України, як серйозного гравця на ринку озброєнь. - У всьому світі поставки озброєння здійснюються на довгостроковій основі, під довгі кредити. Процес триває роками. Про те, що ми затрималися поставкою першої партії всього на три місяці, просто смішно говорити, - запевняє Владислав Забарський. - Сам факт поставки першої партії БТР-4 - головний доказ того, що у нас з виконанням іракського контракту все гаразд.