Антон Орех': погляд з іншого боку

Славна бійка трапилася в українському парламенті через закон про російською мовою. У цьому сенсі я не відрізняюся від среденстатістіческого громадянина, і коли бачу на екрані сцени насильства, чую матюки і спостерігаю звалище в стилі вестернів, то роблю звук голосніше, дивлюся уважно, а потім дивлюся ще кілька разів повтор. Я б не відмовився, якби щось подібне було і в нашій Думі. А то боляче вже там все сумно. Однак я відволікся. Нас цікавить, власне, предмет побоїща в Раді. Тобто наш з вами рідну російську мову, якому намагаються надати офіційний статус в 13 регіонах України. З одного боку нам би хотілося, щоб на Україні говорили по-російськи. Нам так зручніше і для нашої великодержавності це приємно. З іншого боку, Україна країна незалежна і нам не варто лізти з порадами. Уявіть, якби у нас раптом запропонували зробити офіційною мовою українську. А що - хохлів у нас вистачає. Я от, наприклад, теж з них. Але в цілому ця ідея якось напружила б, вірно? Загалом, нехай розбираються самі. Однак я хочу вам сказати, що відносно недавно побував і на сході України і на заході. І такий дикої проблеми з російською мовою на побутовому рівні не помітив. У Києві всі написи українською, а говорять всі при цьому по-російськи. По-українськи там говорять тільки ті, кого ми називаємо "понаехавшими тут". На заході ситуація інша. І виглядає це таким чином: ти звертаєшся до людини по-російськи, він відповідає тобі найчастіше по-українськи, але без будь-якої злоби. І що цікаво, і він мене розуміє, і я його розумію. І це було б ідеальним варіантом. Говоріть на тій мові, яка для вас рідною і намагайтеся розуміти того, хто говорить з вами на іншій мові. Якщо людина нормальна, то живучи на Україні, він постарається вивчити українську мову. Якщо людина нормальна, то живучи поряд з тисячами російськомовних, він постарається вивчити заодно і російську. Хіба погано, зрештою, знати ще одну мову? Прихильників національних традицій я розумію прекрасно. Коли в столиці України українська мова в дивину - це дивно. Але з іншого боку, прихильники традицій захищають не стільки самі традиції, скільки свої комплекси. Мовляв, жили сотні років під москалями, а тепер позбулися їх і будь вони прокляті, москалі погані, зі своїм російською мовою та іншими причандаллям. Я думаю, що треба просто почекати. Пройде час, держава зміцніє, комплекси вилікуються, і ми спокійно знайдемо спільну мову в усіх сенсах. Як-не сусіди. А схід і захід України - це частини однієї країни, яку люблять і там, і там.