Блог | Лікування або помилування?

Прийняття закону про надання засудженим в Україні можливості проходити лікування за кордоном (у разі важкого захворювання, при якому адекватна медична допомога не може бути надана в країні) може стати компромісом у справі Тимошенко, що влаштовує всі сторони: і українську владу, і представників Європейського союзу, і, почасти, опозицію. Проте в контексті відносин між Україною та ЄС ця ініціатива несе в собі певні політичні ризики.

Насамперед, існує невизначеність щодо реакції Європейського союзу на цей можливий крок України. Заплутування ситуації посприяли дії спостерігачів Європарламенту Олександра Кваснєвського і Пета Кокса. Адже вони, фактично, одночасно отримали згоду Тимошенко на виїзд для лікування та передали президенту України прохання про помилування. Таким чином, вимога "випустити" Тимошенко може розглядатися у двох значеннях: відпустити її на лікування в "перерві" у відбуванні покарання або помилувати її. Який з двох сценаріїв буде достатнім для ЄС - питання.

По-друге, реакція з боку ЄС на пропонований законопроект і його перспективи в Раді в певному сенсі створює додаткові можливості опозиції для продовження піару на темі звільнення Тимошенко замість реальних кроків. Показовим у цьому плані є заява віце-голови Європарламенту Я. Протасевича про політичну відповідальність Верховної Ради в питанні про Тимошенко. З одного боку, він закликає весь парламент, включаючи представників опозиції, прийняти закон, щоб забезпечити виїзд Тимошенко, з іншого - покладає відповідальність за долю закону на більшість. Таким чином, опозиції показують можливість для політичного демаршу - відмови від підтримки закону в разі, якщо Тимошенко не буде помилувана. У свою чергу, така позиція опозиційних політичних сил дасть Євросоюзу моральна підстава для "підвищення ставок" - вимоги не просто випустити Тимошенко на лікування, але неодмінно помилувати її.

Тому видається вкрай корисним отримати від Європейського союзу чітке роз'яснення його позиції. Наприклад, ЄС міг би заявити, що питання про вдосконалення судової системи та правозастосовчої практики є обов'язковою вимогою, а звільнення Тимошенко по факту - побажанням, кроком, який має підтвердити дієвість вжитих реформ правової системи України. Тільки в цьому випадку можна буде уникнути "підвішеного" стану. Тоді прийняття закону буде однаково розглядатися обома сторонами, як частина реформ, спрямованих на вдосконалення правової системи і, отже, на виконання вимог ЄС; а, власне, питання про долю Тимошенко буде розглядатися як супутня політична домовленість, яка не впливає на підписання Угоди про Асоціацію.