Роланд Чанішвілі

Блог | Про маленькому "Слоненятко"

2,6 т.
Про маленькому 'Слоненятко'

У нас по сусідству живе прикольне лисенький "Слоненятко" років трьох-п'яти. Офігенно позитивна дівчинка, (ну я так думаю, волосиків немає, по кісці ніяк не визначиш, та й Інна сказала, що дівчинка), дзвінкий сміх і голосок і дуже моднявая. Днями її Інна бачила в червоних Кедик і сонцезахисних окулярах із зеленою оправою, крокувала, як королівна. А сьогодні ми ходили в лікарню і зустріли їх з мамою - дитина була в білих нитяних перчаточку (а мені таких не дали!), Масці з картинками і про щось розповідав мамі. Дивитися без посмішки на неї неможливо. Вчора приходили клоуни в медичній уніформі, з поролоновими носами і маленькою гітарою. Спочатку постукали до нас - шукали болящих дрібних, хотіли пісеньки разом поспівати. Я їм не підійшов - чи то я пісеньок не знаю, чи то вік не влаштував, тут не зрозумієш. А через пару хвилин через стінки я почув гітару, пісеньку на три голоси і життєрадісний тупіт. Напевно "Слоненятко" танцювала. Вона взагалі любить бігати дробно тупотячи при цьому. Ми з Інною слухаємо, посміхаємося і саме тому кличемо її "Слоненятко". Клоуни їй так сподобалися, що вона навіть заплакала коли вони пішли. Як говорила моя бабуся: "нехай це буде найбільшим горем в її житті". А лікарі тут хороші, вони її вилікують.

PS Як мені можна допомогти - http://goo.gl/qe0LgY

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...