Ігор Когут: За політреформу 2004 року треба саджати

Президент і парламент потребують великих повноваженнях

Минулого тижня колегія суддів Конституційного Суду України почала розгляд за поданням 252 народних депутатів про конституційність політичної реформи 2004 року. Рішення має бути прийнято не пізніше 19 жовтня. Про те, яким воно буде і якими мотивами і спонуканнями керуватиметься оновлений склад КСУ, "Обозреватель" попросив розповісти голову Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігоря Когута.

За політреформу 2004 року голова Верховної Ради заслужив 25 років в'язниці

Нагадаємо, політреформа 2004 року замінила президентсько-парламентську форму правління на парламентсько-президентську, позбавивши голову держави низки серйозних повноважень, серед яких:

-Право призначати прем'єр-міністра і склад Кабміну;

-Право відправляти уряд у відставку;

-Право звільняти Генпрокурора і багато інших привілеї.

Ігор Когут оцінив як високу ймовірність того, що Конституційний Суд визнає неконституційними зміни, внесені до Основного Закону в 2004 році. Але повноваження КСУ почасти обмежені. Так, наприклад, Суд "не може вживати процесуальних дій з розслідування самого факту порушення Регламенту і процедури під час ухвалення змін до Конституції". До слова, експерт переконаний, що за подібні порушення винні повинні понести покарання: рядових депутатів, які голосували "за", необхідно позбавити права обиратися протягом 10 років, а головуючого на тематичному засіданні парламенту потрібно посадити за грати на 25 років.

Разом з мандатом судді Конституційного Суду юрист звалює на себе тягар відповідальності

Як відомо, минулого тижня у складі КСУ відбулися кадрові перестановки. На позачерговому З'їзді суддів України чотири судді "за власним бажанням" залишили свій пост і були замінені новими. Ряд експертів висловили думку про те, що оновлений склад Конституційного Суду більш лояльний до влади, ніж попередній. Відповідаючи на запитання "Обозревателя", чи вплинуть ці перестановки на рішення про політичну реформу, Ігор Когут сказав: "Очевидно, що для такого серйозного рішення необхідний не тільки кворум, а й більшість". З іншого боку, "це дуже специфічний і сенситивний питання, оскільки судова система стає все більш залежною від виконавчої влади", - додав експерт.

Разом з тим, Ігор Когут впевнений в тому, що юрист, який отримав статус судді Конституційного Суду, "набуває більший рівень відповідальності, а не тільки повноважень - до цього варто апелювати всім нам", - сказав він.

Президент і парламент в рівній мірі мають потребу в посиленні повноважень

На сьогоднішній день парламентська коаліція налічує 270 народних депутатів, а ситуативна більшість - близько трьохсот. Такий склад може прийняти будь-яке рішення. Чи потрібні в такому випадку президенту нові (або, вірніше, втрачені) повноваження? "Будь-який президент будь-якої європейської країни не хоче мати опозицію, сильний парламент і ділитися з кимось повноваженнями", - сказав Ігор Когут. Саме тому в Україні "кожен президент намагався обмежити повноваження інших гілок влади і отримати більше повноважень для себе".

Разом з тим, експерт вважає, що в розмовах про намір Віктора Януковича посилити свою владу "є багато спекуляцій". Так, наприклад, він нагадав, що до цих пір ніхто не бачив проекту нової Конституції України, про який час від часу згадують.

Проте, експерт навів ряд доводів, чому повноваження президента України коштує посилити: "сьогодні потрібна сильна влада, сильна вертикаль". "Але поряд з цим потрібно надати більше повноважень і прав парламенту, оскільки не може існувати демократична система, коли вся влада сконцентрована в одних руках", - пояснив він.

Конституція 1996 року - суцільний компроміс

Може бути, не варто говорити про скасування політреформи 2004 року, а просто повернути президенту ряд повноважень, піти на певний компроміс? "Ми живемо з системі компромісів. Конституція 1996 року - суцільний компроміс, і через це ми страждаємо ", - запевнив Ігор Когут. Він додав, що кращим компромісом буде прийняття нової Конституції по-іншому - "із залученням широкої громадськості".

Відповідаючи на уточнююче запитання "Обозревателя", чи означає це рішення конституційних питань на Всеукраїнському референдумі, експерт сказав: "Для обговорення - ні", перш за все, тому, що "в українській політиці мають значення інтереси кожного гравця - якщо вони не простежуються в тому чи іншому варіанті законодавчого акта, йде його автоматичне блокування ", - розповів Ігор Когут. А от щодо перспективи прийняття вже запропонованого проекту Основного Закону на Всеукраїнському референдумі - "може бути". "Але я думаю, що варто повернутися до ідеї громадянського конституційного комітету і до питання конституційної асамблеї", - додав він.

Відповіді на запитання читачів дивіться тут

Читайте новини за підсумками прес-конференції:

Конституційний Суд поверне президенту повноту влади

Винні у політреформи 2004 року повинні понести покарання

Дивіться тематичні відеосюжети:

Не варто гратися в конституційну реформу

У Партії Регіонів є амбіції і потенціал змінити правила гри