Прощання з Іраком. Почалося виведення укрбату з гарячої точки

Підходить до завершення перебування українського військового контингенту в Республіці Ірак. Згідно Указу Президента України від 13 квітня 2005 року № 633/2005 "Про заходи щодо виведення українського миротворчого контингенту з Республіки Ірак" у військовому відомстві спланований до кінця грудня цього року виведення підрозділів 81 тактичної групи українського контингенту Багатонаціональних сил з Республіки Ірак. Іракська місія стала першою настільки масштабною і водночас небезпечній завданням для наших військових за історію нової української армії, бо факти участі контингентів від нашої країни в миротворчих операціях в інших неспокійних регіонах планети виглядають все ж дещо скромніше.

Візит міністра оборони України: огляд "господарства" напередодні виводу або ж спроба нагадати союзникам про наш догляді?

Минулого місяця відбувся візит в Ірак української урядової делегації на чолі з міністром оборони України Анатолієм Гриценком, до складу якої також увійшли голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Георгій Крючков, заступник міністра закордонних справ України Ігор Долгов, перший заступник міністра промислової політики України Олег Уруський та інші посадові особи. Метою візиту було проведення військово-політичних консультацій з керівництвом Іраку, а також командуванням багатонаціональних сил в цій країні.

В ході візиту Гриценко обговорив з прем'єр-міністром і міністром оборони Іраку, губернатором провінції Васса питання виведення українського контингенту, стан і перспективи участі України у відновлювальних процесах в Іраку, в тому числі можливості нашої держави у підготовці фахівців для силових структур Іраку, оснащенні їх зброєю і військовою технікою, відновлення матеріально-технічної бази обслуговування і ремонту військової техніки.

Губернатор іракської провінції Васса висловив міністру оборони України подяку за роботу українських миротворців і зазначив, що саме завдяки їм у провінції почалися активні процеси розвитку в політичній та економічній сферах і запропонував розглянути можливість приїзду українських бізнесменів у провінцію Васса з метою пошуку взаємних інтересів. Він також зазначив, що після виборів до іракського парламенту, які відбудуться в грудні, законодавці створять відповідну нормативну базу, яка дозволить врегулювати відносини між Україною та Іраком у всіх взаємовигідних сферах. "Ми потребуємо допомоги буквально в усіх галузях і зараз, завдяки українським миротворцям, у нас створено необхідні передумови для розвитку нашого подальшого співробітництва", - підкреслив Л.Турфа.

До кінця листопада 2005 року планують поступово здійснити передачу зони відповідальності 81-ї тактичної групи підрозділам іракської армії, а з 1 грудня намічено надати сприяння самостійного несення служби 3 піхотною бригадою іракської армії.

Висновок українського контингенту також не пройде безболісно для військ коаліції. У зоні іракського конфлікту і безпосередньо в зоні відповідальності дивізії намічаються значні події і сплановані переміщення військ: а саме - ротація 18 корпусу США і введення на його місце 5 армійського корпусу, який заплановано на грудень цього року. Також 15 грудня відбудуться вибори, традиційно супроводжуються підвищенням терористичної активності місцевих бойовиків, яка може тривати тижнями.

Зараз в українському уряді вирішується питання щодо безкоштовної передачі частини військової техніки та озброєння українського миротворчого контингенту, який залишає Ірак наприкінці цього року. Про це глава українського оборонного відомства Анатолій Гриценко заявив на зустрічі з прем'єр-міністром Іраку Ібрагімом Аль-Джаафарі. За словами міністра оборони України, іракських фахівців ознайомлять зі списком майна, яке готується до передачі. Зокрема, мова йде про стрілецьку зброю, гранатомети і боєприпаси до них, а також броньованої, інженерної та автомобільної техніки. Крім цього, українська сторона свого часу отримала у тимчасове користування від США різне військове та інше майно на загальну суму близько 800 тисяч доларів, яке має бути повернений після виконання оперативних завдань.

Трохи історії

До іракської війни, що почалася в березні 2003 року, Україна підтримувала тісні відносини з Іраком, насамперед у питаннях торгівлі. Річний товарообіг становив понад 300 млн. дол Очевидно, що початок військової кампанії було небажано для української сторони насамперед з економічних мотивів.

Одночасно мали місце вагомі причини, що змусили українське керівництво ухвалити рішення про участь в іракських подіях: звинувачення з приводу нібито мали місце поставок пасивних станцій радіотехнічної розвідки "Кольчуга" в Ірак, проблеми старої української влади на чолі з Леонідом Кучмою у взаєминах з США, іншими країнами. Необхідно також було заручитися підтримкою Заходу в реалізації планів з інтеграції в НАТО. До того ж після того, як проведення військової кампанії стало неминучим, з'явилася надія отримати частину контрактів і фінансових коштів на відновлення зруйнованого війною Іраку, а також освоїти частину іракського ринку.

Цьому рішенню передували довгі коливання владних структур, вельми важкий законодавчий процес з цього питання в парламенті. Спочатку Україна засуджувала необхідність силового вирішення іракської проблеми, але в змінених політичних умовах визнала доцільною відправку військового контингенту в Ірак. Хоча це стало можливим після закінчення активних воєнних дій, коли територію країни окупували американські та англійські війська.

Район дислокації українського контингенту було обрано вдало. Бригаду направили в провінцію Васса, що має близько 900 тис. населення, більшість якого - шиїти. За Саддама Хусейна практично все керівництво країни було представлено сунітами, що робило жителів провінції безправними. Передбачалося, що у них немає об'єктивних підстав протистояти іноземному військовому контингенту.

Підготовка місії

Для участі в іракських подіях була сформована 5-а окрема механізована бригада. Національний миротворчий досвід передбачав відправку не штатний підрозділів або частин, що відповідає світовій практиці, а формування тимчасових структур. Звичайно, тому були причини: в українській армії були відсутні частини, укомплектовані контрактниками, а відправлення солдат строкової служби в зону військових дій могла призвести до негативного громадській думці. Хоча у формуванні нової бригади був також великий мінус, так як після ротації особовий склад убував в свої частини, багато контрактники звільнялися, отриманий досвід губився. Штатні підрозділи після їх висновку були б якісно підготовленими формуваннями з практикою участі в бойових діях і миротворчих операціях та досвідом взаємодії з іноземними військовими контингентами, що сприяло адаптації до міжнародних стандартів.

Раніше в регіон на основі угоди між Україною і Кувейтом був направлений 19-й окремий батальйон радіаційного, хімічного та біологічного захисту з метою захистити цивільне населення Кувейту від можливого застосування зброї масового знищення. Батальйон РХБЗ за своїм прямим призначенням практично не використовувався, тому незабаром його переформували і поклали на нього завдання з охорони базового табору.

Підготовка бригади до відправки збіглася з приходом до керівництва військовим відомством Євгена Марчука. У перші дні перебування на посту міністра він сформулював ряд головних завдань, серед яких пріоритетною вважалася підготовка і відправлення військового контингенту в Ірак.

При передислокації підрозділів бригади до місця виконання завдань було виявлено низку прорахунків. Широкий резонанс отримали події, пов'язані з незадовільною підготовкою бронетанкової техніки бригади, а також з рівнем навченості особового складу до її експлуатації. Під час слідування до порту навантаження на деяких бронетранспортерах вийшли з ладу шини, які довелося терміново міняти. Подальше розслідування виявило проблеми з нецільовим використанням фінансів, виділених на підготовку українського контингенту, з якістю обмундирування та взуття для дій в умовах жаркого клімату, надійністю засобів індивідуального захисту тощо В результаті відбулася зміна керівників ряду підрозділів військового відомства, формулювання причин відходу яких була пов'язана з недоліками в підготовці військового контингенту.

(Далі буде)