Україна може стати експортером "зеленої" електроенергії в ЄС
Зараз багато дискутують про можливий вступ України до Митного союзу. Є вигоди від вступу, які просто лежать на поверхні. Україна, безумовно, отримає абсолютно інші, більш лояльні ціни на природний газ. Вже звучала навіть цифра в $ 160 за 1 тис. куб м., однозначно ми зможемо претендувати на ціну для дружніх країн (зараз - $ 255 за 1 тис. куб м).
Звичайно, за рахунок входження до Митного союзу і низької ціни на газ ми зможемо системно вирішити проблему нинішнього збільшення викидів вуглекислого газу в атмосферу. Зараз, прагнучи зменшити споживання дорогого російського газу, ми постійно нарощуємо частку вугілля в енергобалансі. Наприклад, тільки за минулий рік Україна збільшила викиди діоксиду вуглецю на 19% (або на 37, 7 млн ??т в порівнянні з 2010 р.). Так, дійсно, за перші три квартали цього року, Україна скоротила імпорт газу на 34% (порівняно з дев'ятьма місяцями 2011 р.). Але сталося це за рахунок переведення ряду ТЕЦ на вугілля, а, значить, і подальшого збільшення викидів СО2. Якщо так триватиме, то Україна незабаром втратить можливість продавати невикористані квоти на викид вуглекислого газу в рамках Кіотського протоколу (а в т.ч. і за рахунок цих грошей наша країна розвиває альтернативну енергетику).
Але давайте підемо далі, і не будемо обмежуватися тільки "газовим" перевагою входження України в МС. Скажімо, членство в Митному Союзі дозволить, наприклад, за рахунок пільгових цін і мит, вигідно імпортувати біомасу з країн-учасниць Союзу.
Адже Росія має найбільшими лісовими ресурсами в світі. Якщо загальна площа заліснених територій на планеті складає 38 млн кв. км, то площа російських лісів - майже 9 млн кв. км. Щорічний обсяг лісозаготівель в РФ - близько 130 млн куб. м., а частка відходів на деяких підприємствах лісопромислового комплексу (наприклад, при виробництві ділової деревини) може доходити і до 60%. При цьому, врахуйте, що більша частина лісових територій в РФ не розробляється, але все одно є постачальником біомаси (ліс це живий організм, де відбувається відмирання старих дерев, гілок і т.д.). В цілому ж, потенціал російської біомаси оцінюють в 800 млн т щорічно (а, наприклад, нафти в РФ видобувається близько 500 млн т на рік). І це сировина росіяни практично не використовують, просто утилізують, спалюють. Причому мова може йти не тільки про російській сировині. Постачальником може виступати і лісопромисловий комплекс Білорусі (загальна площа лісового фонду РБ становить 9,4 млн. гектарів, а, для порівняння, в Україні - трохи менше 11 млн. га).
До цього додайте, що зараз сільськогосподарські угіддя РФ використовуються тільки на 60%. Порожні землі з успіхом можуть бути використані для вирощування енергетичних рослин (верби, мескатус гігантус та інших). Німці, до речі, вже "промацують грунт" для початку подібних проектів з метою подальшого вивезення цього енергетичної сировини в ЄС. Мета зрозуміла - європейська Енергетична стратегія передбачає, що до 2050 р. частка альтернативної енергетики в загальному енергобалансі повинна скласти не менше 70% (а є прогнози, що вона може бути і значно більше - 90-95%). Я вже неодноразово говорив, що досягти таких високих показників за рахунок розвитку тільки сонячної та вітрової енергетики не можливо - ці джерело занадто нестабільні. Зрозуміло, що "у главу кута" Стратегії ЄС покладено використання саме біомаси, і європейці зараз активно шукають цю сировину (власної біомаси для досягнення таких амбітних цілей у них не вистачає).
І Україна як транзитна держава між Росією і Європою цілком би могла взяти на себе роль не простого "перевізника" біомаси з РФ в ЄС, а виробника "зеленої" електроенергії для подальшого експорту її до Євросоюзу. Якщо серйозно підійти стосовно питання та інвестувати кошти в будівництво мережі "зелених" ТЕС на біомасі (з використанням як українського, так і російського сировини), Україна могла б стати для Європи дуже цікавим експортером електроенергії.
Для росіян таке партнерство з Україною досить вигідно. З одного боку, в РФ, як і в Білорусі, закону про "зелені" тарифи немає, і в якості сировини для альтернативних джерел енергії ні білоруська, ні російська біомаса використовуватися там найближчим часом не буде. До того ж, якщо РФ і захоче піти шляхом виробництва "зеленої" електроенергії для експорту, то "плече" доставки в ЄС вийде занадто великим, а сама операція буде невигідною.
З іншого боку, побачивши серйозність наших намірів, Євросоюз цілком може навіть внести певні корективи в свою Енергетичну стратегію. Адже вона передбачає збільшення частки "зеленої" електроенергії в цілому, без відмінності її "походження". Тому Україні значно вигідніше запропонувати Європі вкладати кошти в модернізацію українських ЛЕП (потужності існуючих для виріс експорту не вистачить) і нові технології виробництва альтернативної енергії, а не використовувати ці гроші на просту покупку біомаси в країнах-учасницях ТЗ.