ПЕК-2009: вантаж вчорашніх проблем

Проблемою № 1 залишається загроза дефолту для НАК "Нафтогаз України".

Формальними підставами для цього є ненадання компанією фінплану, а також звітності за міжнародними фінансовими стандартами ще за 2007 рік - і, як наслідок, відсутність підсумкових даних міжнародного аудиту за вказаний період. Нагадаємо, що в 2008 році проблема була знята за рахунок надання держгарантій за кредитами "Нафтогазу" на суму понад 2 млрд дол Проте зовсім скоро настає термін подання звітності вже за 2008 рік. Це означає, що питання технічного дефолту компанії знову стоїть на порядку денному. Чому "Нафтогаз" приховує справжнє фінансове становище, здогадатися нескладно: негативний аудиторський висновок спричинить вимога кредиторів про дострокове погашення зобов'язань. А в тому, що висновок буде негативним, сумніватися не доводиться - про непрозорість фінансових відносин між які входять у холдинг компаніями, про їх перехресному субсидуванні і неефективному використанні коштів йдеться, зокрема, в доповіді ГоловКРУ, направленому в Кабмін на початку 2008 року.

Залишилося неврегульованим і таким чином перейшов в 2009 корпоративний конфлікт навколо Кременчуцького НПЗ, в результаті якого в 2008 році переробка нафти на підприємстві знизилася на 52,6% в порівнянні з попереднім періодом - до 2,51 млн тонн (дані за 11 міс). Втім, невтішно виглядає ситуація і в цілому по галузі: у порівнянні з 2007 роком завантаження українських НПЗ знизилася з 25,7 до 19,2% від проектної потужності. При цьому простої зросли з 922 до 936 днів. І хоча споживання палива не зменшувалося, його дефіциту на ринку не спостерігалося - оскільки йшло заміщення імпортом нафтопродуктів, який, за даними Мінпаливенерго, в 2008 році зріс, порівняно з попереднім періодом, в два рази. Є всі підстави вважати, що в 2009 році цей процес продовжиться - оскільки випуск в Україні палива з конкурентним якістю і ціною вимагає масштабної і дорогої модернізації. Так, тільки на Дрогобицькому НПЗ програма впровадження гідроочищення та ізомеризації бензинових фракцій оцінюється в 860 млн дол Власники заводів і в більш благополучні часи не хотіли проводити реконструкцію виробництва, так сказати, на загальних підставах, вимагаючи податкових пільг. Тепер же, в період кризи, реалізація інвестпроектів неможлива через дорожнечу кредитів. Втім, бажаних преференцій нафтопромисловці все одно не отримали. І поки нічого не вказує на зміни в підході до цього питання уряду і парламенту.

Актуальним для 2009 року ще одне питання, не вирішений в 2008-м: де взяти нафту під аверсне використання трубопроводу "Одеса-Броди"? Енергетичні саміти в Києві, Вільнюсі та Польщі на рівні глав зацікавлених держав, поїздка В.Ющенко в Баку - все це мало місце в 2008 році. Був навіть запропонований практичний варіант, що передбачає участь у проекті якоїсь офшорної кіпрської компанії як фінансового гаранта. Проте у результаті варіант був відкинутий в результаті категоричній позиції Ю.Тимошенко, що заборонила ВАТ "Укртранснафта" підписувати будь-які угоди по "Одеса-Броди" без узгодження з Кабміном. У відповідь В.Ющенко зажадав від уряду представити власні пропозиції - але їх так і не було. Протягом 2008 року постійно переносилися терміни проведення донорської конференції щодо участі в модернізації української ГТС, оцінюваної в 2,5 млрд дол Природно, що тепер вона планується на 2009 рік - поки що на лютий. Точно так само була перенесена і приватизація енергокомпаній, як розподіляють, так і генеруючих. Правда, тут вже економічна криза послужить не гальмом, а каталізатором процесу. Оскільки наповнювати бюджет треба, а як це зробити в умовах падіння виробництва у всіх галузях і надання податкових пільг? Розпродаж держактивів і кредити міжнародних фінансових організацій - третього не дано. Тому ймовірність енергоприватизації в 2009 році слід розцінювати як "дуже високу". Брокери стверджують, що це допоможе в 1,5-2 рази підняти ринкову вартість акцій енергокомпаній і фондовий ринок загалом, повернувши до нього інтерес інвесторів. Інших явних переваг від цього поки що не проглядається. Можливо, це пов'язано з діючою в Україні моделлю енергоринку, значною мірою втратила колишню ефективність. Керівництво Мінпаливенерго обіцяє в 2009 році як мінімум на 10% перевести оптовий ринок електроенергії на модель прямих договорів. Представники НАК "ЕКУ" та НАЕК "Енергоатом" сумніваються в реалістичності цих планів. На їх думку, таке можливо не раніше 2010-2011 рр.. Нагадаємо, що в 2008 році внести зміни в правила роботи ОРЕ міністерству не вдалося. Але це, в принципі, не критично для ПЕКу.

Інша річ - газорозподільні мережі. Точніше, ступінь їх зносу, яка загрожує техногенними катастрофами. Як відомо, перший тривожний дзвінок для влади прозвучав 13 жовтня 2007, коли в результаті вибуху побутового газу в житловому будинку в Дніпропетровську загинули 23 людини, а понад 400 отримали травми різної тяжкості. Однак з тих пір Кабміну, Мінпаливенерго, Фонду держмайна і Нацкомісії регулювання електроенергетики так і не вдалося знайти дієвий механізм для "стимулювання" приватних власників облміськгазів до інвестицій в оновлення розподільчих мереж. Справедливості заради слід сказати, що їх зношування в газорозподільних компаніях, підконтрольних "Нафтогазу Україна ", тобто державі, настільки ж високий. І 17 січня 2008 дніпропетровська трагедія ледь не повторилася в Чернівцях: там через технічну несправність газ середнього тиску потрапив в побутові прилади житлового будинку, що призвело до витоку газу в квартирах і створило загрозу вибуху газоповітряної суміші. На жаль, подібні інциденти можливі і в 2009 році.