Вітер в харю, я піарю?!

Чим частіше наші політики впадають в піар, віща ні про що змагальний голосами, тим рідше вони САМІ ходять за хлібом і їздять на тролейбусах. Це безумовна вимога до публічного політику від успішного реформатора Вацлава Гавела дозволяє йому нині розгулювати по рідній Празі без охорони: на відміну від наших розгулялися мерів і депутатів-олігархів, для охорони яких скоро доведеться створювати окреме МВС (міністерство випасання депутатів). Ну, а піаряться щосили майбутні народні обранці всіх забарвлень тому, що вмирання помаранчевої команди (відхід Мороза, Кінаха etc) багато хто сприймає як смерть ІДЕЙ МАЙДАНУ, як можливість переділу!

Усім не вистачає Майдану-2 як порохової бочки, вибух якої рознесе іскри ПОСТЮЩЕНСКОГО переділу по всій Україні. Правильна за своєю суттю позиція "самбіста" Луценка - закликати Влада до відповіді - має в цьому зв'язку три великих недоліку.

По-перше, Юрій вішає всіх собак на "кнедлики" з Донецького уряду, ніби не помічаючи, що й на помаранчевому сонце бували і бувають плями; ну, не схожі Янукович і Азаров на невістку, а Луценко і Балога - на свекруху (я вже не кажу про те, що у колишнього головного мента країни є чимало конкретних відомостей про корупцію в лавах помаранчевих міністрів-губернаторів-олігархів).

По-друге, головний самооборонщіка країни НІЧОГО не говорить про власні упущення і прорахунки в справі реалізації обіцянок, даних ним особисто на сцені Майдану і в момент призначення на перше крісло в МВС (зокрема український Термінатор ОБІЦЯВ розкрити вбивство Гонгадзе, отруєння Ющенка; обіцяв ПОСАДІТ' Курочкіна-Засуху).

По-третє, похапцем піарячи, Луценко заліз надто ВПРАВО: замість БЮТ він скорочує правий залізобетонний електорат НСНУ і Ющенко, якому жителі Західної України готові все пробачити.

Часом складається враження, що Самооборона пропаленого соціаліста-лівака Луценко просто побоюється входити на огрядні луки лівого центру, де традиційно пасуться Регіони і СПУ, а тепер і БЮТ. А Регіони - антагоністи Самооборони - під впливом тієї точки зору в їх партії, яка визначається місцем сидіння партійних ватажків - все більше йдуть назад до Кучми, геть забувши про більш ефективної ліберальної моделі господарювання, все більш грузнучи в патерналізмі замість нормальної конкуренції з усіма сусідами, включаючи Росію.

Наскільки далеко ухилилися від початкових цілей Регіони як партія, що прикривається сателітами як живим щитом, влучно підмітила полум'яна контрреволюціонерка Вітренко в ефірі П'ятого каналу: поки, мовляв, наша ПСПУ бігає з прапорами, деякі її союзники ГРОШІ лопатами гребуть, приватизуючи доходи бюджету і націоналізуючи його витрати !

Чи потрібна Україні в таких умовах швидкого збагачення олігархів пропорційна система виборів, яка дозволяє протягнути по РІЗНИМ партійними списками будь-яку кількість нуворишів, які переховуються за допомогою депутатської недоторканності від будь-яких неприємностей? Ну, хіба для того, щоб наздогнати і перегнати Росію по тому показнику, за яким та сама вже обігнала і Німеччину, і Японію: офіційно в Російській Федерації більше 60 доларових мільярдерів. Адже тільки великі мухи проривають павутину Інтерполу, а дрібні таки застряють в ній (і за щастя вважають, що їх не підстрелили на порозі суду)!

Взагалі, мені часом здається, що наші революції замислюються гнучкими негідниками, здійснюються непохитними геніями, а результатами їх скористаються нацики-фанатики, які таки будуть жити у Великій Україні, яка з раю для контрабандистів і браконьєрів знову перетвориться на житницю Європи.