Тігіпко - тут, Тігіпко - там, або Чергова одруження Фігаро

Опитавши всю орду експертів (на "Свободі слова" вони взялися плодитися брунькуванням), як будемо проводити реформи і чи варто їх проводити взагалі, і толком нічого не з'ясувавши, Андрій Куликов ввів в студію Сергія Тігіпка.

Севільський віце-цирульник

Ведучий сходу запропонував гостю роль хлопчика для биття. Сергій Леонідович її не прийняв і нагадав, що він малий не промах, калач тертий, але на компроміси готовий. Навіть Стельмаха проковтне, то пак винесе. За реформатором Тігіпко повинен залишатися слід борони, а не пил.

Жик-вжик! З самого початку розмова нагадав поєдинок на шпагах: Куликов коле, Тігіпко відбиває, потім навпаки, шпаги відлітають до глядачів, але обидва продовжують ритмічно махати руками ...

З газом розрахуємося за рахунок багатих і наповнимо їм квартири бідних - аби не задихнулися. Пора диференціювати податкове обкладання ... Вдруге випірнув образ хлопчика для биття вичавив з Тігіпко визнання: півроку він дає і собі і своєму начальству, не впорається начальство - ну його до чортів собачих! Своєю партією віце-прем'єр не жертвує, а верховенство в Регіонах його не спокушає.

Тігіпко зізнався, що особисто займається програмою 100 днів - за тиждень її склепати. За все відповідати буде сам ... Спроба звинуватити Тігіпко під "флюгерства" його явно не спантеличила - вийшов на відвертості: що мені робити-то залишалося? сидіти в опозиції? Краще спробувати врятувати країну своїми руками!

Чиновникам перекриємо кисень - скоротимо: населення адже зменшується - на кой хрен йому стільки бюрократів? Малий бізнес - на канікули, п'ятирічні. Треба проводити реформи і терпіти. Років три. У гіршому випадку щастя на українській землі знайдуть наші діти.

Тягти в уряд свою команду Тігіпко не має наміру. Непопулярні реформи будемо видавлювати по краплі. Бізнес витягнемо з тіні, бабки - з іноземних банків, корупціонерів дерегуліруем, кого не вдасться - пересаджаємо.

Гість зізнався, що з 97-го року ганяється за реформами, і ось зараз начебто вхопив їх за горло або за хвіст. А реформи, вони і в Африці - реформи ...

Голова злегка паморочилося, а губи автоматом повторювали: "Браво, бравіссімо, браво, бравіссімо! .." Хоча тут же представилося, з якою легкістю через півроку наш український Фігаро вдруге кине Януковича, якщо державна карета забуксує.

Робота над помилками

На другу частину програми з опозиції вивудили народного Андрія Шевченка. Його жовтий в смужку краватка витончено гармоніював зі світлою, хоч і рідкої шевелюрою. Гість нагадував Керубіно, якого граф ще не витяг з-під сукні Сюзанни.

Відразу Шевченко побажав успіху духу Тігіпко, все ще витає в студії, і пообіцяв підтримувати, якщо той буде добре поводитися. І депутат з витонченістю пажа хлюпнув собі на шию пригорщу самокритики: ми лише Цапа і ділили крісла, тому і пролетіли.

Інструментом для опозиції гість вибрав не лопату, якою можна не тільки копати, а й дубасити по голові, а комітети. Ось у них максималіст і романтик Шевченко і покаже всім, як жити. Проведемо роботу над помилками і все об'єднаємося, як допіру закликала Юля. Ну і станемо бити по руках (мабуть, лінійкою). Он, вже почали з Табачника ... Уряд майбутнього опозиціонери візьмуться формувати вже завтра.

Юлії Володимирівні Шевченко дав моральне право, але пообіцяв країні молодих героїв. Та тільки шкода втраченого часу. Згадавши про помилки Януковича, гість пригадав помилки господині: треба було команду грунтовно почистити, ну і ... не робити помилок.

Боротися з ворогами він збирається цивілізованими методами, у тому числі фізичною присутністю, зокрема і недоторканними депутатськими тілами - це в гарячих точках. Тимошенко знає, що таке робота в опозиції, і ще покаже всім кузькіну мать. Сам би Шевченко з чистою душею пожертвував би своїм мандатом, щоб пустити її до парламенту - вона б прикрасила це збіговисько. Та тільки закон не велить.

Божевільні дні опозиції

Злегка запізнілий Юрій Мірошниченко привітав усіх, хто сподобився вночі обговорювати основоположні проблеми, і зізнався, що волів би мати справу з об'єднаною опозицією - нехай грають за правилами. Тут же гість подарував Шевченко комітет зі свободи слова і вивудив з кишені комітети з регламенту і по бюджету: може, кому згодяться? Що до інших комітетів, то претендувати можуть, але фіг отримають.

Шевченко, схоже, образився: трьох комітетів йому здалося мало. Дура лекс, сед лекс, на бездоганній латині осадив його Мірошниченко ... Схоже, регіонали всерйоз поставили на нього як на партійного спікера і тусовщика - Герман із Шуфричем вже влаштувалися на Печерську і мотатися по студіям їм вже як би не по рангу. А Мірошниченко - хлопець видний, ввічливий, за словом в кишеню не лізе, явних дурниць не мороз, зайвого не сбалтивает, та й посміхається на кожному кроці. На Альмавіву, звичайно, не тягне, але на суддю Бартоло в молодості - цілком ...

Відсутність дам в уряді оратор попросив не трактувати як наслідок нетрадиційної орієнтації регіоналів і захопився іронією Куликова, який поцікавився, які ж реформи впроваджуватиме Ганна Герман. Ось вона і буде захищати свободу слова, зрадів Мірошниченко.

Закиди в українофобії він витончено відмів, а Табачник має право на свою думку згідно з Конституцією. З бандерівцями будемо працювати, президент же стане тримати курс на демократію і розвиток. А опозиція хай стежить і повідомляє Януковичу, коли чого не так.

Місце і форму опозиції експерти описали вільно: може, об'єднається, може, розбіжиться, а може, і сама себе з'їсть ...

Мій блог http://rushkovsky.hiblogger.net/