"План Ківалова" - невесела арифметика

Про те, що результат дострокової кампанії вирішить суд, а не Центрвиборчком, було зрозуміло ще до її офіційного старту. Заперечувати стануть все: від місця розташування кабінок на ділянках до, власне, результату. Питання в тому, як це робити - на які норми закону посилатися, до чого апелювати.

15 діб і \ або 50 днів

Загальновідомо: парламент комплектують відповідно до закону "Про вибори народних депутатів". Напередодні кожних елекцій його серйозно редагують і переробляють. "Огріхи" правок - випадкові або свідомі, виявляються вже "в процес". Так, наприклад, вийшло з відкріпними талонами в 2004-му.

Додатково до закону, ще Конституція, тематичні нормативні акти і кодекси.

Всі вони приймалися Радою в різний час, у різних умовах, під різні "завдання". Відтак - мають між собою чимало невідповідностей. Сума цих невідповідностей - реальний шанс не знайти в судах результат, а остаточно його там поховати.

Найпростіше: терміни підрахунку волевиявлення громадян. Закон зобов'язує ЦВК вкластися в 15 діб. Після публікації в офіційних ЗМІ підсумкові цифри виборів не змінити вже нікому і нічим. У проміжку між оголошенням та оприлюдненням їх ще, правда, можна оскаржити.

У 2006-му даною можливістю скористалася група аутсайдерів з малих партій. Вимагали перерахувати голоси на окремо взятих дільницях.

Право оскаржити без / діяльність виборчих комісій закріплено Конституцією (ст.55). Згідно з Кодексом адміністративного судочинства, процедура оскарження може розтягнутися на 50 днів!

Розбіжності з велінням закону про 15 діб очевидні. Члени ЦВК потрапляють між молотом і ковадлом. З одного боку - вони не можуть плюсовать результати голосування по країні, поки в їх правильності сумнівається хоч один суд. З іншого - не повинні порушувати норму про 15 діб, інакше ризикують опинитися в місцях не таких віддалених на терміни куди більш тривалі.

Виникає питання: що важливіше - закон чи кодекс? Найважливіше Конституція, яка вказує на необхідність перевірити сумнівні цифри в судовому порядку!

У 2004-му Сергія Ківалова лаяли саме за те, що він, не дочекавшись розгляду претензій опозиції в судовому порядку, поспішив оголосити Президентом двічі несудимого "єдиного кандидата".

Пам'ятаючи про це, Сергій Васильович розставив зараз аналогічні капкани ЦВК й політичним опонентам. Такий ось креатив від начальника юридичного департаменту біло-блакитного штабу. Ківалов тепер замінив на цьому посту Медведчука. Пролетівши повз виборчого списку ПР стрімкіше фанери над Парижем (навіть заступництво "сірого кардинала" Пригодського не допомогло), з Липської Віктор Володимирович ретирувався. Це вже не його війна, боротися не за що. Обіцяний Януковичем пост віце-прем'єра з правових питань сумнівний - перспектива сколотити чергову свою коаліцію у біло-блакитних досить безрадісна. До 30 вересня Медведчук відсиджується за кордоном, далі, як кажуть в його оточенні, "подивиться за обставинами".

"План Ківалова"

Перше, що зробив Ківалов, "прийнявши естафету" від Медведчука - ще раз перевірив на предмет невідповідностей все профільне законодавство. Шукане виявилося в Кодексі адміністративного судочинства - "Біблії" всіх суддів.

Всіх бажаючих оскаржити роботу виборчої комісії, Кодекс відправляє до Феміди (закон "Про вибори народних депутатів" - у вищестоящу виборчу комісію). На УІКі можна ябедничати протягом двох днів до адміністративного суду за місцем знаходження такої комісії. Термін розгляду - 5 днів. Потім ще два дні на апеляцію і два - на її розгляд. Тобто на першу інстанцію всього виходить 11 днів.

Над комісіями дільничними - окружні. Тут на аналогічні процедури покладається по п'ять днів, плюс - ще по два на апеляцію. Всього 14. 11 +14 = 25.

На сам ЦВК можна подати в суд в ті ж п'ять діб. Через стільки ж - домогтися від Вищого адміністративного суду відповіді.

Ківалов пропонує "врахувати ще термін розгляду протоколів ОВК до ЦВК" - відомі нам п'ятнадцять діб. З судами виходить 25. Ще п'ят трудоднів - на оприлюднення результату (друк в офіційних ЗМІ).

Ківаловської арифметика призводить до невтішних висновків. "Максимальний термін, на який можна відсунути день оприлюднення результату - 55 діб. Тобто на дворі буде 24 листопада 2007-го року ", заявляє Ківалов.

Це, звичайно, якщо на одну хитру схему не віднайдуть інша - ще більш хитромудра.

Колективне "творчість"

Кодекс адміністративного судочинства був прийнятий куди раніше останніх змін до закону "Про вибори".

Ківалов допускає, що автори правок просто не врахували викладених нюансів. "Провтикали", як в таких випадках виражаються на Банковій.

"Провтиківаніе" вийшло колективним: авторами видозміненого закону виступали "регіонали", але "доводила його до розуму" група з представників усіх політсил. Щирими "двигунами прогресу" стали Ігор Пукшин (від помаранчевих і Банковою), Олена Лукаш (від ПР) та Віктор Швець (від БЮТ). Менш інтенсивне участь брали Ключковський, Онищук, Забарський і Ко. Оскільки документ приймали в рамках "пакетного компромісу" (наприкінці травня опозиція за велінням Президента повернулася на пару днів у парламент), тобто - похапцем, решта ознайомилися з ним вже "за фактом".

Усунути існуючі недоробки вже неможливо, опозиція, використовуючи хитру юридичну казуїстику, намагається звернути їх собі на користь.

- Існує поняття прецеденту. У 2006-му, коли аутсайдери оскаржували результат кампанії, цей Кодекс вже діяв, але їм це не допомогло, - заявили нам у БЮТ.

На Турівській до 30 вересня готуються повним ходом: муштрують своїх спостерігачів, членів комісій, намагаючись не тільки навчити їх протидіяти провокаціям, але й уберегти від підкупу опонентів.

- Все вирішиться не в центрі, а на місцях. ЦВК, з його обмеженою кількістю членів, "повернути" в "потрібному напрямку" досить просто. "Зробити" результат на окремо взятому виборчій дільниці, яких по країні тисячі, куди складніше, - кажуть "сердечні" юристи.

За "свої" регіони "воїни світла" майже не тривожаться, в "проблемні", згідно встановленій практиці, поїдуть депутатські десанти. Остерігатися слід не глобальних провокацій типу "транзитного сервера", а локальних - типу розгромлених УІКов, "зниклих" або зіпсованих бюлетенів. Адже і результат виборів допустимо оскаржити лише по окремо взятих округах, а не по країні в цілому!

На Банковій ситуацію сприймають ще простіше.

- Реальний підсумок стане зрозумілий до сходу сонця першого дня другого місяця осені. Не забувайте про екзит-поли і паралельні підрахунки. "Свій" облік оприлюднять всі великі гравці. Об'єктивно їх цифри не можуть відрізнятися більше ніж у межах похибки - пояснили нам в СП систему "орієнтирів".

Так чи інакше, виявлення зараз "лази" потім зможуть використовувати як біло-блакитні, так і "демократи" - залежно від того, хто з них почне програвати. У боротьбі за владу, як відомо, всі засоби хороші.

Суть не в тому, яким вийде результат виборів, а в тому, яка на його базі складеться коаліція. У разі, якщо домовленість про "потрібної" коаліції досягнута не буде, велика ймовірність, що ні 15 жовтня, ні значно пізніше, ні в ЦВК, ні в суді, ніяких підсумків ми так і не отримаємо.

Соня КОШКІНА