Тризна по незалежності

Плата за любов

Володимир (Ульянов) Ленін якось писав, що ювілеї - це хороший привід всерйоз поговорити про поточний момент. А нам є про що поговорити.

Вже перші кроки нового уряду "професіоналів" мимоволі змушують з тривогою вдивлятися в наше найближче майбутнє і з роздратуванням і навіть неприязню дивитися на самих себе. Згадайте, що творилося в ЗМІ всього рік тому, коли майже в цей же час в країні виник бензинова криза. Яка істерика в них вибухнула! Здавалося, ще ось-ось і уряд Тимошенко завалиться. Тоді кожна бабуся, яка торгує на розі сигаретами або насінням, знала, "що Підвищення ЦІН на пальне - це Підвищення ЦІН на все". Згадайте, як поводився президент, коли парламент "прокатав" спроби прем'єр-міністра ринковими методами збити ціну, і вона заради тих же бабусь пішла на не є ринкові? Як прилюдно, перед телекамерами, немов школярку, вичитував її і на підвищених тонах вимагав, щоб не сміла надалі втручатися в питання, що стосуються ПЕК?!

Сьогоднішній бензинова криза - нітрохи не менше, ніж торішній. Новий-старий прем'єр-міністр Янукович, "професіонал", яким він себе вважає, гучно заявив, що дозволить його виключно ринковими методами. Зібрав нафтотрейдерів, домовилися. На наступні день частина АЗС в різних регіонах країни припинили відпускати високооктановий бензин за готівку. Виходить, збрехав прем'єр, чи не діяв ринковими методами. Інакше, з чого б це АЗС відмовлятися від "живих" грошей? Через тиждень знову зібрав, навіть меморандум підписали. Тепер все, о'кей! З бензиновим кризою покінчено.

Дійсно: їдь, заправляйся "до несхочу". Але за якою ціною? Адже про вартість бензину для споживачів, тобто для нас, в "меморандумі" не сказано ні слова! Зараз, при "професіонала" Януковичі, ціна на бензин після кризи виросла, як і при "популістку" Тимошенко. Але він ("такий велетень!") Фактично пішов з нафтотрейдерами на "мирову". А вона ("така тендітна!") Заради зниження ціни, відчуваючи шалений опір лобіює інтереси нафтових баронів парламенту і ризикуючи накликати на себе гнів президента, готова була їх переламати. Але Януковича на південному сході країни обожнюють, а до Тимошенко ставляться вороже. Чому? Через "коси - дівочої краси" або за те, що вона, жінка (!), Дозволила собі вдруге, до речі, як і він, претендувати на крісло прем'єр-міністра?

Можна було б пишатися тією частиною народу, яка лише за рік розібралася в усіх макроекономічних хитросплетіннях, точно знає, що ціна на пальне на внутрішньому ринку прямо залежить від ціни на світовому, і готова платити. Але пишатися нічим. Тому, що тепер платити "по повній програмі" доводиться за багато чого: за проїзд в пасажирському залізничному і міському транспорті, за комунальні послуги, за газ, воду, електрику і хліб. Хто проти?! Тільки дайте відповідь: за рахунок чого ми, просто люди, збираємося це робити? Адже ні посібники незаможним, ні пенсії старим, ні стипендії студентам, ні зарплати найманим робітникам і службовцям, які всі разом і є народ, попередньо не збільшили. І не збільшать, якщо уряд "професіоналів" буде в першу чергу думати, як би, не дай Боже, чи не ущемити інтереси розікрали країну кримінально-олігархічних кланів і нафтотрейдерів, а не про компенсації за підвищення цін нам, просто людям.

Мільйонерам - по "Майбаху"!

Ще один "болючий" питання: ціна на газ. Пам'ятайте, за що Партія регіонів і БЮТ спільними зусиллями відправили Правительст Єханурова у відставку. За те, що воно на догоду Росії переглянуло довготривалі газові угоди і прийняло умови "Газпрому". За ним Україна змушена тепер платити за "блакитне паливо" в два рази більше.Не навіть ворогуючі політичні сили - БЮТ і ПР - були настільки впевнені у своїй правоті, що поклялися після парламентських виборів відразу ж повернутися до цих домовленостей і добитися їх перегляду. Особливо обурювало їх, що доставку газу до кордону з Україною здійснює нав'язана "Газпромом" посередницька, що паразитує на цьому структура - компанія "РосУкренерго". Без неї, при прямих поставках, на думку опонентів влади, фахівців, повідомленнями ЗМІ і судячи з серйозною аналітиці, ціна на газ була б нижчою.

Скандал вибухнув божевільний! Рейтинг БЮТ під впливом злобних, до істерики, нападок на нього пропрезидентської "Нашої України" впав нижче тринадцяти відсотків. Президент відкликав свій підпис під меморандумом, укладеним ним у жовтні разом з Януковичем. Від цього, до речі, Партія регіонів тільки виграла. Але і БЮТ, і ПР залишалися вірні слову і відправили уряд Єханурова у відставку двічі.

І що ж? Тимошенко після оголошення про створення демократичної коаліції одразу, навіть не ставши ще прем'єр-міністром, заявила, що негайно займеться переглядом газових угод з Росією. А Янукович? Тиждень тому він висловив своє ставлення до газової проблеми. З точністю "до навпаки" до задекларованої ним раніше позиції "новий" прем'єр, як власні, процитував аргументи і доводи, наведені Ющенко, Єхануровим, Плачковим і "хлопцем-" мерседесом "Івченко. Ціна в 95 доларів, заявив він, залишається незмінною до кінця року, вона підтверджена на рівні його особистої домовленості з вищим політичним керівництвом Росії. Нам, Україні, все одно: є між "Газпромом" і НАК "Нафтогаз України" посередник чи ні. Ось якщо "РосУкренерго" зажадає щось понад домовленого, тоді у нас виникнуть серйозні питання до російському партнеру. Все чесно, чисто і прозоро.

Так тепер вважає прем'єр-міністр Віктор Янукович. Точнісінько, як і президент Віктор Ющенко. Позиції їх повністю збіглися. Два Віктора - один вектор! Або "ворон ворону - око не виклює"?!

А що думаємо ми? Для них "ми" - лохи, натовп, ми ніхто. Ну, де вже нам, недоумкам, зміркувати, з чого так жирують посреднічкі-бессребренічкі з "РосУкренерго"? А вони "смачно їдять, солодко сплять" - пам'ятаєте, як зло вимовляв Гліб Жиглов шахраєві "копчену"? Їздять на "Мерседасах", літають по світу в гіршому випадку "бізнес-класом", відпочивають на Багамах, виплачують багатомільйонні доларові дивіденди своїм по-шпигунськи засекреченим власникам. І все ... з "прозорою" ціни в 95 доларів за тисячу кубів газу, яку, до речі, платимо всі ми, сорок сім мільйонів українців. З нас, голодранців, по нитці - мільйонерам по "Майбаху"!

"Ну от і поминки за нашим столом ..."

Складається враження, що керівництво нашої країни використовувало трагедію з російським авіалайнером, який здійснював рейс "Анапа - Санкт-Петербург" як привід, щоб скасувати День незалежності.

Передбачаю, який шквал обурення може викликати подібне припущення. Тому, відразу відповім на можливі звинувачення на свою адресу. У бутність міністром оборони славного вояки пана Кузьмука - не здивуюся, якщо він знову займе своє крісло - наші доблесні ракетники помилково збили російський пасажирський літак, мирно прямував своїм курсом над Чорним морем. Убиті були всі, хто знаходився на борту. Згадайте, оголошували тоді по них багатоденний траур?

Так тільки через співпереживання сім'ям загиблих і скорботи за загубленим життям знадобилося нашому "тріумвірату" - Ющенку, Януковичу, Морозу - вводити багатоденний траур? Або вони скористалися ним як приводом, як виправданням, як можливістю уникнути зустрічі "віч-на-віч" зі своїм народом? Коли той міг би запросто проскандувати президенту "Геть з Майдану!", "Заулюлюкали" Януковича, обурено кинути в обличчя Морозу "Зрадник!". Думаю, що ці міркування були для них не з останніх. Вони бояться можливої ??реакції на свою появу перед НЕ соорганізованних їх підручними масою людей, вони не впевнені в собі і, значить, слабкі!

Бентежить мовчання опозиції. Її або вже немає, або у неї ще немає, ... що нового сказати людям? Прихильники Тимошенко, навіть ті, кого вона зараз кинула, хто чесно, не за пряники, а по совісті відстоює її гасла, поки що на неї сподіваються. Але все частіше тому, що немає іншого, такого рівня опозиційного лідера, здатного, хочеться вірити, до трансформації і сприйняття свіжих ідей. Шкода, але у нас ще не оформилася в громадську чи політичну організацію нова "третя" сила, яка абсолютно точно знає, що якісний та динамічний прорив до "заможності и незалежності" можливий вже зараз. Якщо спираючись на переваги ринкової економіки керуватися соціальною справедливістю, а не миттєвими шкурницькими інтересами склалися в Україні кримінально-олігархічних кланів!

"Так як же нам бути?" - Задається питанням герой однієї старої бардівської пісеньки (назва її винесено в заголовок цього розділу), в якій співається про альпіністів, що справляють тризну по загиблому одному. Потім він запитує у напарника: "Підкорювати нам Кавказ і вірити в удачу?". А той відповідає: "Ну, знаєш, приятель, я, здається, пас!". Така, ось, пісенька-діалог. Закінчується вона словами:

Так вип'ємо, мабуть?

Мабуть, налий!

Потім вони випивають мовчки, понуро, з відчаю. Знайоме?

Сергій Колосов , незалежний журналіст