"Історія хвороби" обвинуваченого Колеснікова. Ч.2

'Історія хвороби' обвинуваченого Колеснікова. Ч.2

Лихо з розуму

Чотири Місяці усамітнення Бориса Колесникова в тиші Кіївського слідчого ізолятора № 13 аж Ніяк НЕ позначені на его інтелектуальному Рівні. Даже - навпаки. Прінаймні, колись Борис Вікторович нерідко характерізувався - и заслужено - як найрозумнішій менеджер Ріната Ахметова. Альо безкарність и повна відсутність критичного Подивившись на ВЛАСНА поведінку зло прислужилися Голові Донецької обласної ради - вісь Вже три роки поспіль Колесніков демонструє повадки людини, нездатної прораховуваті свои вчінкі буцай на два кроки вперед.

Вперше репутацію Бориса Колесникова як розумної людини похітнулі організовані ним Масові заворушення в Донецке, что малі на меті зірваті запланованій в обласному центрі на 31 жовтня 2003 з'їзд "Нашої України". З Такої нагоді Колесніков покаравши заваріті (!) Ворота Донецького аеропорту, залиша для Ющенка, делегатів и гостей з'їзду позбав один вихід з пільгового поля, Вздовж Якого були вішікувані п'яні молодики з надрізанімі ПАКУНКИ майонезу.

Вісь до Якого стану напоїлі дітей дорослі дяді з Донецької обласної ради 31 жовтня 2003 року. На передньому плані - ящики з цукерків "Київ-Конті", Які безплатно роздаваліся "під закусь".

Організаторі донецького шабашу пояснюють Ющенкові, хто в домі хазяїн.

Потім булу розгнуздана кампанія по діскредітації тодішньої опозіції (себто - нінішньої власти) в контрольованіх Колесниковим ЗМІ, Виступ на сумно відомому з'їзді сепаратистів у Сєвєродонецьку з Закліков розчленуваті Україну й проголосіті Східні области окрем державою, влаштування в Донецке "теплого" прийому Юлії Тимошенко ТОЩО . После інавгурації нового Президента Борис Вікторович жодних вісновків для собі не Зробив, а на ВСІ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ з Київських пагорбів верещав у слухавку телефону: "Ві, блядь, знаєтє, хто я для Порошенка? Я щас подзвоню Пороху и він вам гтв позатікаєт ". Сподіваємося, Юрій Павленко не стану заперечуваті, что в нього булу самє така розмова з Колесниковим взимку 2005 року ...

До речі, про Порошенка. Нещодавно на сайті На даний "Обком" з'явилася цікава (втім, як завжди) стаття Олексія Миронова под назв "Київ - КОНТІ" = "КОНТІ мінус Київ" http://www.obkom.net.ua/articles/2006-03/ 16.1814.shtml . Оповідалося в ній про дивовижності пертурбацію, яка віднедавна трап з назв відомої кондітерської ФІРМИ, что захи Колесникову. Майже дев'ять років предприятие йменувалося "Київ-Конті", альо вісь Вже кілька місяців на обгортках цукерок красується ЛИШЕ ОДНЕ слово. Просто "Конті". З цього приводу Олексій пише: "Взагалі кажучи, історія виникнення цього фірмового прізвиська ще чекає свого незаангажованого дослідника. Чому раптом кондитерська фірма, виробничі потужності якої розкидані по безкрайніх просторах Донбасу та Росії, стала спочатку називатися "Київ-Конті"? Але це справа для майбутніх поколінь істориків і економічних краєзнавців ".

Ну навіщо ж залішаті прійдешнім поколінням таку пекуче загадку? Чи не претендуючі на звання історика й економічного краєзнавця, автор ціх рядків готовий внести ясність у це питання. Виробниче об'єднання "Київ-Конті" була засноване в Донецке (формально - у 1997році, Фактично - Трохи раніше) таким Собі Сергієм Романом, якому удалось пріватізуваті збанкрутілу Костянтінівську Харчосмакова фабрику (виробництво халви, квасу й т.п.). Місто Костянтинівка Донецької области по-російському звучить як "Константіновка" ї Роман решил Включити буквосполученнями "Конті" назва в нового ПІДПРИЄМСТВА. Іншим Прибуткова проектом новоствореної ФІРМИ стало виробництво цукерок "Вечірній Київ", Яке "контівці" запроваділі на орендованого потужном кондітерської фабрики ім. Карла Маркса в Киеве. Саме тому предприятие ї отримай назви "Київ-Конті". Навесні 1997 року Сергій Роман БУВ вбити, а генеральним директором и одноосібнім хазяїном "Київ-Конті" ставши Борис Колесніков. Що ж стосується фабрики ім. Карла Маркса, то "за Згідно СТОРІН" вона пізніше відійшла одному Із засновніків Партії регіонів Петру Порошенку.

Альо повернімося до наших баранів, точніше - до истории про ті, як тяжкохворій обвинуваченого Борис Колесніков у березні 2006 року спробував отріматі закордонний паспорт. Оскількі на чолі генеральної прокуратури Стоїть ставленик угрупування "Люкс" Олександр Медведько, Колесникову треба Було позбав натякнуті Олександру Івановічу на проблеми з закордонними вояжами ї питання Було б вірішено без шуму й Галасу - Медведько розпорядівся б Знято інформацію про Запобіжний Захід Щодо Колеснікова з Інформаційного центру МВС и Борис Вікторович вновь ставши бі "віїзнім". Альо в Донецькій облраді легких Шляхів давно Вже НЕ шукають, натомість спочатку роблять якусь дурню, потім розповсюджують заяву про "Політичні репресії" з боку "помаранчевих мавп", и позбав тоді думають. Так трапи й цього разу.

После того, як погрозити Колесникова Відправити на Тюремні нари начальника відділу Громадянство, міграції та реєстрації фізічніх ОСІБ Володимира Маліка та начальника УМВС у Донецькій области Михайла Клюєва за відмову у відачі закордонного паспорта стала Надбання громадськості, прес-служба облради 20 березня з шумом и криком розіслала спростування, Яку ми ще раз з удовольствие цітуємо:

"Що стосується так званих "загроз "Колесникова на адресу Володимира Малика - це чергова явна міліцейська брехня, спрямована на дискредитацію Колесникова. Очевидно те, що розвал справи Бориса Колесникова не дає спокою донецької міліції, яка заплямувала себе застосуванням тортур на допитах, стеженням за журналістами, а також фабрикацією звинувачення. Дійсно, в кінці літа Борис Колесніков віддав свій закордонний паспорт для обміну на новий, так як у старому були заповнені всі сторінки. Начальник у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Володимир Малик, який, на жаль, не був обізнаний реальним станом справ, а також не знав, що Колесніков вільний у пересуванні, відмовив йому. Борис Колесніков попросив Маліка надати відмову у письмовій формі ".

Лише Наступний дні до прес-секретаря Колесникова Олени Бондаренко Нарешті дійшло, что напрікінці літа 2005 року ніякого закордонного паспорту здаваті на обмін Колесніков не МІГ. Оскількі, ЯКЩО віріті слідчім ГПУ, обвинуваченого хворів. Причому хворів Борис Вікторович настількі тяжко й настількі довго (между іншім - до цього дня), что провадження по крімінальній деле Було Призупинено. Що ж стосується Прохання Колесникова надаті Йому відмову у пісьмовій ФОРМІ, то все Було навпаки - наслухавшісь телефонних погрозити з боці голови обласної ради, Малік направивши до Колесникова свого інспектора, Який МАВ показати Борису Вікторовічу відповідь з Інформаційного центру, згідно Якої Колесніков перебував на підпісці про невіїзд и БУВ ОБМЕЖЕНОЮ в отріманні закордонного паспорта. А такоже пояснити, что в Колесникова Вже є кілька закордоних паспортів и того Видати Йому ще один Ніяк НЕ Можливо - спочатку треба повернути хочай б один старий чі податі заяву про его ВТРАТИ. Альо інспектора міліції далі приймальні голови облради не пустили.

Щоби якось виправити очевидних ляпсус, 21 березня прес-секретар Бориса Колесникова розіслала по ЗМІ "уточнення" такого змісту:

" У третьому абзаці прес-релізу сказано: "Дійсно, Борис Колесніков віддав свій закордонний паспорт для обміну на новий, так як у старому були заповнені всі сторінки ". Більш точна і коректне формулювання наступна : "Дійсно, Борис Колесніков звернувся в ВВІР і попросив видати йому новий паспорт, так як у старому закінчилися сторінки ".

І ми про ті ж самє - НЕ здавай Колесніков паспорт на обмін. А тому ні за якіх известить, що не повернувши свой старий закордонний паспорт або не подали до органі міліції заяву про его ВТРАТИ, громадянин Колесніков не МІГ претендуваті на Отримання нового - ЯКЩО даже ВІН Вільний у пересуванні, як пташка Божа. Если таких очевидних мов не усвідомлює "наймудрішій" среди донецьких, то можна уявіті розумово рівень других соратніків Ахметова.

Бригадир "Журналістів"

Тюремна камера - чи не найкращий пропагандист правових знань. Тому за годину вімушеної ізоляції від Суспільства мешканці СІЗО, як правило, набуваються певної Юридичної освіти. Як в суто теоретичності плані - благо, передаваті усілякі кодекси в камерах не Забороняється, так и в частіні правозастосовчої практики - Завдяк розповідям співкамерніків про випадка з життя непідкупніх служітелів української Феміді.

Втім, бувають и віняткі. Вімушене знайомство з "дідом Лук'янов" та чотірімісячна "відпустка" на тюремних нарах так и НЕ надіхнулі Бориса Вікторовіча на подвиг самовдосконалення й Не Прищепа Йому любові до читання Юридичної літератури. Можлива причина Полягає в тому, что підручники з права в Україні видають, здебільшого, українською мовою. А цією мовою Борис Вікторович, як відомо, чи не володіє. І зовсім не тому, что не любити своєї держави - борони Боже. Любити. Хочай й у Трохи спотвореніх формах. Річ у ТІМ, что голова Донецької обласної ради, ПОПР природжені розумові здібності, є феноменально безграмотною людиною, яка досі НЕ спромоглася осягнути науки буцай за курс середньої школи. Если Борис Вікторович спробує це заперечіті - Пропонуємо Йому Написати диктант з української мови за програмою 6-го класу ... Отож бо й воно ...

Одначе, Борис Вікторович своєї безграмотності, зокрема Юридичної, що не сміттям й тепер, по віході з в'язниці, регулярно таврує Донецке міліцію, "яка заплямувала себе ... стеженням за журналістами ". При цьом під "журналістамі" Колесников має на увазі керівника прес-служби Донецької обласної ради Олену Бондаренко, яка минула року попал в поле зору правоохоронців через Явне зловжівання своим СЛУЖБОВЕ становищах.

На жаль, в облраді НЕ нашли розумної людини, яка б підказала Борису Вікторовічу, что йменувати "журналістом" Посадовим особу органу місцевого самоврядування - то віставляті собі на сміховісько. Оскількі, відповідно до статьи 1 Закону України "Про державну підтрімку ЗАСОБІВ масової ІНФОРМАЦІЇ та соціальний захист Журналістів", "журналіст - творчий працівник, Який професійно збірає, одержує, створює и займається підготовкою ІНФОРМАЦІЇ для ЗАСОБІВ масової ІНФОРМАЦІЇ, Виконує редакційно-посадові Службові обов ' язки в засобі масової ІНФОРМАЦІЇ (в штаті або на Позаштатний засідках) - відповідно до ПРОФЕСІЙНИХ назв посад (роботи) журналіста, Які зазначаються в державному класіфікаторі професій України " . Аналогічні визначення містяться й у других законодавчо актах, Які Майбутній законодавець Колесніков все Ніяк НЕ збереться Прочитати - у статьи 25 Закону України "Про Друковані засоби масової ІНФОРМАЦІЇ (пресу) в Україні" та статьи 21 Закону України "Про інформаційні агентства". Отже, прес-секретар Колесникова Олена Бондаренко має до журналістики таке ж відношення, як нафталін - до виробництва тістечок.

Зрозуміло, що "журналістська діяльність" пані Бондаренко ніякої цікавості для правоохороних органів Ніколи не стає хочай б через відсутність Такої. Інша Річ - розсилка по ЗМІ з сервера обласної ради ІНФОРМАЦІЇ Щодо руху коштів по Банківських Рахунка Володимира й Бориса Пенчуків. Можливо, пані Олена Дійсно щиро прагнула Допомогті своєму патронові й в такий способ намагалася переконаті пресу, что Колесников Ніколи ніякіх акцій торговельного комплексу "Білий лебідь" у Пенчуків НЕ Вимагай, а чесно купивши. Альо при цьом їй даже не спала на мнение, что, по-перше, посадовця обласної ради подібні РЕЧІ Варто делать Виключно в позаробочий годину и Виключно помощью домашнього комп'ютера, аби унікнуті обвинуваченого в зловжіванні СЛУЖБОВЕ становищах (стаття 364 частина 1 кримінального кодексу України, санкція статьи - Виправні роботи на строк до двох років, арешт на строк до шести місяців або обмеження Волі на рядків до трьох років).

По-друге, своєю Божою участь у піар-кампанії по відбілюванню Колесникова Бондаренко поставила у Вкрай незручно стійбище голову Ворошиловського районного суду М.ДОНЕЦЬК (більше відомого в народі як "Злодій-суд") пана Івашуру, с помощью Якого керівнікові служби безпеки фірми "Люкс "Володимиру Малишева удалось отріматі в установах банків інформацію Щодо заощаджень Пенчуків. Це трап влітку 2005 року, коли "Злодій-суд" без відома Пенчуків вініс решение, Яким зобов'язав банки надаті Представникам Колесникова всю інформацію про кошти колішніх власніків "Білого лебедя". Подібне решение є безпрецедентно в истории українського крівосуддя, и чі навряд знайдеться людина, яка повіріть, что суддя МІГ вінесті его безплатно.

Одначе здоровий глузд виявило переможених и пані Бондаренко, скоріставшіся своими службовими можливіть, розповсюділа ті, что Розповсюдження без Дозволу Пенчуків, взагалі-то, що не підлягало. Адвокати Колесникова, заздалегідь попереджені про Цю акцію, негайно провели в Киеве прес-конференцію, запевняючі громадськість у невінуватості свого підзахісного. Громадськість, як завжди, Нічого НЕ зрозуміла. Зато вчінівся чималий гармидер у Генеральній прокуратурі, а Бондаренко прикрутив уваг правоохоронців до своєї персони. Если Борис Вікторович бажає подробіць - будь ласка.

Подробиці - в студію

За кілька днів, 6 квітня, віповнюється рік з того дня, як Колесніков БУВ Затриманий за підозрою у вімаганні в батька й сина Пенчуків акцій торговельного центру "Білий лебідь". Скажімо зразу: це затримання Було не Тільки абсолютно безглуздім, альо й абсолютно незаконним, про что автор ціх рядків писав ще торік "по гарячих слідах" http://www.ord.com.ua/article_15024.html . Причому, писав не як сторонній Спостерігач, а як учасник багатьох подій, пов'язаних з розслідуванням крімінальної справи Щодо Бориса Колесникова.

Більше того, на наш погляд, ніякої судової перспективи епізод по вімаганню Колесниковим акцій у Пенчуків НЕ має. Если обвинуваченого даже и вдасть переконаті суд, что по КОЛІШНИЙ діректорові "Білого лебедя" чи его сінові хтось десь колись стріляв, довести, что замах робів за вказівкою Колесникова, практично нереально. Інша Річ - нові, однозначно більш доказові, епізоді, Які вімалюваліся в ході слідства. Це Обставини заволодіння Керманич "Люксу" акціямі Донецького ЦУМу (оскількі колішні власникам акцій НЕ поспішалі з ними розставатіся, універмаг у взимку 2002 року БУВ просто підпаленій), історія з виготовлення "лівої" печатки фонду "Золотий Скіф" (для цього Колесніков, Який до "Золотого Скіфа" не МАВ ніякого відношення, покаравши віготовіті ї власноручно підпісав фальшивий протокол Зборів Правління цього фонду), Епопея з переходом у власність Колесникова приміщення ювелірної крамниці "Рубін" у Донецьку та ще кілька подібніх сюжетів, Які малі вельми й вельми ґрунтовну доказову базу .

Альо Захоплення Керівництва МВС, Яке булу ініціатором Порушення крімінальної справи, и Керівництва генеральної прокуратури з числа "любих друзів" (точніше - заступника Генпрокурора Шокіна), в провадження Якої праворуч перебувала, лежали Дещо в різніх площинах. Отримай грошовитими обвинуваченого, Слідчий Такташов Вже через два тижні после Арешт Колесникова ставши розвалюваті праворуч, внаслідок чого жіттєздатні епізоді були віділені в окремому провадження, а потім взагалі зникло. Остался позбав епізод по "Білому лебедю", Який Шокін и Такташов сумлінно доводили до виправдовувальні вироку.

До речі, ніні Колесніков абсолютно даремно звінувачує якусь анонімну "владу" в тому, что Слідчий Такташов БУВ Згідно з Ганьбою вигнання з органів прокуратури. Дерло питання про его негайне відсторонення від слідства поставивши перед керівніцтвом генеральної прокуратури автор ціх рядків ще напрікінці мінулої весни. Наші аргументи були настількі Вагом, что тодішній Генпрокурор Святослав Піскун Наступний дня, 28 травня 2005 року, покаравши Передат Справу Іншому слідчому. Одначе Шокін отказался Виконувати Розпорядження Піскуна, пославшіся на особливая точку зору з цього приводу Петра Порошенка. А ще за два Дні Слідство в деле Було терміново завершено.

Але "група ПІДТРИМКИ" Колесникова решила підстрахуватіся ї помощью Олені Бондаренко розіслала по ЗМІ інформацію Щодо руху коштів на Рахунку Пенчуків у Период Зміни власніків "Білого лебедя". Через це план по віправдовуванню Колесникова Було зірвано, Слідство довело відновлюваті, а розлюченій Шокін покаравши порушіті крімінальну Справу проти адвоката Колесникова Андрія Федура, Який во время чергової прес-конфереції послався на опрілюднені в ЗМІ документи. У Головному слідчому управлінні Генпрокуратури поцікавіліся точкою зору автора ціх рядків на перспективу Такої справи, відповідь булу короткою:

- Колі собаці нема чого делать, ВІН яйця ліже. Порушившій. Альо Справу доведе Дуже Швидко закривати. Федура прокуратура переслідує з серпня 2002 року. І Який результат? - Суцільна ганьба.

- Так ВІН же ж розповсюдів без Згоди Пенчуків інформацію про їхні заощадження, - ставши сперечатіся керівник Підрозділу ГПУ. - Це ж злочин, це ж втручання в приватне життя.

- Нічого ВІН НЕ розповсюджував, ВІН позбав віконував свою роботу, захіщаючі Захоплення довірітеля всіма доступними способами. Розповсюджувалі Інші люди - керівник охорони "Люкс" Малишев та суддя Івашура. А ЯКЩО Вам так хочеться допекті "розповсюджувачів", то краще перевірте, з Якого сервера Пішла розсилка. А Пішла вона з комп'ютера Такої Собі пані Бондаренко. Щоправда, Бондаренко-лише виконавець. Альо формально пані Олена - службова особа органу місцевого самоврядування й несе за Використання Посадовим становіща на возбудить уголовное третіх ОСІБ таку ж відповідальність, як и державний службовець відповідного рангу. Краще перевірте контакти между Бондаренко й "люкс". Тільки ні в якому випадка НЕ ??доручайте Цю роботу ГУБОЗ. Направте слідче доручення в Якийсь Інший Підрозділ МВС. Бо ГУБОЗ переадресує ваше доручення за теріторіальністю ДОНЕЦЬКА Підрозділу. А в Донецке Управление по боротьбі з організованою злочінністю очолює пан Прокопенко, Який разом Зі своими заступниками Єрохінім и Чорним моментально продасть всю інформацію в "Люкс". І ві будете мати ще один скандал. Тільки на цею раз - вокруг Бондаренко.

Чи не послухать підлеглі Шокіна журналістськіх порад - доручення Генпрокуратури по Бондаренко Було направлено для Виконання в Донецький УБОЗ, УБОЗівці його "пропили" ї тепер Колесніков волає про "стеження за журналістамі". До речі, Пропопенко таки довелося піті з посади. Альо Єрохін и Чорний после скандалу ПІШЛИ НА Підвищення ї зараз "борються" з організованою злочінністю в складі кіївського главку ...

І ще один нюанс, что характерізує розумово рівень голови Донецької облради. Во время свого Спілкування з читачами "Української правди" Колесников вісловівся з приводу псіхічного стану свого вікрівача Бориса Пенчука http://www.pravda.com.ua/conf/kolesnikov_2006.htm :

" З приводу того, чи правда, що він псих - про це краще запитати у психіатра. Хоча всі ознаки на обличчя. І керівник слідчої групи заявляв спеціальну експертизу, яку, на жаль, Шокін не дав провести ".

Якби Борис Вікторович опанував нас немає буцай в ОБСЯГИ середньої школи та витрати годину "відсідкі" на Ознайомлення з Кримінально-процесуальним кодексом України, то ВІН бі знав, что Слідчий может прізначаті псіхіатрічну експертизу позбав обвинуваченого (а Ніяк НЕ потерпілого Пенчука) й позбав з метою Звільнення від крімінальної відповідальності через душевну хворобу. Мі, звісно, ??що не сумніваємося, что колішній керівник слідчої групи ГПУ Яків Такташов за Невелички суму МІГ вінесті будь-яку ухвалити. Альо навіщо ж натякаті на це привселюдно?

Похвала Луценку

Якби Борис Колесніков БУВ бі Трохи розумнішім, то Йому треба Було б НЕ паплюжіті Міністра внутрішніх справ, а на нього молитися. Бо Якби б на чолі МВС стояти не Юрій Луценко, а буцай грамотний дільнічній міліціонер, Колесніков сідів бі мовчки й дякував бі пану Ющенку за Раптово запровадження недоторканність депутатів місцевіх радий. Для того, Щоби в цьом переконатіся, Борису Вікторовічу Достатньо позбав поцікавітіся в Такташова, Куди тій дів матеріали з крімінальної справи по тихий епізодах, Які, на Відміну Від истории з Пенчуками, мают 100% доказову базу.

Частково ЦІ матеріали були зніщені. Альо далеко не ВСІ. Основний масив документів Слідчий Такташов прієднав до зовсім Іншої крімінальної справи № 81-251, яка булу порушена ще в 2003 году против зовсім Іншої людини. Вийшла 17 томів макулатури, Які були відправлені до прокуратури Донецької области. У обласній прокуратурі цею мотлох даже вівчаті не стали, а спустили на прокуратуру М.ДОНЕЦЬК. Прокурор М.ДОНЕЦЬК Альмезов такоже не ставши втрачають годину на читання протоколів очніх ставок з Віктором Януковичем и допітів Володимира Рибака й направо Чи правий для Розслідування у Управление МВС у М.ДОНЕЦЬК. Вже Багато місяців ЦІ 17 томів покріваються пилом у кабінеті слідчого Хорошуна, Який НЕ знає, Що з ними делать.

А стояв бі на чолі МВС професіонал, Колесникову Вже були б "лапті" - міліція негайно скорісталася б Зі Зміни підслідності тихий епізодів, по якіх обвинуваченого пред'явлено Не було, й забрала б Справу № 81-251 для провадження в Головне слідче управління МВС . После цього праворуч були б розділена: ті, что НЕ має відношення до Колеснікова - Відправлено назад до Донецька. Всі Інше - дорозслідуване в найстісліші рядка. Альо ж то Якби ...

Тому на випадок, ЯКЩО Борис Вікторович буде продовжуваті смішіті людей розповідямі про свою віняткову законослухняність ї погрожуватіме міліціонерам тюремними нарами, ми залюбкі опублікуємо ті документи, Які так ретельно хова Слідчий Такташов - у нас ВСІ ходи запісані. І почти ВСІ матеріали крімінальної справи є в копіях. Один Тільки допит народного депутата Рибака дорогого вартий. Бо рукописи - Це не Донецкий ЦУМ. Смороду, як відомо, чи не горять.