Борис Пенчук заявляє про відновлення погроз на його адресу
10 жовтня 2005 Піскун своїм рішенням закрив кримінальну справу № 49-1686 щодо народного депутата Богатирьової та справа № 49-1640 щодо Федура (ст.182 по розголошенню конфіденційної інформації).
Я пов'язую ці зміни з останніми подіями, що відбулися в українському суспільстві - підписання Віктором Ющенком і Віктором Януковичем Меморандуму, прихід Сергія Головатого на посаду голови Мін'юсту і підписання Президентом Закону про депутатську недоторканність.
Я вважаю, що Сергій Головатий міг вплинути на дії Печерського суду, який днями прийняв рішення про те, що в діях Богатирьової та Федура немає складу злочину за ст.182. Мої припущення підтвердив на брифінгу глава Секретаріату Олег Рибачук, який у своїх коментарях посилався на думку і слова Головатого.
І ось 13 жовтня в Донецьку вже мали проходити попередні слухання за позовом "Білого лебедя" проти Бориса Пенчука "за підрив ділової репутації". І це при тому, що існування щомісячної чорної каси в магазині і наявність ряду інших злочинів доведено.
Мій адвокат заявив протест і зажадав перенесення суду в Київ, оскільки в Донецьку за останній рік нічого не змінилося. Керівні пости займають ті ж люди, в судах все так само неможливо знайти правди. Не здивуюся, якщо з приходом Сергія Головатого ситуація не зміниться на краще, і суди за звичкою будуть виконувати не вимоги Закону, а установки міністра.
Крім того, судді можуть зрозуміти, що вустами Рибачука каже Президент України, і в прийнятті своїх рішень "врахувати думку" глави Секретаріату Ющенка. Тобто ми знову повертаємося в епоху Л.Д.Кучми, коли по дзвінку з високого кабінету будь-яку кримінальну справу відкривалося й закривалося. Сьогодні ми бачимо, що в Україні, як і раніше, немає верховенства Права, а є телефонне право, і тому й Головатий, і ГПУ, і МВС, і СБУ так єдині в своїй думці - просто їхні дії координуються з одного кабінету.
Після виступу Рибачука я звернувся до Президента. Відповіді не було. Я прокоментував його ставлення до депутатської недоторканності - Ющенко провів зустріч з Ахметовим. Я попросив про зустріч Піскуна - Генпрокурора звільнили. Глава МВС Луценко не відповів на моє прохання про зустріч. А 18 жовтня 2005 я отримав чергову загрозу на свою адресу і на адресу своєї родини ...
Однак я заявляю: спроби тиску на мене безглузді. І нехай Ахметов з Колесніковим не розслабляються - ніщо в цьому житті не вічне. Не вічне і їх царювання. Ми всі прагнемо до Європи - але вона бандитів не потерпить.
"Криворіжсталь" і футболісти за десятки мільйонів доларів купуються на криваві гроші. Адже цей "успішний" бізнес замішаний на крові. Доказ тому - розстріляні бізнесмени Павленко і Роман. Сотні бізнесменів були знищені, і їх бізнес (як і мій) перейшов до цих людей.
Зараз Президент веде переговори з Партією регіонів, яку створив Ахметов, яка керується близькими йому людьми, що підтримують його бізнес. А згадайте, як Президент в лютому в Донецьку сказав: "жити вільно и чесно - набагато краще, ніж У зоні, даже Паханом". А потім, як повідомляли кореспонденти, на питання: "Чому Ви не зустрічалися з Р. Ахметовим?" Президент відповів: "Я бандитам руки не подаю".
Як же змінилося все в країні за кілька місяців. Так, Ющенко свою справу виконав - він не допустив у січні бандитів до влади. Але він повинен визнати, що на цьому він свою місію виконав. І я вже раніше говорив про те, що не можна свої політичні помилки закривати тілами простих людей, які повірили йому на Майдані, як повірив і я, ставши співпрацювати з його владою. Тепер же його Влада мене зрадила. Як зрадила весь народ.
І зрада це - не тільки в Меморандумі. Ющенко зробив дуже розважливий крок щодо підписання Закону про депутатську недоторканність, а Партія регіонів, у свою чергу, заявила про відмову голосувати за обрання суддів Конституційного суду. Його звернення до Конституційного суду - марно.
Хотів би нагадати, що Європа не пробачила невиконаних обіцянок щодо розкриття справи Гонгадзе - знято Піскун. Але моя справа не багатьом відрізняється від справи Гонгадзе. Місяць тому слідчий ГПУ заявив мені про те, що у нього є інформація про моє можливе самогубство.
Я хотів би зробити заяву. Якщо зі мною щось трапиться - то це означатиме, що люди Ахметова-Колесникова домовилися з владою. Я не збирався ніколи робити проти самого себе які-небудь дії. І ще: я - в повному порядку. Я чесний і відкритий перед вами. Я готовий у будь-який час спілкуватися з пресою. Крім того, я хотів би зустрітися з Президентом. Але впевнений, що цього не станеться після зустрічей з Ахметовим і закриття кримінальних справ.
Скільки б він не отримував нагород з рук королев, президентів, в історії він може залишитися людиною, яка "ліг" під мафію.
І мені залишається лише два виходи - або звернутися за допомогою до Юлії Тимошенко, яку я глибоко шаную (вона - єдиний політик, хто висловився проти депутатської недоторканності); або - політична еміграція. Але якщо це відбудеться, то і Європа, і світ зрозуміють, що Україна дійсно управляє мафія.