Хто відповідає за безпеку суден в зоні АТО?

Ситуації, в якій опинилися органи правосуддя в зоні проведення антитерористичної операції, ЗМІ на даний момент, на жаль, приділяють дуже мало уваги. А це важливо, адже на суддів як представників державної влади України чиниться величезний тиск, особливо у зв'язку з розглядом кримінальних справ. Зокрема, озброєні люди не гребують зайти до приміщення суду, зажадати ключі від сейфа, де зберігаються справи, вилучити їх, зупинити конвой, який везе підсудних, і т. Д. Нагадаємо, "взяти під контроль" міліцію і суди обіцяли і "народний мер "Слов'янська В'ячеслав Пономарьов, і" глава Луганської народної республіки "Валерій Болотов. 10 липня з. м був призначений віце-прем'єр так званої ДНР з безпеки Володимир Антюфєєв, який збирається "курирувати" роботу судів, органів юстиції та правоохоронних органів. Під час обговорення ситуації в зоні АТО на з'їзді суддів 19 червня із. м представник делегації Луганської області вищезгаданий суддя Апеляційного суду Луганської області Денис Масенко зазначив, що 18 делегатів від Луганщини "ледве вирвалися в Київ" і "можуть повернутися не в свої будинки, а в підвал СБУ" (будівля обласного СБУ на той момент було захоплено бойовиками ЛНР і перетворено в тюрму). "Я вже бував там 30 квітня по" запрошення "6 людей з автоматами", - зазначив він (30 квітня після роботи його викрали активісти "Луганської народної республіки"). Таким чином, що стосується безпеки суддів та населення областей зони АТО в цілому, обстановка змінюється щодня, і далеко не в кращу сторону. Здійснювати розгляд справ представники Феміди в таких умовах, безумовно, нормально не можуть. Однак вони не вправі і зупинити здійснення правосуддя - така можливість не прописана в жодному нормативному акті. Що ж їм робити, щоб не порушити закон і не стати згодом "саботажниками"? Засідання Ради суддів України 11 липня з. м було скликано в найкоротші терміни і проходило в екстреному режимі, оскільки на кону стояв (і варто) питання забезпечення здійснення правосуддя і безпеки учасників процесу, суддів, працівників апарату судів, розташованих в зоні активного збройного протистояння. Підставою для такого оперативного скликання засідання стали звернення голови Апеляційного суду Луганської області Володимира Гаврилюка, а також спільне звернення глав Апеляційного суду Донецької області Олександра Агєєва, Донецького апеляційного госпсуду Олександра Кулебякіна та Донецького апеляційного адмінсуду Раїси Ханової до глав Верховного Суду, вищих спецсуден та РСУ за наступними мотивів. У Донецьку склалася загострена суспільно-політична ситуація у зв'язку зі скупченням в місті з 5 липня 2014 озброєних людей у камуфляжній уніформі. Безліч таких збройних осіб 5 липня розміщено в гуртожитку Донецького Національного університету, який розташований по пр. Богдана Хмельницького, 110 у Донецьку - в безпосередній близькості від Апеляційного суду Донецької області (практично за будівлею суду). Ситуація, що склалася в Донецьку, виключає можливість відправлення правосуддя в звичайному режимі. Тому на підставі рішення загальних зборів суддів та наказу голови суду з 7 липня роботу по відправленню правосуддя в звичайному режимі була припинена. Поки суд працює в особливому режимі, забезпечуючи оперативний розгляд справ, які потребують невідкладного вирішення. Що стосується Апеляційного суду Луганської області, то, як зазначає у своєму зверненні В. Гаврилюк, останнім часом в рамках АТО на території Луганська та окремих населених пунктів Луганської області фактично ведуться бойові дії із застосуванням зброї, в результаті чого пошкоджуються приміщення судів, що створює загрозу для життя як суддів і працівників суду, так і мирних громадян, які присутні при розгляді справ. Мають місце випадки нападів, погроз та викрадення суддів, а також внаслідок пошкодження доріг та відсутності транспортного сполучення виникають складнощі в доставці підсудних і прибуття учасників процесу до приміщень судів. "У зв'язку з тим, що термін закінчення антитерористичної операції не визначений, гостро постало питання, яким чином мають у цій складній ситуації діяти судді, оскільки не розглядати справи вони не мають права, а відсутність необхідного забезпечення захисту їх життя і життя інших осіб, які перебувають у приміщеннях судів, не дозволяє виконувати свої обов'язки належним чином. Крім того, викликає занепокоєння подальша доля суддів, оскільки з боку окремих депутатів ВР України до держслужбовців, які перебували і працювали в зоні АТО, вбачається негативне ставлення ", - зазначає у зверненні пан Гаврилюк. За словами судді Апеляційного суду Донецької області Людмили Соломахи, ситуація критична. У зв'язку з тим, що 5 липня, перед звільненням Слов'янська, Краматорська, Артемівська та Костянтинівки, озброєні групи людей перемістилися, зараз 22 суду перебувають в зоні АТО: в Макіївці, Горлівці та безпосередньо в Донецьку. Що стосується забезпечення безпеки суден, член РСУ зазначила, що звернення до Спецбатальйон "Грифон" не має сенсу. "Грифон" при ГУМВС України в Донецькій області складається з 208 чоловік. З них безпеку суден щодня забезпечує тільки 100 чоловік. На них припадає 60 суден, розташованих в 64 приміщеннях. При цьому на офіційному сайті МВС розміщено оголошення про те, що головні управління МВС в Донецькій області тимчасово передислоковані в Маріуполь, а в Луганській області - в Сватове. Усі працівники цих територіальних управлінь повинні До 7-липня прибув до місця дислокації і продовжити службу. "Таким чином, з 7 липня підрозділи" Грифон "з Донецької області повинні були переміститися в Маріуполь, - зазначила Л. Соломаха. - Поки це можна відклали, але ми можемо очікувати цього в будь-який день". Крім того, як зазначалося в проекті рішення РСУ, останнім часом мають місце випадки неналежного виконання спеціальним підрозділом судової міліції "Грифон" покладених на нього законом функцій. Так, було припинено роботу в звичайному режимі Апеляційного суду Донецької області, відбулося захоплення невідомими озброєними особами приміщення Госпсуду Луганської області за адресою: Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної Війни, 3-A, що унеможливило роботу суду в зазначеному приміщенні, здійснювалися неодноразові спроби захоплення приміщень місцевих загальних судів та Апеляційного суду Луганської області. Чи винен у цьому "Грифон"? За словами заступника начальника управління - начальника відділу спеціальних установ конвойних підрозділів міліції управління спеціальних установ, конвойних підрозділів та судової міліції департаменту громадської безпеки МВС Олександра Малого, "постановою КМУ визначена гранична чисельність підрозділів" Грифона "- 9612 осіб." У зв'язку з тим, що вже тривалий час, з моменту створення даних підрозділів міністерство фінансується не в повному обсязі, зараз у нас є тільки 3312 чоловік. Бракує 6300 одиниць. Звідки нам їх узяти? ", - Зазначив пан Малий. Т. е. Проблема впирається у фінансування. Втім, у членів РСУ виник і інше питання: чому співробітників" Грифона "перекидають на виконання інших завдань? На це заступник начальника управління парирував, що для інших задач люди з підрозділу якщо й використовуються, то тільки після виконання основного наряду. Втім, навіть якщо 20 співробітників "Грифона" не зможуть протистояти загонам озброєних людей, допустити, щоб суди залишилися без охорони взагалі, не можна.