Як "скрисятнічалі" "Кримхліб", або Операція "Вкради хліб у жебраків і стань мільйонером"

Всі вони відзначилися по-різному, але оспівують їх у переказах і легендах, а кримськотатарському захиснику бідних, розбійникові Алімові-айдамаку - в Білогірському районі автономії вдячні нащадки навіть звели пам'ятник.

Але ось чого ніколи не пробачить народна чутка, так це обкрадання "сірих і убогих". Найкращі зневажувані злодії - це ті, хто краде останній шматок хліба у нужденних. Неспроста навіть "на зоні", з її своєрідним кодексом "злодійський честі" - тим, хто "крисятничати" і ображає беззахисних - визначено місце у "параші".

Перспектива дістати саме таку репутацію нітрохи не збентежила голови правління ВАТ "Кримхліб" Миколи Демченка , міністра Агропрома АРК Юрія Шевченка і колишнього голови Фонду майна, колишнього прем'єр-міністра автономії, а нині народного депутата-соціаліста Валерія Горбатова .

Ця дружна компанія проводила приватизацію ВАТ "Кримхліб". Підприємство, що виробляє чи не 95% всіх хлібобулочних виробів в автономії, після роздержавлення мало стати власністю різних власників. За Законом України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", 51 відсоток акцій необхідно було розподілити серед сільгосппідприємств - тобто серед хліборобів, що забезпечують "Кримхліб" відмінною пшеницею твердих сортів та іншими злаковими. Згідно зі статтею 4 цього Закону та "Положенням про типовий план приватизації несільськогосподарських підприємств і організацій агропромислового комплексу", пакет акцій слід було передати сільгосппідприємствам пропорційно до обсягів сировини, зданої ними "Кримхліб", або відповідно до обсягів робіт і наданих послуг. Акції в цьому випадку передаються безкоштовно і розподіляються серед їх працівників та прирівняних до них осіб - за приватизаційні майнові сертифікати, за особисті кошти та компенсаційні сертифікати.

Фонд майна АР Крим затвердила план приватизації ВАТ "Кримхліб": 11 мая 1998 року, за день до свого відходу з посади, голова Фонду Валерій Горбатов схвалив наступний список сільгоспвиробників: Агрофірма "Крим - 10,5%; КСП" Родина "- 7 , 4%; Агрофірма "Чорноморець" - 10,2%; КСП "Луганське" - 5,6%; КСП "Перекопський" - 9,7%; КСП "Ім. 8 Березня - 4,8%; КСП Прогрес "- 2,8% частки у статутному фонді ВАТ" Кримхліб ".

Незважаючи на те, що вже 12 травня обраний народним депутатом Валерій Горбатов формально пішов з Фонду, ні для кого не секрет, що всі питання приватизації значущих об'єктів можна було вирішити тільки з ним, а виконуючі обов'язки голови Фонду служили лише для офіційного оформлення схвалених Горбатовим документів .

За затвердженим Горбатовим планом в сумі виходив належний за законом пакет - 51 відсоток акцій. Однак з передачею акцій селянам чиновники вирішили не поспішати. Аж надто жирний, на їх думку, обламувався шматок якимось "селюкам". Адже "Кримхліб", якщо хто не знає - то це хлібозаводи в багатьох кримських містах, елеватори та склади, автогосподарства та ремонтні підрозділи, офісні будівлі і магазини, розташовані в найбільш престижних і зручних місцях. Таке добро, да щоб безкоштовно з рук випустити?

Чотири роки не наважувалися керівники виконати вимогу закону. Хліб ріс і колосився, селяни збирали врожаї, а в пекарнях випікалися ароматні батони, рум'яні "цеглинки" і апетитні короваї. Без малого через чотири роки після затвердження першого, щодо чесного плану, 5 лютого 2002 року, Демченко і Шевченко представили до Фонду майна АР Крим пропозицію про розділ 51% акцій ВАТ "Кримхліб" серед наступних сільгосппідприємств: КСП "Ім. 8 Березня" - 7 , 6%; СТОВ "Ім. Гагаріна" - 5,6%; СТОВ "Злагода" - 5,1%; СВК "Таврія" - 5,1%; ПСП "Восток" - 5,2%; СЗАТ "Агрофірма" Крим "- 5,3%; СТОВ" Перекопський "- 9,7;" Росія "- 7,4% частки у статутному фонді ВАТ" Кримхліб ". Порівняно з вже існуючим затвердженим списком можна зробити висновок, що Микола Демченко і Юрій Шевченко викинули КСП "Родина", Агрофірму "Чорноморець", КСП "Луганське" і КСП Прогрес ", зате в новому переліку невідомо звідки з'явилися СТОВ" Ім. Гагаріна ", СТОВ" Злагода ", СВК" Таврія ", ПСП "Схід", а Агрофірма "Крим" придбала нову господарсько-правову форму - "СЗАТ".

Втім, здогадатися про причини включення деяких з них можна - по складу засновників. Наприклад, "Схід" - це приватне поміщицьке господарство пана + тобто міністра Ю.Шевченко , він є його засновником, тобто повноправним власником. Навіть ніколи не відрізнявся особливим завзяттям до дотримання законів Валерій Горбатов наполіг, щоб це пропозиція Фонд майна відхилив. А щоб акції і справді безкоштовно не пішли абсолютно не знайомим Горбатову , Демченко і Шевченко людям, вони пожвавішали, і вже 8 квітня 2002 Фонд отримав ще одну, третю за рахунком, пропозиція про розділ 51% акцій "Кримхлеба". Була знайдена чудова, на погляд авторів, "відмазка" - для того, щоб позбавити законних претендентів належних їм пакетів акцій. У третьому за рахунком списку знову включені підприємства залишилися - під приводом того, що в тих господарствах, яким акції повинні були дістатися відповідно до плану від 1998 року, нібито відбулися структурні та організаційні зміни, і тепер акціїнеобхідно передати їх правонаступникам.

Отже, 8 квітня 2002 Фонд майна АР Крим був отриманий уточнений план розміщення акцій ВАТ "Кримхліб", в якому були враховані пропозиції ВАТ "Кримхліб" і Міністерства АПК АРК, які склали Микола Демченко і Юрій Шевченко - за домовленістю з Валерієм Горбатовим . Без зайвої тяганини 12 квітня план був затверджений, і вже 30 квітня 51% акцій ВАТ "Кримхліб" був переданий без оплати зазначеним сільгосппідприємствам. Недовго сільські трудівники з підприємств "Імені Гагаріна", "Таврія", "Злагода", "Схід" і " Перекопський ", нехай навіть і не мали ніякого відношення до власності" Кримхлеба ", відчували себе капіталістами, акціонерами, і тим більше абсолютно марно готувалися до безбідного мілліонерской життя на дивіденди. Три чиновника просто покористувалися їх юридичні реквізити. Поки країна відзначала День Перемоги, у керівників Фонду майна, "Кримхлеба" і Мінагропрому "на підході" була власна перемога - над законом, над справедливістю. А страх і совість вони, мабуть, перемогли задовго до того. 10 травня 2002 акції ВАТ "Кримхліб", отримані перерахованими сільгосппідприємствами, були продані різним юридичним і фізичним особам, яких об'єднує одне очевидне якість - всі вони підставні. Операція "вкради хліб у жебраків і стань мільйонером" завершилася 29 травня 2002 Всі підставні особи перепродали акції приватному підприємству "Гермес-Агро" (Київ), яке підконтрольне Дмитру Табачнику - колишньому віце-прем'єр-міністру і одному з найбільш наближених до Л . Кучмі високопоставлених чиновників.

"Крисятництві" Н.Демченко , Ю.Шевченко і В.Горбатова , які вкрали акції у селян, на цьому не зупинився. "Гермес-Агро" не для того купував контрольний пакет акцій, щоб піклуватися про інтереси народу і годувати голодних. Всі ці роки хліб, основа раціону мільйонів людей, неухильно дорожчав. Накручувалася вартість батона, сам батон непомітно втрачав у вазі, а в рецептурі, разом з століттями вивіреними складовими - все більше "бодяжити" всіляких розпушувачів та стабілізаторів, які роблять невагомий батон пишним і об'ємним. Кримський уряд, "лякаючи" фактичного монополіста строгими окриками, погрозами перевірок і санкцій, так і не змогло втримати ціну на найважливіший соціальний продукт. У Криму - в порівнянні з іншими регіонами України - хліб завжди дорожче, а ефективного способу стримати жадібність "Гермеса-Агро" та його фактичного господаря Дмитра Табачника ніхто так і не спромігся придумати. Всі ці роки з кишені кожного покупця "Кримхлеба" - непомітно, але неминуче - "тирітся" спочатку по кілька копійок, а потім і десятків копійок - на кожній покупці, на кожній булочці. Гроші ці, складаючись у десятки, а потім у сотні тисяч гривень, невичерпним потоком течуть на рахунки "Гермес-Агро".

"Приватизація" ВАТ "Кримхліб" відразу ж стала відмінним приводом для гучних політичних скандалів, безсоромних спекуляцій і безсовісного політиканства. Не можна сказати, щоб всілякі контролюючі інстанції залишалися осторонь цього злодійства серед білого дня. На початку 2003 року Прокуратура автономії порушила кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами ВАТ "Кримхліб" і міністерства АПК Криму. За два роки зібрані всі документи, підготовлена ??доказова база, опитані й допитані всі, до кого змогла дотягнутися Феміда, незважаючи на зайняті руки і зав'язані очі. Зрозуміло, недосяжним для слідчих дій залишився В.Горбатов з його депутатською недоторканністю. Але й не володіють подібним імунітетом Демченко і Шевченко теж не кинули в в'язницю.

Залишається лише припускати, які гарантії дав їм Д.Табачник в обмін на настільки прибуткове придбання. Адже тільки номінальна вартість вкрадених у селян акцій становить 2947840 гривень, а ринкова перевищує її в рази, якщо не в десятки разів, адже хліб давно вже не тільки всьому голова, а й часто єдиний продукт харчування, який можуть дозволити собі знедолені люди. На відміну від переплавлених в Китаї на каструлі бойових кораблів, хлібозаводи продовжують працювати. Булки і батони щоранку надходять в магазини, а надприбутки від "задертою" ціни - зміцнюють добробут народу України. Ту його невелику частину, яка вдало влаштувалася в "Гермесі-Агро", а особливо - окремо взятого представника народу, Дмитра Табачника .

Украдене у народу надбання ще не пізно повернути. Не треба тільки вести мову про "реприватизації" - тому що не було ніякої приватизації, а було справжнє "крисятництво", нехай і широкомасштабне, було банальне злодійство з неприкритим "кидаловом". Залишилося тільки розібратися - чи настільки крутий і всемогутній Д.Табачник , щоб його "дах" діяла досі? Чи настільки багаті кримчани, щоб продовжувати щодня "скидатися" на його користь? Або вже настав час розмістити всі складові цієї історії в справедливому гідному і законному порядку: хліб - народу, акції - селянам, шахраям - "параша"?