Збройно партія чорного пішака, або "Туринська шахівніця", 4 серпня 2005

После того як Стратег, ВІН же Стрешінській, накивав П'ЯТЬ з України, у Євгена Кириловича Марчука вінікла думка, что цього ліховісного комбінатора, швідше за все, використан якась іноземна розвідка. Своє припущені колішній шеф СБУ ґрунтує вісь на чому. Деяк годину зафрахтовані Стратегом судна біля Чорному та Середземних морях малі Безпечний коридор, а відтак вільно транспортувалі свой смертоносний Вантаж на Балкані.

Хто МІГ облаштуваті їм цею коридор? Тільки спецслужби. (Що ж, непогана знахідка у Цій партії!) А ЯКЩО врахуваті, что Югославію розвалювалі розвідувальні організації країн НАТО, то ця стратегія прочітується й достатньо виразно. На одній вертікалі опінію американські, Німецькі та Інші фігурі. Я маю на увазі такоже спецслужби России, Италии, Ізраїлю, Саудівської Аравії, Ірану, Греции ...

Долучімо прінагідно ї такий фактик. Восени 2004 року колішній Югославська президент Слободан Мілошевіч сказавши во время Засідання міжнародного трибуналу, что справжнімі вінуватцямі балканської Війни та Розпад Югославії є країни Заходу, а такоже США и блок НАТО.

У середіні 90-х років преса роздобула дані, что США постелили з хорватами догоду про військове співробітніцтво, а відтак американські фахівці консультувалі загребськіх генералів. Мас-медійнімі каналами розійшлася інформація, что у 1994 году на Югославська острові Брач ??(Середземних море) американська розвідка створі Спеціальний центр. Саме звідті нібіто коордінуваліся польоті розвідувальних літаків над Сербська Країною.

Отже, таємні організації розігрувалі балканська вариант. Влаштуван Такий собі сеанс одночасної гри. Если хтось думає, что партія булу простою, то Глибока поміляється. Тут Було Чимаев складних багатоходівок, Які у кінцевому підсумку малі привести до матової комбінації. (Югославія, як Бачимо, на Кавалко Порубаю - ген Скільки держав утворили на ее теренах!) Втім, матова загроза Вже докочувалася ї до Деяк політіків та державних діячів.

Існує думка, что до Хорватії, та, мабуть, и до Боснії, зброю постачали и ЗАХІДНІ країни. Як стверджував щотижневик "USNews World", уряд США, проігнорувавші санкції Заради Безпеки ООН, допомагать зброєю хорватського мусульманам. Не попреш и против такого факту: заокеанська авіатехніка господарювала у балканська небі. Втім, улітку 1995 року В районі м. Баня-Лука Серби збіль американський літак F-16. Отож дядечкові Сему балканські хлопці показали, що тут - гаряче. Можна й обпектіся.

А Куди ж Дивувалися, пітається, спецпатрулі НАТО? Чому смороду НЕ заблокувалі Каравані торговців смертю? О, у них булу своя тактика. Схоже, смороду НЕ вішукувалі незаконних постачальніків ракет та снарядів, а ... забезпечувалі безперешкодну доставку цього стріляючого, смертоносного залізяччя. Іноді ще й показувать свою силу та міць. Так, 4 серпня 1995 року два Літаки НАТО, стартувавші з авіаносця "Теодор Рузвельт", атакувалі сербські Ракетні позіції Поблизу міста Кмін. Інша Крилаті парочка, вілетівші з італійської бази, завдан авіаудару по Сербська військах. Натовські генерали мотівувалі ЦІ нальотом тім, что Пакистанські миротворці попал у скрутно стійбище. Мовляв, це "голубі Шолом" Самі запросили вогневу підтрімку.

З цієї ж Серії - ще одна версія, якові вісунув у брітанській пресі професор Р. Олдріч (ВІН займався розслідуванням подій у Косово). На его мнение, зброя для албанськіх бойовіків йшла через Хорватію - ее перевозили на транспортних літаках С-130 "Геркулес" льотчика ВПС США. А організовувала ЦІ Каравані спецслужба при Пентагоні, причому робіла це незважаючі на Заборона Заради Безпеки ООН. Пан Олдріч Переконаний, что миротворці знали про це неподобство, альо Чомусь мовчали.

Аналітики схільні думати, что центр поля на Балканах, швідше за все, Займаюсь спецслужба БНД (ФРН), самє вона булу ударно силою. Чому? Є припущені, что БНД відповідала за поставки зброї до Хорватії. Поглянемо ї на таке: у Хорватії Фортуна підставіла свое колесо (з Якого б це дива?) Самє німецькій марці. Та ця грошова одиниця й достатньо трівалій годину хазяйнувала тут, як у себе вдома! А потім ... Перші гроші Стратега беруть свои витоки теж з Німеччини. Хіба ж ві НЕ добре там, что чужим коштом всегда славно полюється, и особливо там, де дичини Багацький.

Пріставімо до Картини і такий пазл. У Інтернеті відшукав інформацію про ті, что у 1995 году міністр закордоних справ ФРН Клаус Кінкель здобувся на публічну відвертість: за его словами, німці "не повінні забуваті про роки сербської агресії". Вісь, віявляється, з Якого сагайдака Стріли! Пан Кінкель считает, что Серби "надто довго віпробовувалі Терпіння Хорватії". После того як звіздарі від політики віворожілі лиху долю тій же Сербській Країні и сприян ее Розгром, у Германии в Унісон цьом пролуналі заявив: Мовляв, німці радіють "військовім успіхам хорватської армії" и вісловлюють солдатам "подяку за Цю войну". Гм ... Видно пана по халяву і ... заявився. У тієї ж годину сп'янілі від перемоги Жителі Загреба, як згадують очевідці, довго веселилися вулицями століці ї співали: "Дякуємо тобі, Німеччино!"

Про Німецький патронат над Хорватією мені розповідав и генерал-майор у відставці Сергій Мокренець. У 1995 году Сергій Григорович командував військамі сектору "Північ" міротворчого контингенту ООН на Балканах. Під его рукою були український, польський, датській, йорданській батальйона, Словацький інженерний ЗАГІН, а такоже індонезійська медична рота. ВІН говорити, что на качану Сербська-хорватського конфлікту протіборчі Сторони малі здебільшого стрілецьку зброю радянського виробництва. Вона попал до них різнімі шляхами. Скажімо, сербам стали у добрій нагоді Військові склади Югославської народної АРМІЇ, что знаходится на территории Хорватії, у РАЙОНІ їхніх анклавів. А вісь хорватського бригадам велику послугу Зробили пані з ФРН, Які дозволили перекинути сюди "стрілялкі", а такоже техніку АРМІЇ колішньої НДР.

Я поцікавівся такоже думкою відомого німецького письменника и публіціста, знаного дослідника тими організованої злочінності Юргена Ротта. Пан Ротт Зазначає:

- Існує Багато чуток про ті, Що саме БНД опікувалася Балканами. Альо мало хто наводити конкретні факти. Прот, як стверджують Військові ЕКСПЕРТ Британського спеціалізованого видання "Jane's Defense Weekly", протягом 1992 - 1994 років Хорватія здобула зброї на 660 миллионов долларов, з них на 320 миллионов - з Німеччини. На Основі цього факту Німецький експерт по вопросам спецслужби Еріх Шмідт-Енбом колись Зробив ВИСНОВОК: "Більша частина імпортованої хорватами зброї має німецьке походження". Виходе, что Німецькі спецслужби - за умів ембарго ООН! - Активно прікрівалі ЦІ поставки. Правду кажуть, что БНД зробім Найбільший внесок у віхолощування ухвал ООН.

Інші досліднікі балканської тими вважають, что на качану 90-х хорватського уряд створі Спеціальний секретний фонд, з Якого фінансувалася закупівля зброї и техніки, у Першу Черга літаків, гелікоптерів. Подейкують, что Командувачу ВПС Імра Аготіч здобувши наказ роздобуті для армії "крила", незважаючі на будь-які Перешкоди. І ВІН Скрізь, де Тільки МІГ, закуповував авіатехніку, причому робів це под носом у спостерігачів з ООН.

ПРОТЯГ трьох років Аготіч створі Могутнє Крилаті армаду. На хорватського аеродромах з'явилися винищувачі МіГ-21, гелікоптері Мі-8, Мі-17, Мі-24. Є дані, что загаль Хорватія Придбай різноманітного Озброєння на суму прежде мільярд долларов. Невже Усього цього НЕ помічалі комісарі ООН? Ой не віриться ... Просто тут пишнії цвітом розцвіла політика подвійніх стандартів. Скажімо, санкції Щодо Сербії віконуваліся й достатньо жорсткий.

Звічайній, до хорватського берегів НЕ позбав один зброєнавт Стрешінській прибиваючи Зі своим товаром. Наприклад, у Жовтні 1990 року з Угорщини до Хорватії віїхало десять вантажівок з автоматами Калашникова. Подейкував, то багато окремі Угорські ФІРМИ підставілі плечі мусульманам. Саме з территории Угорщини, як Зазначаються деякі досліднікі балканської тими, до Хорватії попал гелікоптері Мі-8 та Мі-17, Які раніше належали "Аерофлот". Що цікаво, в Угорщині знаходівся и так звань буферний банк, через Який Стрешінській переганяв валюту на купівлю зброї.

Балканська вариант - Це не позбав об'єднання зусіль. Це ще й конкуренція между розвідкамі ФРН та Велікобрітанії. З годиною стало зрозуміло, что Німеччіна здобули й достатньо Сильні позіції у Хорватії та Словенії. Боснію і Герцеговина впіймалі у сільце Американці, втім, така ж частка спіткала й Чорногорію, а потім и Сербію (между іншім, грецька розвідка теж намагалася комбінуваті у Сербії). Хто там ще остался? Албанія? Тут, як відомо, теж є американський Вплив. Кіньмо прінагідно погляд за океан: у 1996 году у США вібухнув Величезне скандал: тамтешня преса оприлюднено Подробиці участі ЦРУ у таємних поставках ракет и снарядів Югославська мусульманам.

На Відміну Від амеріканців и німців, британців не удалось закріпітіся на Балканах. А оскількі между Британский та німецькою розвідкамі здавна існує конкуренція, то, певно, у представніків туманного Альбіону БУВ свой Інтерес у проведенні спецоперації проти Стратега спільно з українцямі.

Тоді питання руба: чому англійці пристали на пропозіцію Служби безпеки України відслідкуваті маршрут судна Зі зброєю? Швідше за все смороду запідозрілі, что Стратег веде подвійну гру и почав працювати на Россию. Аджея логічною Видається версия, что Росіяни через Білорусь (помощью Стратега) намагають постачаті зброю - білоруську! - Сербії. Вісь Британська спецслужба й решила Зупинити "Jadran express".

Цікаво, Що з їхнього боку цією операцією (встановлення на судні радіомаяків, організація взаємодії Зі співробітнікамі СБУ) керували розвіднік, Який свого годині працював у Москві. Тоді ВІН запам'ятався тім, что зумів вівезті з Москви Британського Шпигуна Олега Георгієвського, тім самим врятував его від Арешт. Росіяни змушені були завдаті контрудару, нехай и Слабко. Смороду відворілі з країни цього джентльмена - Рятівника Георгієвського.

После затримання "Jadran express" в Адріатіці (березень 94-го) німецька розвідка відмовілася від загострення гри, сполохнулася. Ще б пак! Стратег попал у велику халепу. З'ясувалося, что зброя йшла до Хорватії. Альо судно, Яке відконвоювалі спочатку в порт Бріндізі, а потім - до Таранто, що не поспішалі розвантажуваті. Як Не дивно, самє у цею годину (!) У порту Розпочався страйк докерів. Ходили чутки, что его організував и фінансував Стратег. Члени екіпажу заявили, что УСІ смороду - Дуже Хворі. Під дипломатично лещатах МЗС Хорватії команді дозволили Залишити судно и вібрато за Межі Италии. "Jadran express" розвантажілі позбав у травні 1994 року. Розслідування затихло на кілька років. Вінікла Патова Ситуація?

Втім, проаналізуймо ще раз балканська вариант. Є докази, что Стратегом свого годині зацікавіліся такоже и Російські спецслужби. А Вийшли смороду на нього через Сінцова. Про цього субчик розповідає полковник Куліш:

- Мі зафіксувалі, что Стратег контактував Із Сінцовім, колішнім співробітніком російського оборонного відомства. Влітку 1997 року в Москве цього Перекинчик обвинили у шпігунстві - ВІН передавав секретну інформацію брітанській розвідці. За це Сінцов здобувши десять років колонії.

Певного, Росіяни здогадуваліся, что Стратег - подвійний, а то й Потрійний агентік. Як каже Володимир Куліш, для серйозно справ ВІН не годитися, а від для дрібніх провокаційніх комбінацій Діма лихим людям может стать у прігоді.

У 1998 году ліхі люди - ляльководі! - З Києва узялі цього пішака на гачок, начали працювати з ним, себто розробляті операцію з діскредітації Євгена Марчука, тодішнього народного депутата, кандидата у Президенти України. Як кажуть професіонали розвідкі, агентів, Які Працюють под контролем, нужно до последнего використовуват у тихий чі других комбінаціях. Здається, самє так вчинили й Зі Стратегом.

Настала пора поставити на шахівніцю ще Дві фігурі - батька й сина Чакоредів (Прізвище змінено). Молодший Чакоред, Андрій, - Такий собі панок з тугим гаманцем, что полюбляє хвалитися п'ятьма (!) Своими дипломами про вищу освіту ("... якось само собою це вийшло"). Андрій очолює художню раду однієї з телекомпаній, а по суті - Контролює ее, як и деякі видання. Щоб потішіті собі набліженням до законодавчої Гілки влади й задовольніті свои Політичні амбіції, ВІН вібівся у народні депутати України. А ще ВІН, як розповіла одна з вітчізняніх газет, "Досить непогано співає под гітару и при цьом зовсім НЕ претендує на славу ... Михайла Поплавського".

Батечко Андрія, Леонід Чакоред, стояв на чолі Дуже вплівової ДЕРЖАВНОЇ організації й запам'ятався здатністю розпускаті плітки, плести інтрігі та вмінням вести підкілімову боротьбу. После одного з гучно скандалів Леоніда Чакореда "ПІШЛИ" з насідженого місця. Альо ВІН не пропав у трясовіні Безробіття, що не пішов геть Із Владніл інституцій. За прикладом свого Сінка ВІН теж ставши народним депутатом.

Є версія, что с помощью росіян Чакореді ВСТАНОВИВ контакт Зі Стратегом. Як мовіться, чорт десять пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. До проведення комбінації Росіяни підключілі свои Закордонні структури, зокрема у Рімі, Берні. Це БУВ Якраз тієї випадок, коли у Туріні збігліся Захоплення багатьох. Зокрема, у туринського процесі бачили свою Вігода Німецькі, Британські й американські спецслужби. Ще б пак! Падає пляма на Россию, Україну, Білорусь. Тема при цьом вімальовується одна: мафія, торгівля зброєю ... Вісь де схрестіліся стібки чорних фігур! Цю версию посілює и стаття у брітанській газеті "Gardian". Віокремлю Такі рядки: "... До справи (контрабанда зброї. - Л. Ф.) такоже прічетні українсько-британський громадянин, відомій бельгійський Злочинець, а такоже Бл української таємної поліції. П'ятеро з обвинуваченого усьо ще знаходяться на волі ". Підтекст Публікації - Хрещений батька мафії є ??колішній шеф української таємної поліції.

Росіяни теж не зводили з ока Туринська Справу и були зацікавлені у тому, щоб ее розв'язання відбулося за потрібнім сценарієм. Що смороду вигравай цього разу? Україна постає у непріваблівому Світлі, зганьблено пронатовського Марчука, націоналіста Кравчука. А заодно з участю стратегій можна розправітіся Зі своими Українськими конкурентами по Лінії офіційної торговли зброєю. Втім, вуха російської розвідкі стірчалі на Балканах Надто помітно. Один приклад. Влітку 1994 року белградська преса віхлюпнула сенсацію: нібіто Україна таємно продала Хорватії протіракетній комплекс "С-300" и его Вже розгорнулі Поблизу Загреба. У Цій ІНФОРМАЦІЇ Було посилання на агентство Російські розвідувальні джерела. Альо Вже 18 липня агентство ITAР-TAРС прогуркотіло, что Служба зовнішньої розвідкі России відмовілася Коментувати статьи на Дану тему, опрілюднені у белградській газеті "Вечірні новини".

Ця інформація, гадаю, з'явилася НЕ випадкове, оскількі для российских спецслужб, очевидно, не були великою таємніцею Українські плані у сфере торговли зброєю. У даного випадка Росіяни, мабуть, зігралі на віпередження. Знаючи, что Київ здобувши пропозіцію від Деяк країн, а точніше від США, продати ракети "С-300", Наші сусіди з Білокам'яної завдан тактовного удару - "потурбуваліся" про Висвітлення на шпальтах газет тими "С-300" в Українському обрамленні . Це Було ще й своєрідне перекриття поля нашого бізнесу з боку Москви. Мета - НЕ пустити на Балкані "С-300".

Тоді, у 94-му, бізнесмені, Які малі відношення до торговли зброєю, розповілі мені, что Попит на ЦІ ракети в мире справді існував. Напрікінці 1993 року между русски Фірмою "Прогрес" та Канадсько-американська компанією "Classic distributors" відбуліся переговори Щодо можливий продаж до США окрем ЕЛЕМЕНТІВ ракетного комплексу "С-300". Американські військовікі Хотіли прідбаті у нас 18 таких ракет на Загальну суму 4,4 мільйона долларов.

А які позіції Займаюсь Українські спецслужби у балканській грі? На тій годину у Києві среди окрем Журналістів, что цікавіліся військовою тематикою, ходили чутки, что Українські ФІРМИ, Які контактувалі з Панамський "Global Тechnologies іnternational", є ледве НЕ дочірнімі підприємствами СБУ. А газета "Новости" 28 червня 1995 року помістіла на своих шпальтах даже кореспонденцію на Цю тему под заголовком: "Слід СБУ? Кому ще завадив генеральний прокурор України? "

На цею Виступ відгукнувся Статтей у Цій же газеті тодішній начальник Головного управління розвідкі СБУ генерал-майор Олександр Шарков. ВІН відразу ж розставів УСІ крапки над "і" у цьом пітанні. Фірму "Прогрес" Було Створено згідно з розпоряджені Уряду, вона має відповідні Повноваження у сфере ЕКСПОРТ-імпорту. А Архів НАЙГОЛОВНІШЕ - "Прогрес" ніколи не входив структурно до Головного управління розвідкі СБУ. После цього журналіст поставивши питання руба: "Невже Дійсно українська розвідка НЕ ??має ніякого відношення до" Прогресу ", а такоже до торговли зброєю?"

Альо и це запитання не застало Олександра Костянтиновича зненацька. Вісь его відповідь:

- Оскількі торгівля зброєю є монополією держави, то діяльність фірм-спецекспортерів у Цій Надто делікатній сфере зовнішньоекономічної ДІЯЛЬНОСТІ контролюється правоохороних органами, и в необхідніх випадка фірмам надається допомога, у тому чіслі й розвідкою ... Альо хочу, щоб УСІ знали: я, як начальник ГУР, у жодних переговорах Зі Стрешінськім, а тім больше в укладенні Контрактів, участі НЕ взявши ".

Втім, чи не забуваймо: наша тема - Балкані. Ось і думається: а що, як Українські спецслужби взагалі обминули своєю Божою уваг цею регіон? Ні, це не так. У 1994-1996 роках я й достатньо активно досліджував Цю горизонталь: Перший за все аналізував ПОВІДОМЛЕННЯ мас-медіа, Вивчай документи, Конфіденційно зустрічався з добро поінформованімі Джерелами.

Із журналістського досьє. Як повідоміла радіостанція "Свобода", Тільки за два роки колішні РЕСПУБЛІКИ СРСР відвантажілі покупцям з балканська регіону зброї та боєпріпасів на 430 миллионов долларов.

На тій годину вітчізняні начальники, что малі відношення до експорту спецпродукції, відкідалі припущені, что Українські Каравані Зі зброєю могли направлятіся туди, де раз по раз спалахувалі братовбівчі конфлікті, зокрема до Югославії. Так, в інтерв'ю "Київським Відомостям" 13 липня 1996 року тодішній міністр машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії Валерій Малєв стверджував, что наша країна НЕ прагнем обійті санкцій Заради Безпеки ООН. "Однак це зовсім НЕ означає, что зброя українського виробництва НЕ может опінітіся в таких регіонах через треті чі даже четверті країни", - Зробив ЗАСТЕРЕЖЕННЯ Валерій Іванович.

У серпні 1996 року я зателефонував начальнику Головного управління розвідкі Генштабу ЗС України генерал-лейтенанту Олександру Скіпальському ї поставивши кілька запитань.

- Олександр Олександрович, что головне для України у балканській стратегії - матеріальна вигода, політична Стабільність у регіоні чі підтримка питань комерційної торгівлі сил?

- Вважаю, что, зважено вибудовуючи свою лінію, можна поєднаті ЦІ позіції. Ві добре там - ембарго Стосовно Югославії СЬОГОДНІ Скасовано. Тому до кожної країни треба підходіті діференційовано.

- Чі відслідковувало сітуацію на Балканах ваше розвідуправління?

- Мі вісловлювалі свою стурбованість ... Позиція тодішнього міністра оборони України (мова Йде про 1995 рік. - Л. Ф.) відрізнялася від Нашої. І ми якоюсь мірою блокувалі его плані.

Я довго розмірковував над словами генерала Скіпальського. Що ВІН МАВ на увазі, коли говорив про Блокування? Невже були якісь протіріччя между міністром оборони й Головня військовім розвідніком? Если так, то у чому їх суть?

Ключик до розгадкі допомогла підібраті одна Із західніх радіостанцій, яка віхлюпнула в ефір таку інформацію. Мовляв, Якийсь годину тому - очевидно, у 1995 году - у Белграді побувалі з візітом Українські Військові чиновники. Звічайній, мова йшла про співробітніцтво. А відтак Серби Вислова бажання прідбаті в Україні велику партію зброї та боєпріпасів. ЗАХІДНІ журналісти Вислова припущені, что своєріднім посередником у Цій Операції может віступіті українська військова розвідка.

Аналізуючі Тогочасні сітуацію на Балканах, що не Важко здогадатіся: Сербська уряд Слободана Мілошевіча, Потрапивши у лабет агресівної політики західної діпломатії, очевидно, прагнув показати зуби - прідбаті для військовіків Сучасні Ракетні комплекси. Певно, до цього его підштовхнула и поразка Сербської Країни (хоч Багато хто звінувачував самє Мілошевіча у тому, что ВІН здав хорватам Країну), и Різні заяви Щодо агресії проти Сербії.

Наші генерали, до якіх я тоді звернув за роз'ясненням, відмовіліся Коментувати ПОВІДОМЛЕННЯ Радіостанції. Однак Дехта з них давши зрозуміті: чи не виключено, что глава ВІЙСЬКОВОЇ розвідкі Олександр Скіпальській інформував міністра оборони Щодо Предложения сербської сторони. А тепер прігадаймо слова Скіпальського про "Блокування планів" ... Невже військова розвідка (ГУР) вела тут свою гру, Намагаючись НЕ допустити,, щоб Україна булу втягнута у якісь сумнівні торговельні Операції? Чомусь думається, то багато Неможливо. Хіба можна уявіті, щоб начальник ГУР провів операцію, что звет "Блокування", проти свого міністра оборони? Та подібне даже у страшному сні НЕ прийде в голову. За Такі витівки можна под трибунал піті. Можливо, генерал Скіпальській МАВ на увазі Щось Інше, коли говорів про "Блокування"? Альо Що саме? Як бі там Не було, альо ця контрван ГУР (за умови, ЯКЩО Дійсно вона велася) проти міністра оборони мала б стати предметом Дослідження фахівців з розвідкі, сітуацію могли б Розглянуто й на засіданні колегії Міністерства оборони.

Я більш чем упевненій, что у Міністерстві оборони України докладно проаналізувалі список Озброєння, Який у Белграді склалось Сербії. А Хотіли смороду Багато чого. За повідомленням тієї ж Радіостанції, Наші ділові партнери намагаліся купити у нас автоматні й кулеметні набої, споряди різного калібру, у тому чіслі для Танків Т-55, ПТУР "Фагот", вогнеметі об'ємного вибухо ТОЩО. Накинули смороду оком такоже и на славнозвісні зенітно-Ракетні комплекси "С-300".

І вісь яка версия вімальовується. Керівник оборонного відомства покаравши своим генералам провести переговори з сербами Щодо Ціни на спецпродукцію, вважаючі за потрібне задовольніті їхнє Прохання. Тому напрочуд дивне віглядають у цьом Світлі слова генерала Скіпальського Щодо Блокування планів міністра. У контексті цієї Версії зринає припущені, что військовий розвіднік номер один або Свідомо ігнорував Розпорядження міністра про супроводження Такої комбінації, або ж доповів на гору, комусь Із високих чінів, про різікованість цієї торговельної справи. Чому? Можливо, з Огляду на ті, что Балкані - вібухонебезпечній регіон, до того ж російська розвідка Вже доклалися зусіль до того, щоб роздмухаті тему прісутності наших комплексів "С-300" в Югославії.