Ізраїль ухвалив історичне рішення про статус: що це означає
У ніч на четвер, 19 липня, Кнесет ухвалив у другому і третьому читанні Основний закон про національний характер держави Ізраїль.
Йдеться про перший в історії країни законодавчий акт, у якому декларується статус Ізраїлю як національної держави єврейського народу, пише NEWSru.co.il.
В основі ідеї авторів законопроекту лежала необхідність збалансувати демократичний аспект характеру держави, закріплений в Основному законі про честь і свободу, прийнятому у 1992 році, з єврейською складовою.
Читайте: Ізраїль і ХАМАС вперше домовилися про припинення вогню
Ідея прийняття цього закону з'явилася у 2011 році. Після тривалих дискусій у 2017 році текст закону був затверджений.
В остаточній редакції закон є здебільшого декларативним. У ньому йдеться про те, що "держава Ізраїль є національною державою єврейського народу, де він здійснює своє природне релігійне, культурне та історичне право на самовизначення". У законі зазначається, що єврейському народу належить виключне право на національне самовизначення у державі Ізраїль.
Читайте: "Євробачення" в Ізраїлі під загрозою: Нетта Барзілай потрапила у скандал через пісню-переможницю
У законі визначається символіка держави: назва, прапор, герб і гімн.
"Єдиний і неподільний Єрусалим є столицею держави Ізраїль", - йдеться у законі. Оскільки даний закон має силу Основного закону, цей параграф ставить додаткову перешкоду перед можливістю розділу міста в разі політичної угоди.
Статус державної мови, відповідно до цього закону, має виключно іврит. Арабська мова має статус особливої мови. Також у законопроекті йдеться про те, що даний пункт не скасовує статусу, який на практиці має арабська мова на момент набуття законопроектом чинності. Параграф, що стосується статусу арабської мови, викликав особливо гостру дискусію.
Читайте: Ізраїль ударив з неба по Сирії: які наслідки
Цим законом держава бере на себе зобов'язання дбати про благо євреїв та ізраїльтян, які "опинилися в біді за кордоном через приналежність до єврейського народу або через володіння ізраїльським громадянством". "Ізраїль буде відкритий для прийому алії з будь-якої країни розсіювання", - йдеться у законі.
Держава зобов'язалася забезпечити збереження зв'язку між Ізраїлем та єврейським народом у діаспорі, а також збереження культурної, релігійної та історичної спадщини єврейського народу в діаспорі.
"Держава вважає поселення національною цінністю, і діятиме з метою створення населених пунктів, їхнього розвитку і зміцнення", - йдеться у параграфі 7, який викликав запеклі дискусії. Нагадаємо, що спочатку цей параграф передбачав надання права на створення населених пунктів на основі національного критерію. Параграф був змінений на тлі критики з боку громадських діячів і юридичних структур.
Єврейський і григоріанський календарі отримують відповідно до цього закону рівний статус офіційних.
Читайте: Ізраїль попередив Україну про ракетну загрозу
Шаббат і єврейські свята оголошуються офіційними днями відпочинку в Ізраїлі. За неєвреями зберігається право використовувати інший день для відпочинку.
У законі наголошується, що він має статус Основного закону, а отже може бути скасований тільки іншим рівним за значенням. Цей пункт викликав невдоволення ультраортодоксальних фракцій, які традиційно заперечують проти прийняття Конституції та конституційних законодавчих актів. Незадовго до затвердження закону глава урядової коаліції Давид Амсалем ("Лікуд") надіслав листа депутатам від фракції "Яадут а-Тора", в якому зобов'язався внести зміни до тексту законопроекту в тому випадку, якщо він призведе до того, що статус-кво буде з якоїсь причини змінений.
Як повідомляв OBOZREVATEL, у грудні 2017 року президент США Дональд Трамп визнав Єрусалим столицею Ізраїлю, а також оголосив про перенесення до цього міста посольства Сполучених Штатів з Тель-Авіва.