20 вересня • оновлено в 00:40
Політика Економіка

/ Світ

"Гіркін як копія Путіна": в Росії пояснили, навіщо Навальному дебати з терористом

9.2т Читати матеріал російською

Ніколи не вести переговори з терористами - це одне з головних правил спецслужб, яке, зрозуміло, вони постійно порушують. Тепер це правило намагаються застосувати до російського опозиціонера Олексія Навального, який погодився на дебати з Ігорем Гіркіним (Стрєлковим).

Дискусія на тему, чи може Навальний дебатувати з Гіркіним, - це суперечка про те, в чому різниця між політикою і правозахистом, пише російський політолог Іван Преображенський у статті для DW.

Не забруднитися в крові

Немає сенсу сперечатися з тим, що на руках воюючого на Донбасі колишнього польового командира кров сотень убитих. Досить нагадати, що фігура Гіркіна широко відома з того часу, як у 2014 році він із групою бойовиків захопив українське місто Слов'янськ, розв'язавши війну на сході України. В іншому роль Гіркіна, звичайно, повинен визначати суд, який, хочеться сподіватися, рано чи пізно відбудеться.

Також очевидно, що Гіркін представляє, як і написав Олексій Навальний, інтереси певної групи населення Росії. Сам бойовик називає її російськими націоналістами, хоча, на мій погляд, це швидше інваліди імперії, які досі не змирилися з розпадом СРСР і готові виправдати будь-які вбивства, якщо вони, як їм здається, спрямовані на відтворення радянської імперії.

Чи потрібні Олексію Навальному такі виборці - питання не пусте. Якщо так, то, очевидно, що багатьом ліберально налаштованим росіянам із самим Навальним виявиться не по дорозі. Розмови про націоналізм як одну з політичних платформ у багатьох з опозиціонерів викликають, як мінімум, роздратування. Нарешті, багато хто говорить, що участь у дебатах з Гіркіним - це символічна легалізація колишнього польового командира. Мовляв, сам Навальний, незважаючи на зусилля влади, подавши руку терористові, може "вивести його в люди", перетворивши в фігуру, з якою не соромно показатися разом у пристойному суспільстві.

Нічого крім політики

Та все це - цілком реальні ризики. Однак Навальний виявився готовим піти на них. Чому ж? Головна причина, очевидно, в тому, що такі дебати - це піар, і він приведе до підвищення впізнаваності самого опозиціонера. На тлі розгрому його штабів у регіонах і переслідування прихильників Навальний, очевидно, не хоче втрачати такий шанс. Відповідно, він виходить із принципу: будь-яка згадка, крім некролога, - це реклама.

Уже сам факт, що тільки анонс дебатів Гіркіна з Навальним викликав найгострішу дискусію в соцмережах, говорить про те, що опозиціонер не схибив. У країні, де багато років не було публічної політики, було б дивним чекати, що її відродження обійдеться без таких потворних форм. За проанонсованими дебатами явно будуть стежити не тільки російські націоналісти, так що нових виборців можна буде знайти і в інших електоральних групах.

Можливо, Навальний взагалі розглядає дискусію з Гіркіним як продовження історії з Усмановим. Не відповісти в цій ситуації не можна. Даси слабину - і тебе вважатимуть слабаком, а кремлівська преса це розтиражує. А ти з політика в два рахунки перетворишся в високоморального правозахисника, що не має жодних шансів на обрання будь-куди.

Що стосується легалізації як публічної політичної фігури колишнього польового командира, якого багато хто вважає терористом, то тут багато що залежить від того, як саме вести дебати. Чи зможе хтось сказати, що Навальний "легалізував" Стрєлкова-Гіркіна, якщо він прямо в обличчя буде говорити про злочини, скоєні колишнім польовим командиром і його прихильниками? Так що з боку Навального в цій історії немає нічого особистого - тільки політика. Адже все, що не вбиває політика як публічну фігуру, робить його сильнішим. І, зазначу, таким, який краще обирається.

Гіркін - це Путін?

Зрозуміло, немає нічого простішого, ніж зайняти високоморальну позицію і з цієї недосяжної висоти критикувати цинічну політику взагалі й Олексія Навального зокрема. Але треба при цьому пам'ятати, що критики самі легко можуть перетворитися в об'єкт морального осуду. Наприклад, багато хто з них бере участь у російських виборах і російській політиці. А що це таке, як не легалізація режиму, чиї дії, власне, і зробили можливими війну в Україні?

Парадокс Гіркіна в тому, що він фактично є малою копією російського президента. Дехто каже, що дебатувати з цим колишнім польовим командиром - все одно, що сперечатися з оператором російського ракетного комплексу "Бук", з якого, за версією Bellingcat, був збитий малайзійський "Боїнг". Ну а дискусію з Володимиром Путіним або його міністром оборони Сергієм Шойгу з чим тоді треба порівняти?

Проте західні лідери, заради умовного блага своїх держав не гребують зустрічатися з російським президентом, а російські опозиціонери - брати участь в російських виборах і дебатувати з членами партії "Єдина Росія".

Пам'ятати про роль Навального

Тут явно пора нагадати, що Навальний сам має намір взяти участь у президентських виборах. Мова не про якогось абстрактного правозахисника, якого застукали в суспільстві терориста. Прийняти рішення боротися за найвищу посаду в державі спочатку означає готовність дискутувати не тільки із "злодюгами", але і з "кровожерами".

Досить сказати, що ступінь відповідальності Володимира Путіна за кровопролиття в Україні явно вищий, ніж у того ж Гіркіна. Але це явно не означає, що кандидат у президенти Росії повинен уникати дискусії з чинним главою держави. Якщо ти не готовий, як Гіркін, застосовувати проти своїх опонентів вогнепальну зброю, як ще ти можеш довести перевагу своїх ідей?

Ми в Telegram! Підписуйся! Читай тільки найкраще!

Читайте всі новини по темі "Російсько-український конфлікт" на сайті "OBOZREVATEL".

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Показати коментарі
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані

Блоги / думки

ads pixel