Некрасов: Путіна замінить несподівана кандидатура
Рейтинги підтримки влади в Росії поступово знижуються. Ура-патріотична істерія слабшає. Що лідирує зараз в головах росіян: холодильник чи телевізор? Про це в ефірі "Обозреватель.LIVE" говорили з екс-співробітником Адміністрації президента Росії, економістом і політичним діячем Дмитром Некрасовим.
- Що зараз все-таки перемагає в головах росіян: холодильник або телевізор?
- Важке питання. Звичайно, телевізор лідирує. Але і холодильник все більше дає про себе знати. Якщо говорити мовою сухих цифр, зараз рейтинги підтримки влади на 5-7% вище, ніж до кримської історії. А в якийсь момент вони були вище на 20%. Тобто пік ура-патріотичної істерії пройшов.
Якщо дивитися на період з 2016 року, то ми бачимо тренд на зниження. Це офіційні звіти. Можлива причина - в цей період нічого яскравого у зовнішньополітичній житті не відбувалося. Варто тільки десь помахати кулаками, постріляти ракетами - і цей тренд зміниться.
Читайте: "Там людина десять є": в Росії назвали список ймовірних наступників Путіна
Паралельно економічні складності, звичайно, призводять до того, що рейтинги поступово повзуть вниз. Але зараз вони все одно вище, ніж до кримської історії, незважаючи на санкції, падіння реальних доходів населення, падіння товарообігу роздрібної торгівлі.
- Давайте подивимося на конкретні цифри. Кілька тижнів тому з'явилися дані опитування "Левада-центру". Так ось, зараз за Путіна готові проголосувати 48%. Ще в 2015 році - 62%. Серйозне падіння.
- Так, порівняно з 2015 і 2016 роками очевидне падіння. Але розумніше же все це порівнювати з більш довгими періодами. Порівняно з періодами миру і спокою рейтинги зараз вище. Порівняно з періодом активних бойових дій - нижче. Залежність очевидна.
- Зараз активно обговорюють варіант розвитку подій в Росії, пов'язаний з висуванням наступника. Нехай це не найбільш імовірний шлях, але все ж часто називають в цьому контексті Сергія Шойгу.
- Це гадання на кавовій гущі. Але мені не здається кандидатура Шойгу найбільш очевидною. Сценарій наступника я оцінюю, як дуже низький. Але теоретично це скоріше буде фігура не з першого ряду очевидності. Це буде хтось з другої лінії, хтось несподіваний.
Читайте: Засудження Шойгу стане першим кроком до трибуналу над РФ - Луценко
- Чи є ризик, що напередодні виборів, щоб знову накрутити рейтинги і спровокувати військову істерію, Кремль піде на серйозну ескалацію ситуації в Україні?
- Думаю, вірогідність є, але не стовідсоткова. Просто є багато інших факторів. Так, рейтинг знизився, але для режиму виграти вибори 2018 року - не проблема.
- Важливо ж ще, з яким результатом виграти.
- Вважаю, для них явка важливіша у цій ситуації. Не думаю, що для них так вже принциповий позамежний результат.
Буде загострення чи ні - більшою мірою залежить від того, як складатимуться відносини із США. Зараз для Кремля навіть безпечніше трясти кулаками на сирійському напрямі, ніж на українському.
Читайте: Вибори-2018: Путін - назавжди?
Ще раз: ескалація в Україні - можливий варіант. У складних ситуаціях Кремль використовуватиме загострення для мобілізації своєї підтримки. Але зараз немає гарантій, що так буде, з кількох причин. По-перше, є інші чинники. По-друге, сирійська карта зараз навіть більш цікава для внутрішньої аудиторії - "ми ж великі, з американцями змагаємося".
- Думаєте, у випадку з Трампом ще можна розіграти сирійську карту?
- Я говорю про сирійську карту для внутрішнього використання. Але навіть у випадку з Трампом ця карта на столі. Хоча я спочатку не вірив у велику угоду з Трампом. Тобто навіть якщо б її якимось дивом уклали, навряд чи б вдалося довго її дотримуватися. І все ж карта на столі. Завжди говорив, що Путін від початку дуже вдало її розіграв. Це додатковий козир, який він використовує досі, незважаючи на всі пов'язані з ним проблеми.
- Знаєте, після ракетного удару США багато хто заговорив, що вже скоро, зовсім скоро Путін здасть Асада. Думаєте, ймовірно?
- Може і здасть. А навіщо він йому? Думаю, легко здасть, якщо йому щось за це запропонують. Просто я не вірю у велику угоду, тому мені здається, що нічого не запропонують. Але в цілому припускаю, що здасть.
Читайте: Є жертви, постраждали діти: стало відомо про нові злочини режиму Асада в Сирії
- Об'єктивно, наскільки гірше стали жити росіяни порівняно з 2013 роком? І з чим вони це пов'язують? Зі "злим" Заходом, який хоче знищити Росію, або все ж з діями свого керівництва, з анексією Криму?
- Що стосується першого питання, є об'єктивні дані. Реально доходи населення скоротилися на 10%. За деякими даними - на 13%. Оборот роздрібної торгівлі - теж на 10 з гаком відсотків. Деякі ринки, наприклад продаж нових автомобілів, скоротилися в 2 рази порівняно з піком. Очевидно, росіяни стали жити набагато гірше. Це нерівномірно відбилося на різних групах населення. Але в цілому купувати стали менше, жити - гірше.
Інша справа, що переважно це не пов'язують з Кримом. По-перше, і об'єктивно-то більший вплив надали ціни на нафту, ніж західні санкції. А суб'єктивно люди говорять і про ціни на нафту, і про злий Захід. Але немає в головах більшості росіян причинно-наслідкового зв'язку: забрали Крим - стали жити гірше. Скільки не розмовляв з людьми, тут розривається шаблон.
Читайте: Порошенко дізнався у Меркель, що буде з санкціями проти Росії
Є ще третій момент. Російське населення, в принципі, вже адаптувалося до нової реальності. Наприклад, довгий час скорочувалися обсяги споживчого кредитування. Зараз кредити знову почали набирати. Тобто зараз споживчий оптимізм посилився, і економіка подає ознаки зростання. Падіння ВВП зупинилося, інфляція взагалі знизилася до 4% - багато позитивних явищ. Але незважаючи на це, реально наявні доходи населення - чи не єдиний показник, який продовжує скорочуватися. І незрозуміло, коли це зупиниться. Думаю, в довгостроковій перспективі це, звичайно, вплине на настрої росіян, але зараз цього взаємозв'язку не бачу.
- Поширена думка: санкції надають довгостроковий ефект, і через якийсь час можуть серйозно ускладнити ситуацію в Росії. Через це Москва може змінити свою політику, і таким чином вирішиться якщо не проблема Криму, то проблема Донбасу. Що ви про це думаєте?
- Очевидно, санкції впливають на довгострокове економічне здоров'я Росії. Але дуже довгострокове. Це не той вплив, який моментально призводить до якоїсь катастрофи. Чи розуміють це російські еліти? Чудово розуміють. Населення - думаю, не до кінця.
Читайте: США приготували нові санкції для Росії
Чи хочуть в Москві зняти санкції? Хочуть. Чим готові заради цього поступитися? Крим - ні. Донбас - можливо. Але самі по собі санкції не приведуть до якоїсь угоди. Тому що в режимі санкцій Росія може існувати десятиліття. Путін і економічний блок розуміють, що добре б санкції зняти, тому що все це неприємно. Але перед ними не стоїть вибір: зняття санкцій або смерть. Це питання буде елементом торгу, в тому числі по Донбасу, але одним з багатьох. Та й мені здається, що якесь врегулювання відносин Росія-Україна і Росія-Захід до того, як Путін піде з посади глави держави, неможливе. Просто тому що багатьом треба зберегти лице.
- Країни G7 на минулому тижні допустили розширення санкцій проти РФ. На ділі, чи є політична готовність до цього з боку Заходу? І що в теорії могло б завдати серйозного удару російській економіці?
- Поки такої готовності не бачу, але, можливо, вона буде поступово наростати. Знову ж таки, ми не знаємо, що буде робити непередбачуваний Трамп. До того ж, скоро закінчаться вибори в Європі. Якщо будуть Меркель і Макрон, то ймовірне якесь посилення позиції стосовно Росії. Але поки я особливо не бачу політичної волі посилити санкції.
Читайте: Відповісти за Сирію: в Канаді заявили про готовність розширити санкції проти Росії
Можна хоча б постаратися дотримуватися вже введених санкцій. Ми ж бачимо, що ті ж сервісні нафтові компанії надають свої послуги, як і раніше, тільки тепер через транзитні офшори. І зовнішній борг рефінансується, незважаючи на пряму заборону на залучення довгострокового фінансування. Тобто Росія і західний бізнес навчилися обходити санкції.
Піти на кроки, які нададуть серйозний миттєвий ефект, наприклад, відключення від SWIFT, Захід зараз і близько не готовий.
Як повідомляв "Обозреватель", Україна розширила санкції проти Росії .