Слухання музики – важлива складова музичного виховання дітей молодшого шкільного віку

На заняттях з дітьми молодшого шкільного віку значно розширюється музичний репертуар. Дітей знайомлять з вокальною та інструментальною музикою, з тембром різних інструментів (фортепіано, скрипка, акордеон), навчають більш тонко розрізняти характер музики у межах одного жанру. Наприклад, в танцювальній музиці вони розрізняють веселу польку та плавну співучу мелодію вальсу.

Дорослий повинен ретельно готуватися до виконання творів різного стилю і жанру, продумувати характер і зміст пояснень, що поглиблюють і розкривають музичні образи. Цьому сприяє використання літературних творів. Важливо ставити питання, які виховують у дітей свідоме та емоційне ставлення до музики, формують самостійність спостережень за музичними явищами, спонукають до пошуків життєвого змісту, вираженого в музиці.

Видео дня

Дорослий обов’язково повинен подбати про послідовність завдань, які активізують сприйняття. При першій зустрічі з твором діти повинні отримати цілісне враження про нього, і цьому сприяють пояснення дорослого. Так, перед виконанням п'єси П. Чайковського «Пісня жайворонка» слід пояснити: «Є така пташка - жайворонок, вона співає ніжно і дзвінко». Прослухавши п'єсу, діти повинні висловити свої враження про те, як музика розповіла про жайворонка. На наступних заняттях необхідно поступово розкривати особливості музичного твору. Наприклад, спілкуючись про характер вищезазначеної п’єси, дорослий спонукає дітей до самостійних пошуків та висновків. Також слід звертати увагу на музичне завершення п'єси «Жайворонок» («Про що розповідається в кінці - полетіла пташка або залишилася?») і т. д. Розвиваючи у дітей навички сприйняття музики, спонукаючи до емоційного переживання, у них формується музична пам'ять.

Музичне сприйняття активізується, якщо твір звучить по-іншому, у незнайомому виконанні. Наприклад, діти слухають твір у виконанні на фортепіано, а потім в оркестровому виконанні (аудіозапис). Знайома мелодія ніби перетворюється, і вони з подивом і зацікавленістю впізнають її. На запитання дорослого про відмінності у звучанні діти зазначають, що в другому випадку мелодія виконується на різних інструментах, можуть назвати деякі, ті, що найбільш яскраво звучать.

Практичні дії дітей в процесі слухання музики також активізують їх сприйняття: діти можуть наспівувати, рухатися, вправлятися з картками, умовно позначають деякі музичні засоби.

Діти отримують нові відомості про музику, поповнюється їхній музичний словниковий запас. Вони не заучують музичні терміни, але при слуханні музики неодноразово зіштовхуються з позначенням одних і тих же музичних явищ і отримують все більш різноманітні і точні їх характеристики. Разом з тим дорослий повинен ставити спеціальні запитання, спрямовані на формування знань про музику. Якщо, наприклад, дітям пропонується дізнатися, мелодія йде вгору або вниз у п'єсі «Пісня жайворонка» П. Чайковського, то вони повинні дати точну, однозначну відповідь. Коли ж діти визначають характер цілого твору чи окремих його частин, дорослий орієнтує їх на пошукову діяльність. Зміст музичних образів виражено комплексом засобів і, отже, діти можуть відзначати різні особливості твору.