Відпочинок у СРСР: як діти і дорослі їздили у санаторії

У Радянському Союзі життя було непростим: для більшості людей щорічна відпустка обмежувалась поїздкою "дикунами" до моря чи візитами до родичів. Лише частина населення, зазвичай через зв’язки у профспілках або на роботі, могла дозволити собі поїздку до справжнього санаторію чи пансіонату.

Відео дня

Це була ціла система з обов’язковими процедурами, строгими правилами та специфічною радянською атмосферою. OBOZ.UA розповідає, як дорослі і діти їздили у радянські санаторії.

Як отримували путівки

Щоб поїхати до санаторію громадянин мав звернутися до лікаря, отримати медичну довідку і підтвердження, що санаторне лікування йому показане. Далі справа передавалася до профкому або профспілки, яка розподіляла путівки.

Саме на цьому етапі виникала найбільша складність – дефіцит путівок і добре знайома багатьом радянським громадянам система "по блату". Ті, хто мав потрібні зв’язки, могли відпочивати кілька разів на рік, тоді як інші чекали роками.

Вартість путівки зазвичай була символічною – від 10% до 30% місячної зарплати. У деяких випадках поїздка взагалі була безкоштовною, особливо для представників партійної номенклатури, передовиків праці та "заслужених" працівників.

Умови проживання: мінімум зручностей

Радянські санаторії та пансіонати мали стандартизовану інфраструктуру. Типовий номер – це два односпальні ліжка, невелика тумбочка й шафа. Душові та туалети зазвичай були загальними й розташовувалися в кінці коридору. Телевізорів у номерах не було.

Про розмаїття меню або шведські столи мови не йшло. Харчування було централізованим, одноманітним і строго регламентованим: вранці – каша або омлет, вдень – суп, м’ясо або риба з гарніром, салат з буряка чи капусти, компот.

Процедури, графік і дозвілля

Відпочивальникам призначали грязьові ванни, мінеральну воду, інгаляції, масажі, душ Шарко, лікування банками чи електрофорез. Усе за розкладом, під контролем медперсоналу.

Після процедур на відпочивальників чекали "культурні програми": танці, шахи, бібліотека. На території багатьох закладів були сцени, де виступали запрошені артисти. Цей дозвіллєвий блок мав стати прикладом "організованого культурного відпочинку", як це уявляла радянська ідеологія.

Найпопулярнішими напрямками відпочинку були Чорноморське узбережжя (Одеса, Ялта, Сочі), Кавказ, Карпати, Прибалтика. Саме для внутрішнього туризму та лікування зводилися десятки оздоровчих комплексів, санаторіїв та дитячих таборів.

Відпочинок дітей

Для дітей основною формою оздоровлення були піонерські табори. Найпрестижнішим був "Артек" – піонертабір на узбережжі Чорного моря в Криму. Потрапити туди могли одиниці: переважно діти партійної еліти, "відзначені" школярі або іноземці з дружніх країн.

Також OBOZ.UA розповідав, чому у СРСР школярок змушували ходити у гольфах.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.