Василий Лазарович, 1 декабря 2009
Василий Лазарович, певец, бас-баритон, лауреат международных конкурсов, который был в составе почетного жюри Международного Конкурса Детской Песни «Евровидение-2009». Он наблюдал за происходящим непосредственно с другой стороны сцены на протяжении подготовительного этапа и трех дней выступлений, предоставляя исчерпывающие комментарии журналистам. На веб-конференции Василий поделился своими впечатлениями от Конкурса и рассказал обо всем самом интересном, что осталось за кадром.
В. Лазарович: «М1 – канал для 13-ти летних»
Очень загадочный Юра Димидович
В Украине кто платит, тот и считает голоса
Обозреватель: Розкаж іть про свої враження від конкурсу.
Василій Лазарович: Від дітей враження лише найяскравіші, найпозитивніші, тому що всі діти – талановиті. І всі знають, що найприродніші на сцені саме діти, через те вони й найліпші актори. Дорослі вже починають щось грати, вдягати на себе маски.
Мені дуже всі сподобались!
В цьому році вже були нововведення, тому що зазвичай судять глядачі, а в цьому році в Дитячому Євробаченні баченні ввели таку умову, коли 50% голосів дають професійні члени журі, а інші 50% - голосування глядачів.
Обозреватель: Як Ви вважаєте, чи потрібні такі конкурси для дітей, чи не підривають вони дитячу психіку дитини? Адже програш для дитини – більша подія, аніж для дорослого.
В.Л.: Я можу відповісти дуже конкретно з цього питання. Спілкуючись із багатьма батьками цих дітей, я помітив, що діти набагато простіше відносяться до конкурсів, аніж батьки. І травми бувають в батьків, а не у дітей.Батьки виховують у дітей почуття конкуренції, почуття несправедливості, почуття того, що можна все купити, все продати… Тому все залежить від того, як дитину виховують батьки та наставники, педагоги. Завдання Дитячого Євро бачення – просто показати себе. Не треба робити з дітей зірок та будувати на них бізнес. Дитина повинна прожити своє дитинство самодостатньо.
Я завжди говорю батькам, щоб вони не поспішали й не квапили дітей. Спершу треба лікувати від зіркової хвороби батьків, а не дітей (сміється).
Обозреватель: В дитячому конкурсі теж потрібне шоу, чи цінять поки що за талант?
В.Л.: У кожному конкурсі судять по-різному. Нам може бути 10 членів журі і кожен судитиме за спеціалізацією. Як то кажуть: «А судді хто?» От я співак і для мене основний орієнтир те, як людина за рахунок свого голосу передає той чи інакший твір: виконання, манера, чистота інтонування… Якщо в жюри, приміром, сидить Олена Коляденко, то, звісно, вона буде дивитись на шоу. Я вважаю, це повинна бути особистість. Бо може вийти людина і просто простояти на сцені, але вона може так передати твір, що це буде просто неймовірно. От виходить Лара Фабіан. Їй хтось потрібен на сцені? І багато є таких співаків, котрі виходять без шоу на сцені. А є й інші, в яких менші вокальні дані, але вони беруть публіку за рахунок пластики, харизми. Так як Нідерланди виграли: це, в основному була дитяча постановка, хлопець подобався дітям. У даному випадку виграло шоу.
Обозреватель: Як Вам Юра Демидович? Що думаєте з приводу його пісні?
В.Л.: Він взагалі дуже неординарний. Якщо б це був конкурс не пісні, і не масовості, а серйозний професійний – то я більш, ніж переконаний, що він міг би претендувати на одне з перших місць. Але в даному випадку він подавав великі надії, але потім стало ясно, що і люди, і журі в певній мірі його не зрозуміли. Втім, я не бачу в цьому проблеми, адже він однозначно запам’ятався, всі його обговорюють, всі хочуть нарешті дізнатись що це за такий хлопчина.
А з приводу пісні, я спілкувався із делегацією із Білорусії, так вони самі ще не зрозуміли що це за пісня (сміється). Хай це, напевне, залишиться загадкою для кожного. Я особисто побачив у цій пісні дитинство: і гру, і реп, і академічний спів.
Обозреватель: Хто Вам сподобався на Конкурсі?
В.Л.: Всі були цікаві, але однозначно я вболівав за Андроніка, тому що він дуже талановитий хлопець, в нього дуже яскраві вокальні дані. Він дуже гарно звучав, дуже гарний тембр голосу, і можна тільки бажати хорошого розвитку. П’ятірка – це теж є дуже непоганий результат