Євген Жеребецький

15 квітня на «Обозревателе» відбулась прес-конференція експерта з проблем міжнародної безпеки Євгена Жеребецького на тему: «Вибори і територіальна цілісність держави. Чи стануть події у Молдові прикладом для України?»
Євген Жеребецький: Тенденція перегляду територій була продемонстрована у Косові, коли вперше після Другої світової війни відбулася зміна території незалежної держави – Югославії. Той факт, що українська влада не визнала цього, свідчить, що ми абсолютно чітко усвідомлюємо, які загрози це становить для української держави.
Що стосується Молдови, то ситуація там доволі цікава. Зверніть увагу, як відбувались акції протесту: шість чоловік протягом півтори години розсилали СМС-ки, далі ця інформація пішла в Інтернет, зібралося 5-15 тисяч чоловік, і виявилося, що ніхто це не організовував. Такий собі флеш-моб. Після того підключилися провокатори. Можна встановити, що одні були зі сходу, інші – із заходу. Не виключено, що й комуністи, як великі фахівці з провокацій, теж підключились до цієї ситуації. Нарешті, як постфактум, підключилась діюча опозиція.
Про що це свідчить? Молдова має 4,3 мільйонів населення, з яких приблизно 25% за кордоном. Молоді люді в цій країні перспектив практично не мають при комуністах, тим більше, що тліючий конфлікт у Придністров’ї позбавляє шансів Молдову вийти на світлу дорогу. І тому частина цих людей буває за кордоном. Більше того, румуни практикують з молдаванами таки самі моделі, як і росіяни з нами у Криму – видають їм паспорта, хоча там подвійне громадянство заборонене. І ті люди є антикомуністами по своїй суті. Але виявилася інша тенденція, дуже сумна і невесела: молдавська опозиція виявилася абсолютно нездатною в розмінні політичному – вона не виконує своєї місії. Ці люди не мають серйозного впливу, і голосують за них як за противагу до комуністів. Бо нема нічого іншого.
Вийшов народ, і нема кому керувати ними. Цей факт свідчить про доволі сумну тенденцію, яка переважає на всьому пострадянському просторі.
Така ж сама ситуація може повторитись і в нас. Зверніть увагу, що і ОБСЄ, і західні дипломати – всі як один сказали, що вибори у Молдові не були сфальсифіковані. Захід чітко усвідомлює, що хай краще буде якась погана влада, недемократичний, але порядок, стабільність, ніж повний хаос.
Чи були фальсифікації? Говорити доволі важко, бо треба бути на місці. Але є декілька ноу-хау, які на пострадянському просторі часто практикуються. 90% людей проголосували за комуністів – це нонсенс. Це така груба робота… Чому комуністи мають підтримку у Молдові? Тому що молодші, активніші, ініціативніші люди виїхали за кордон, пенсіонерам видаються пенсії, якісь пільги і маєш серйозну підтримку. А далі вже справа техніки.
Щодо приєднання до Румунії. Немає там якихось серйозних сил, за винятком молодих, які не мають серйозного представництва для того, щоб оголосити про приєднання до Румунії. Якихось юридичних підстав зробити це в принципі немає – вони лише можуть виникнути. Для цього потрібно провести референдум, бажано по всій країні – ясно, що Придністров’я не проголосує за це. Я сумніваюся в тому, що Румунія, яка зараз у доволі важкій економічній ситуації, буде щаслива від того, що взвалить на себе абсолютно зруйновану економіку. Тому фактори: згода всіх політичних сил, згода населення, згода Румунії. І після того років через 10-15 їм дозволять вступити.
Тому я не думаю, що це реально зробити зараз і не думаю, що якісь політичні сили, включаючи опозицію, такі речі робили.
Що стосується України. Які моделі? Закарпаття цікаве для політологів, правоохоронних органів і спецслужб. Фокус в тому, що якихось серйозних перспектив від’єднатися немає. Русинський рух в Закарпатті практично не має підтримки. Нарешті, є один цікавий парадокс: є русини, але немає русинської мови. Я сам русин. Така величезна кількість дезінформації чи неповної інформації плутається навколо того русинського питання!
Це, можливо, звучить парадоксально, але найбільші русофобські рухи були в Галичині до війни. В кожному селі була бібліотека, профінансована російським МВС, де були книжки про возєднання з Росією, про те, що нема української мови – це в Галичині, уявляєте собі?! Перш за все, західні діалекти базують на бойківських діалектам. А насправді це діалект української мови – це закарпатські говірки на базі бойківських.
Це ідіотизм, який експлуатується і має поширення. Перспектив від’єднатися не має. Інша справа, що наші правоохоронні органи на такі «штучки» повинні реагувати абсолютно адекватно. Якщо можна було посадити Колеснікова в тюрму за сепаратизм, то чому не сидять організатори в Закарпатті? Явно, що там є якесь покровительство зверху.
А з Кримом ситуація набагато гірша. Мені доводилося працювати в одному з підрозділів РНБО, і ми регулярно писали про те, що, починаючи з 2004 року ми починаємо втрачати контроль за власною територією, зокрема, Криму. Є один серйозний геополітичний аспект, про який люди, які пишуть про це, повинні пам’ятати.
Перше. Насправді, в 1991 році не відбувся ніякий розпад Радянського Союзу. Тобто де-юре він відбувся, а де-факто пострадянський простір залишився, і навіть 2004 нічого не змінив. Лишився пострадянський простір, поєднаний, перш за все, інформаційним російським впливом, політичним впливом, консенсусом між Росією і західними державами. Німеччина, Франція вважають, що пострадянський простір – це не найкращий, але один з найкращих ймовірних способів утримати спокій на цій території.
Рухівці думають, що Радянський Союз Рух розвалив. Насправді, Радянський Союз розвалило КДБ. Ідея була проста: скинути з своєї шиї спочатку соціалістичні країни у східній Європі, які фактично споживали ресурси і ненавиділи Радянський Союз на той час. Після того де-юре відпустити на волю колишні пострадянські країни, попередньо перед тим знищивши високотехнологічні галузі промисловості. Друге – скупити все, що можна скупити. Оскільки у нас грошей своїх не було, приблизно з 1986 по 1988 рік офіцери КДБ, які були співробітниками Центробанку СРСР, сплановано вивозили золотовалютні запаси. Вони вивезли 300-400 мільярдів доларів. Але це ніким не контролювалося. Фактично вивозив їх Горбачов. Тобто гроші є. операція була спланована.
Але трохи вони прорахувалися, бо комуністи, які прийшли до влади 1991 року, теж виявилися хлопцями доволі жадібними і вирішили: а чого відпускати це все? Частину вони схопили, частину – ні. Але далі Бурбуліс абсолютно чітко сказав: «а чого ви боїтесь, що вони йдуть? Нафти, газу вони не мають, і диспаритет цін дозволить нам тримати їх у своїх руках».
Після того, як прийшов Путін, цей темп набрав жорсткості. Навіть за часів Єльцина Дума двічі оголошувала територіальні претензії до Севастополя. Для чого росіянам Крим? Це вже класична геополітика. Суть полягає в тому, що держава, яка не має теплих портів, фактично втрачає дуже серйозно в своїй геополітичний безпеці. Росіяни після розпаду в європейській частині втратили фактично всі, за винятком Новоросійська, в якому дуже складна ситуація. З осені і всю зиму порт дуже важкий – там тижнями стоять на рейді кораблі для того, щоб розвантажитися. Вони не можуть зайти в порт. Ще є порт к Калінінграді. І для них це суперважливо. Нарешті, психологічно втратити Крим для них – це просто неприйнятна річ. Ми моделювали ці речі, і ми вважаємо, що якщо почнуться якісь серйозні речі, то це не буде як в Грузії – тому що масштаби катастрофи, які будуть від військового втручання на території України, можуть бути просто катастрофічними, і не тільки для України, але й для Росії, і для Європи. Бо якщо на сході почнуться, не дай Боже, якісь заворушення, то зрозуміло, що газ перекриють на Заході. І тому всякі такі речі можуть бути інспіровані зсередини самого Криму. Російські спецслужби там роблять, що хочуть, ніякої реакції від наших служб нема.
Що стосується виборів. В нас може повторитися подібна ситуація, як і в Молдові з хаосом і провокаціями. Я припускаю, що в подіях в Молдові задіяні ще й росіяни, крім румун, щоб створити в країні екстремальну ситуацію, і тоді Воронін буде більш податливий, більш прихилиться до росіян, тому що підтримки в Європі він ніколи не мав. Були випадки, коли він пробував владнати придністровський конфлікт. Там не до нього - фінансова криза. А росіяни пильнують – для них це страшенно важлива територія.
Читайте також:
Чому Колеснікова за сепаратизм посадили, а русинів - ні?
Дивіться відеосюжети за результатами прес-конференції:
Зачем россиянам Крым?
Закарпатье интересно спецслужбам и правохранительнім органам
Шановні читачі! Стенограма прес-конференції буде опублікована на цій сторінці найближчим часом










