В.Кулик, А.Голобуцкий, В.Якушик

15 апреля в помещении Интернет-холдинга «ОБОЗ.ua» состоялась пресс-конференция на тему: « Внешние и внутренние угрозы независимости Украины».

В пресс-конференции приняли участие:

-директор Центра исследований проблем гражданского общества Виталий Кулик;

-заместитель директора Агентства моделирования ситуаций Алексей Голобуцкий;

-профессор кафедры политологии Национального университета «Киево-Могилянская академия» Валентин Якушик.

Віталій Кулик: Зараз активно формується посткризовий світ, він формується в як безпековий простір і посткризова економічна система. Основна загроза національній безпеці полягає в тому, що цей світ, фінансово-економічна система і простір безпеки будуть створені без врахування інтересів України.

Друге – це те, що на даний момент відбувається переформатування відносин Заходу і Сходу, тобто ЄС, США і РФ. Вони відмовляються від категорій «холодної війни», від конфліктних сценаріїв і переходять до парадигми партнерства і економічної співпраці.

В моду вступають м’які технології безпеки. Військові миротворчі місії, які є в світі, мають тенденцію до перетворення у м’яку безпеку, поліційні місії по підтримці миру. В цій ситуації Україна має пропонувати адекватну відповідь цим викликам.

Якщо говорити про більш локальні виклики, то в першу чергу, мова йде про те, що США вивели нас із двадцятки своїх зовнішньополітичних пріоритетів. Локальними викликами є те, що ми маємо загострення відносин з Румунією. Третє питання – питання нашої участі у політиці східного партнерства і участі у формуванні загальноєвропейського безпекового простору. Проте, східне партнерство не працює, Польща зараз переживає не найкращий період свого існування, Швеція переживає економічну кризу. Відповідно, ми не маємо ні фінансування програм, передбачених в рамках східного партнерства, ні ефективної роботи по напрацювання дорожної карти.

Ми маємо загострення відносин із Старою Європою внаслідок пробуксовування підписання Україною та ЄС розширеного Договору про асоціацію і питання про безвізовий режим з ЄС. Також відбувається загострення ситуації в Центральній Азії, що буде позначатися на шляхах експортування енергоносіїв.

Третій блок – обмеження доступу України до європейського ринку новітніх технологій, участі України в ринках високоточної зброї, набуття технологій і т.д.

[…] Є процес імпортозаміщення, який здійснюють наші найближчі сусіди – Польща, Білорусія, Росія – видавлювання українських товарів з їхніх ринків. В першу чергу, це пов’язано з продуктами, які передбачають наукоємку складову – продукти машинобудування, електроніки і т.д. Також мова йде про те, що наші західні партнери створюють нам певні проблеми в плані міграції української робочої сили до ЄС та країн Заходу. Вводяться нові квоти, обмеження і т.д. З іншого боку, від нас вимагають жорстких заходів, направлених проти нелегальної міграції.

І останнє – питання екологічних або кліматичних змін. Україна усунулася від дискусії у питаннях глобального потепління під час самміту в Копенгагені в грудні місяці. Тому Україна була названа експертами «динозавром року». Це означає повний провал нашої екологічної та кліматичної політики.

Сподіваюсь, що нове керівництво України зможе виправити ситуацію і вийти з того штопору, в якому перебуває національна безпека, тому що стан національної безпеки є загрозливим.

Основна загроза – політика нищення безпекової науки. Закриття наукових інститутів, які займалися безпекою в рамках системи РНБО. Зараз вони пішли під ніж заради економії бюджетних коштів. […] Сподіваюсь, що керівництво країни вийде з цієї ситуації. Також це питання буде підніматися під час безпекового форуму, який сьогодні відбувається у Львові.

Якщо влада зможе дати ефективну відповідь на безпекові виклики, ми зможемо вийти на рівень стабілізації і вийти з червоної зони небезпеки.

Олексій Голобуцький: Дійсно, ми бачимо ситуацію, коли стратегічне мислення заміняється на тактичне мислення. Візит в США Президента Януковича, справа з ураном – зрозуміло, для чого все це було зроблено. В планах Президента США взагалі не було зустрічі із Президентом України, але в угоду якихось тактичних, навіть піаривських цілей був зроблений такий крок, який став подарунком для Обами.

Тобто ми всьому світові показали, що ми – країна, яка не може тримати ці кілограми збагаченого урану. Для чого це потрібно американцям? Для того, бути впевненими в тому, що ця руда не опиниться чи на території Ірану, чи на території Північної Кореї, чи десь в терористів. Ми показали своє стратегічне бачення у геополітичних розкладах.

Інститути міжнародної безпеки. Звичайно, економія бюджетних грошей – добра справа, але треба розуміти, що, ліквідовуючи певні наукові установи, ми будемо в десятки разів більше платити за недолугі кроки в майбутньому.

Зустріч з Президентом США має позитивний момент для Віктора Януковича, але в майбутньому може бути дуже негативний момент, бо вже просто так зустрічатися з нашим Президентом вже ніхто не буде – всі будуть бажати чогось взамін, якихось поступок України.

Віталій згадував про Румунію – це був би непоганий піар-хід для домовленостей з Європою. Віддати цей острів Румунії. Це продовження тієї ж політики, як віддавати руду. Тут ми одразу вирішимо питання з нашим сусідом, він замовкає років на 10-15. Без наукового погляду на майбутнє України у геополітичних відносинах ні про яку роль України в системі міжнародної безпеки мови може не йти.

Зовнішня безпека матиме вплив на наші внутрішньополітичні стосунки. Україна є територією, де грають серйозні геополітичні гравці, і хоча США зараз не зацікавлені в Україні, але це не тому, що ми такі вже не цікаві, а через те, що нинішня адміністрація Президента США змінює свої погляди і внутрішні проблеми самих США зараз переважають над зовнішніми викликами. Я думаю, наступний Президент США поверне свій погляд на Україну і на гру з Росією, яка й надалі триватиме.

Внутрішні проблеми. Ми живемо в постійному стані маятника. Ющенко загнав маятник в один бік, зараз маятник хитнувся в інший бік. Це найсерйозніша наша проблема – ми постійно кидаємося із крайності в крайність, і вся наша внутрішня політика базується на принципі: «переможець отримує все». Ніхто не хоче думати про те, що буде через 5 років. Ніхто не хоче ризикувати, а будь-яка реформа – це ризик. Наші політики не хочуть бути «цапом-відбувайлом», і тому наші реформи буксують. Навіть не треба чекати ста днів – достатньо першого місяця. Ми бачимо, що реформаторський запал нинішнього уряду потроху згасає. Ті події, яка зараз відбуваються з прийняттям бюджету, з соціальними внесками, з відтермінованим законом про корупцію – на жаль, Янукович чи його команда дуже чудово розуміють, що на реформах в нашій країні не здобудеш великі політичні бали. А всі вони хочуть бути в наступному парламенті, хочуть виграти місцеві вибори і, можливо, навіть хочуть іти на другий термін президентства.

Валентин Якушик: В тій постановці питання, в якій воно звучало, ми говоримо про якусь віртуальну Україну – велику, міцну. В душі треба мати це уявлення, але які є умови для того, щоб така Україна з’явилася?

Тут я пригадую політику Японії після Другої світової війни. Наша поразка за останні 20 років не менш страшна, ніж Японії. В Японії після Другої світової війни була концепція малої держави. Не лише держави, а малої нації. Японія з великого суб’єкта перетворилась у скромний суб’єкт, який нарощував свою силу, маючи при цьому нормальний державний апарат, відомий своїх завдань і який не розбазарював ресурси.

А в України якщо і є якесь бачення, воно різне у різних кіл. І тут непогано було б, щоб це стратегічне бачення могло б бути і регіонально закріплене. Нам треба відійти від гордині – вона дуже багато шкоди нанесла нашій країні, нашому народу. […]

І тут не до того урану, наскільки він нам потрібен. Багато чого нам потрібно, але якщо американці визнають нас як серйозну державу, яка готова йти на компроміси, яка готова жертвувати чимось заради загальносвітового – це непоганий символ.

Дуже важливий момент – як поєднуються між собою гуманітарне бачення, стратегічне бачення із організаційними питаннями. Звернемося до переструктурування безпекової науки і безпекових дослідницьких структур. У нас було три інститути. Я думаю, правильно залишити один інститут із загальнополітичних підходів, виходячи з концепції раціоналізації. Нам треба скоротити на 20% витрати на державний апарат. Друге – треба позбутися баласту. В будь-якій структурі є стільки баласту, що якраз на 20% це можна зробити.

[…]

Але треба зберегти безпекову науку – старі, перевірені кадри і молоді кадри.

Янукович не узурпатор, а контролер

Смотрите видеосюжеты по результатам пресс-конференции:

Узурпация власти – миф

Гординя завдала шкоди Україні

Украинский уран продали напрасно