Пам’ять про війну
Цей історичний запис пролунав по радіо 9 травня 1945 року. А сам документ про капітуляцію німецьких військ підписали 8 травня близько 11 вечора. Втім війна для більшості учасників бойових дій закінчилася значно пізніше. 2 вересня 1945 року. І тих, хто брав участь в бойових діях, з кожним роком все менше. За даними Мінсоцполітики таких 11778 осіб.
Для Надії війна почалася раніше за офіційну. Спершу розстріляли батька. А у 1938 на Колиму відправили матір. Надію ж забрали до дитячого будинку..
"Дитинство в мене було дуже нормальне. Але в 1937 році сталінська тоталітарна система знищила мою родину. Тіло мого батька в Биківні; то був страшний будинок. Не кращий від гітлерівських концтаборів", — розповідає дитина війни Надія Слєсарєва-Вікторовська.
Надія утримувалась у таборах Штутгоф, трудовому таборі міста Штетин (нині польський Щецин). Потрапила до числа дітей, над якими ставили медичні експерименти.
Ці історії збирають роками, і відтворюють історичну мозаїку подій тих страшних років.
"Розказуємо тут і про червоноармійця, який потім став політв'язнем, а потім повернувшись з ув'язнення отримав медаль за відвагу. Ми розказуємо про звичайних червоноармійців, які пройшли дорогами війни, які втрачали на фронті рідних, — говорить Наталія Гамарник, старший науковий співробітник Національного музею історії України у ІІ Світовій війні. — Ми розказуємо просто про сім'ї. Ми про це давно говоримо. Ми не кричимо про велику роль ідеології, партії".
Вперше, ще за Леоніда Брежнева, Красною площею крокував військовий парад. Помпезні паради в столиці Союзу стали щорічними. Втім для тисяч родин день перемоги не свято.
"Річ у тім, що мій батько був репресований. Він був священиком української автокефальної церкви. В той період було розуміло, що переслідується. І дуже швидко почали їх репресувати, розслідувати. Мого батька відправили на Колиму", — говорить дитина війни Олександра Шулежко.
Її родина дня перемоги ніколи не святкувала ніколи. Про спротив Радянській владі в українських родинах говорили зрідка й пошепки. Нині архіви почали розсекречувати, міста почали декомунізовувати.
"Україна не проходила декомунізації, тоді коли її проходили інші країни Європи. Для мене, це справляло вплив на політичний розвиток країни. Це тягар комуністичного минулого", — говорить Директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Традиція вшановувати ветеранів 8 травня з'явилася у нас лише з 2015 року. Коли в Україні з'явився день пам'яті та примирення. Оскільки ця дата загальноєвропейська дата перемоги над нацистською Німеччиною.