Блог | Місця планети, де я вірю в Бога
Є кілька місць на цій планеті, де я беззастережно, безумовно і одноголосно вірю в Бога. Сподіваюсь, цей список до кінця моїх днів дещо розшириться, а поки що він виглядає так:
1. Церква Святого Духа в Рогатині.
2. Схід сонця в Горганах, на полонині між горами Хом’як і Синяк.
3. Захід сонця на острові Ко Чанг, в Таїланді.
4. Коралові рифи в Червоному морі.
Фото ставити не буду - як би не старалась, все рівно виходить фейкова, слаба потуга у порівнянні з оригіналом.
Просто зависши над бірюзовою безоднею на краю рифу, я шепочу невідомо кому у дихальну трубку: "Ну який же Дарвін, Господи Боже мій, який же Дарвін…"
Від цієї краси, від буяння неземних, абсолютно божественних кольорів, від безкінечності і досконалості форм, від цього усього Могутнього Співу Життю, який, немов оргАн в соборі святого Стефана в німецькому Пассау, торжествуючи звучить на усі свої регістри, хочеться одночасно плакати і молитися. Плакати не можна – вода затече в трубку.
Тому я починаю молитися: "Отче наш, що в Червоному морі єси. Нехай Святиться ім’я Твоє. Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя. Як на морі, так і на землі..."
А на фото - просто просвітлена після дайвінгу я.
Пост взято з Facebook-сторінки Галини Плачинди.
