Нарешті поїхав: як Ракицький проміняв "Шахтар" на гроші "Газпрому"
В останні роки Ярослав Ракицький настільки влився в систему "Шахтаря", що перша інформація про його трансфер не могла сприйматися всерйоз. Але пройшло зовсім небагато часу, і Ракицький вже тримає в руках футболку "Зеніту".
Як же так вийшло, що "Шахтар" втратив свого багаторічного лідера оборони, і що Ракицький перейшов саме в "Зеніт"? OBOZREVATEL розбирає гучний трансфер і пояснює, чому цей перехід в підсумку не повинен дивувати.
Читайте: Через Україну: розкриті сенсаційні причини переходу Ракицького у "Зеніт"
Луческу б ніколи не продав Ракицького. Інша справа - Фонсека
Він дебютував у першій команді в 2009-му - в рік виграшу Кубка УЄФА і відкриття "Донбас Арени". А покинув рідну команду майже через 10 років. Символізм так і ходить поруч з Ракицьким, який міг стати своїм "Мальдіні" для донецького клубу. Свій вихованець, боєць, лідер захисту і один з ключових гравців, який з юності в структурі ФК, - мати такого футболіста є честю для будь-якого клубу.
Але часи Мальдіні та подібних вже в минулому, сьогодні на арені правлять спортивні результати і ринкові відносини, будучи тісно переплетеними один з одним. І якщо поглянути на кар'єру Ракицького, то можна навіть здивуватися, чому він так довго грав за "Шахтар" і не отримав шансу поїхати в пристойний клуб сильнішого чемпіонату.
"Вузлом" тут виступає одна людина - Мірча Луческу. Саме багаторічний тренер "гірників" став по-своєму хрещеним батьком для Ракицького, згодом зробивши його людиною своєї команди. За час Луческу, які б проблеми не відчував Ракицький, питання про його трансфер кудись навіть не могло виникнути. Мірчі конче потрібні були українські захисники для дотримання ліміту на легіонерів в українському чемпонаті, а згодом Ракицький розвинув відмінний дальній пас лівою ногою, що стало особливою зброєю "Шахтаря" Луческу.
Можна впевнено сказати, що навіть якщо б клуб мав щедру пропозицію по Ярославу, Луческу б усіма способами заблокував цей трансфер. Ну а як результат довіри до Ракицького та їх спільної роботи - 210 матчів в чемпіонаті України та 83 в єврокубках. Дуже солідний актив для будь-якого українського гравця.
Але ера Луческу в певний момент підійшла до кінця, і почалася ера Паулу Фонсеки. Португальський фахівець в загальному також цінував Ракицького і не применшував його статусу. Захисник все так же багато грав в основі (44 матчі за два повних сезони при Фонсеці), все також був важливим гравцем. Однак почуття, що Ярослав як і раніше - ключовий, тепер пропало. Зв'язок "Шахтаря" Фонсеки із захисником почав поступово слабшати (особливо коли в 2016-му тренер почав відразу жваво експериментувати зі зв'язкою центрбеків і міняти склад в цілому).
Паралельно з цим йшов час, і Ракицький з молодого-перспективного гравця перетворився в одного з кращих захисників країни, якому скоро буде 30 років. Пік кар'єри Ярослав вже явно пройшов, але ще кілька сезонів може принести користь навіть у єврокубках. Втім, це думки суто спортивні. "Шахтар" же як зразок певної бізнес-структури мислить інакше - футболіст в статусі Ракицького може (і повинен) принести користь і скарбниці клубу. "Стіна" Луческу впала - перед Ракицьким реально відкрилися інші шляхи. Натомість за хороші гроші, само собою.
Читайте: ''Вигнанець'': трансфер до Росії може мати сумні наслідки для Ракицького
Разом з цим багато говорили про зіпсовані відносини футболіста з Фонсекою. Важко сказати, що призвело до цього, але все більше ставало зрозуміло, що Ярославу некомфортно працювати в цій команді. А тут ще "вудку" по Ракицькому закинув "Зеніт" (влітку 2018-го), і в "Шахтарі" зрозуміли - треба продавати.
"Дуже щасливий опинитися "Зеніті"
За різною інформацією, "Шахтар" не відразу погоджувався на трансфер і торгував побільше грошей у "Зеніта". Але це були лише дрібниці - угоди було не уникнути, прихід такого гравця як Ракицький в такий клуб як нинішній "Зеніт" виглядає як природне явище - просто і незаперечно.
Тут же зійшлися багато факторів: інтерес самого "Зеніту" (команді потрібен саме такий захисник), фактор Анатолія Тимощука, рекомендації Луческу (який зателефонував Ярославу і переконав його перейти в "Зеніт"), ситуація в "Шахтарі" (пора було йти). А до всього цього захиснику ще й щедро "насипали" "газпромівських" грошей - зарплата в 2,5 млн. євро на рік, а деякі джерела стверджують також про премію футболістові за сам трансфер в розмірі 5 млн. євро. Для Ракицького-футболіста майже ідеальний варіант продовження кар'єри.
Так, Росія і "ворожий чемпіонат". Але залишимо це. За останні роки (з 2014-го) тільки ледачий не звинувачував Ракицького в нелюбові до України і проросійських поглядах, а ставлення до нього активних уболівальників збірної України поступово погіршувалось (хоча після підписання саме ультрас "Шахтаря" подякували футболісту за допомогу в придбанні техніки очевидно для потреб української армії (хоча незабаром твіт був видалений)).
З іншого ж боку, в Росії, і не приховують, що Ярослав - "своя людина", і тепер буде грати серед таких же "своїх". І коли Ракицький підписав контракт з "Зенітом", багато хто зітхнув - поїхав нарешті Ярослав з України, і тепер всі на своїх місцях.
Єдиним болючим питанням залишається подальша доля Ракицького в збірній України. З ігрової точки зору він явно не завадить команді Андрія Шевченка, і без нього "синьо-жовтим" буде дуже непросто в захисті в матчах кваліфікації Євро-2020. Але з іншого боку - це виклик гравця з клубу країни, яка де-факто воює з Україною. Так що ФФУ та Шевченку ще належить зробити свій непростий вибір...
Ну а поки Ракицький з посмішкою освоюється в "Зеніті", почавши нову сторінку в своїй кар'єрі. Ще кілька років тому ніхто і припустити не міг, що гравець покине "Шахтар". Але сьогодні він вже в іншому місці, по той бік, швидко і закономірно попрощавшись з рідним клубом і українським футболом.