Економіка Шоу

/ Новини біатлону

За спиною Підручного: підсумки біатлонного сезону для збірної України

3.3т Читати матеріал російською

Норвезька Холменколлен став останнім, де біатлоністи вийшли на сніг - етапом в Норвегії сезон 2018/19 попрощався з уболівальниками.

Після чемпіонатів Європи та світу етап КС в Холменколлені був як зайва кульку морозива - ніби й хочеться, і треба з'їсти, але вже не лізе. Для України виступи в Норвегії лише підкреслили складність і проблемну суть всього сезону, коли в шести гонках двох команд у "синьо-жовтих" найвищим було лише 19-е місце Дмитра Підручного в мас-старті...

OBOZREVATEL проводить підсумкову риску під українським біатлонним сезоном і вважає його найбільш знаковим для України як в плані недавнього минулого, так і в плані найближчого майбутнього.

Все йшло своєю чергою, але виручив чемпіонат світу

Ще напередодні старту сезону, восени 2018-го, було зрозуміло - реально боротьби за медалі на Кубку світу в українців буде мало. Більше турбувало місце в топ-10 Кубка націй у чоловіків і кадрові проблеми у жінок з утриманням на тих же позиціях. У підсумку багато вийшло, але щось так і залишилося амбіціями. Всього 4 медалі на КС і ЧС (по два золота і бронзи), локальні успіхи та місця обох команд в топ-10 Кубка націй.

Провальний в цілому старт Кубка світу, "рутинний" грудень та важкий січень-лютий - таким би і залишився біатлонний сезон для України, якби не чемпіонат світу. В Естерсунді українці виступили в кращих традиціях драм - Підручний красиво "зробив" Йоханнеса Бьо, на 0,3 сек упустив бронзу в спринті, а жіноча збірна на 0,4 сек. ледь втримала свою бронзу в естафеті (тут ще можна згадати, як в сингл-міксті на естафеті Підручний та Меркушина трохи не дотягли до 3-го місця). І все-це на піку форми і морально-вольових. Але красиво і ефективно.

Спочатку про хороше: чоловіки й заспокоїли, й радували

У цьому сезоні чоловіча збірна України в основному була "приховано конячкою", яка завдяки Підручному під кінець стала виглядати як маститий скакун. Але в цілому пора вже винести фактор Підручного за дужки і охарактеризувати всю команду.

Звичайно, багато в чому очікувань було більше, і якість багатьох українських біатлоністів (особливо ходом по трасі) явно розчаровує. Але в цілому Юрай Санітра з біатлоністами зняли ряд питань, що стояли гостро в минулому міжсезонны.

У збірної був непоганий кістяк з яскраво-вираженим лідером, а до цієї компанії постійно підключалася молодь або вже дозрілі для виходу на наступний рівень спортсмени. Тобто, велася гармонійна робота й під результат, й на перспективу. В цілому ж "синьо-жовтих" Санітра підготував так, що вболівальники завжди чекали (і отримували) реальну боротьбу за топ-10 в будь-яких перегонах і гідні результати.

Проблемою залишалося лише два фактори: низька швидкість ходу по трасі та труднощі Сергія Семенова. Перше - вже традиційне, але багатогранне питання всього українського біатлону. Потрібно краще готувати молодих спортсменів, краще тренуватися та вводити нові програми з підтримкою - з усім цим в Україні зараз досить слабо. Тому й нинішні результати цього сезону повинні сприйматися позитивно, а додаткову впевненість повинна надавати робота на перспективу. Якщо Санітра не здасть в роботі (і не прорахуэться в підготовці), а молодь знайде умови і мотивацію для гарного росту, то в наступному сезоні рівень чоловічої збірної повинен бути набагато вище.

Друге - Семенов. Ще кілька років тому один з кращих біатлоністів України в цьому сезоні явно розчарував і майже не приніс користі команді. Але недавно ситуацію роз'яснив Санітра: "Зараз його організм не відповідає на імпульси, які дають тренувальні навантаження. Тому перше, що йому треба зробити після закінчення сезону - звернутися до лікарів, щоб зробити дуже серйозне обстеження і знайти причини проблем. Якщо це не вдасться вирішити, то Семенов вже не зможе вийти на рівень трирічної давності ", - сказав тренер в інтерв'ю biathlon.com.ua. По суті це означає, що в разі невтішних висновків лікарів Семенову доведеться попрощатися з великим біатлоном.

Ну і Підручний - нашf "головна зброя", топ-гравець, який робить результат для таких команд як Україна. Тут зійшлося все - Дмитро виклався на повну і демонстрував супер-швидкість, а тренерам вдалося відмінно вивести його форму до чемпіонату світу. Так, на етапах КМ були й до капітана невеликі питання, але з огляду на його завантаженість і ритм (Підручний біг практично скрізь), тут варто зробити знижку. З іншого боку, трохи більше везіння, і у Дмитра могло бути ще дві медалі в ЧС.

В цілому ж цей сезон дав чітке розуміння, що ця команда добре сформована і може боротися за високі місця. Є впевненість, чіткість і розуміння, куди рухатися далі - решта в разі старанної роботи додасться.

Жінки не змогли позбутися від проблем і залишилися в підвішеному стані

Для жіночої збірної сезон 2018/19 повинен був стати сезоном змін, яких уже злегка зачекалися. Команда потребувала перебудови та свіжої крові, щоб в майбутньому отримати новий імпульс і мати надії на Олімпіаду-2022. Але цього не сталося.

Ще в березні минулого року в федерації були рішуче налаштовані щодо майбутнього у збірній Підгрушної і сестер Семеренко, то пізніше все вляглося - при будь-яких обставинах ця трійка їздила на всі етапи та бігла старти.

Але якщо Підгрушна розпочала сезон непогано та демонструвала самовіддачу, але пізніше випала через проблеми зі здоров'ям, то сестри Семеренко багато в чому показували інертність. Їх статистика ходу і стрільби продовжує погіршуватися, вони були не готові функціонально та явно закриваються від ЗМІ та вболівальників. Час Семеренко в збірній вже явно пройшов, і в цьому майже немає сумнівів. Але воно ніяк не закінчиться.

У підсумку весь сезон для жіночої збірної так і пройшов, "через пень-колоду". До вищесказаного додалися також проблеми з формою у Джими (яка в 2019-му була лише тінню самої себе). Гідні результати стабільно були хіба що у Меркушіної, але у Анастасії вистачало проблем зі здоров'ям (з колінами).

Все це проходило на тлі тренерських нюансів. Підсумовуючи сезон, головний тренер збірної Андрій Прокунін чітко натякнув на невизначеності зі своїм майбутнім. Ще з моменту призначення Прокунін сприймався неоднозначно (і не тільки через російський паспорт), а в команді так і не з'явилося чіткої ієрархії. Багато біатлоністок тренувалися за своїми програмами зі своїми тренерами і самі приймали рішення, їхати чи не їхати на конкретний етап, а головний тренер був скутий у багатьох питаннях. В результаті і ефективність роботи Прокуніна була неповноцінною.

На жаль, але цей сезон для жіночої збірної можна вважати втраченим. Так, медаль на ЧС в естафеті була яскравою, але все ж лише "плямою" (і то, багато в чому завдяки слабкості конкурентів в тій гонці). За цей сезон можна було провести радикальні зміни й закласти підготовку на Олімпіаду, використовуючи рік олімпійського циклу, але змін немає (і незрозуміло ще, чи будуть в наступному сезоні). А вони потрібні.

Про спорт у всій красі – в нашому Instagram!

Читайте всі новини по темі "Біатлон" на сайті "OBOZREVATEL".

0
Коментарі
0
1
Смішно
4
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Показати коментарі
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані

Блоги / думки

ads pixel
Загрузка...