18 жовтня • оновлено в 10:30
МоваЯзык
Економіка Шоу

/ Баскетбол

''Україна — велика країна'': Бродський підбив підсумки баскетбольного року

7.6т Читати матеріал російською

Президент Федерації баскетболу України Михайло Бродський підбив підсумки 2018-го, зазначивши чинники, які допоможуть у розвитку баскетболу в Україні. Це покращення інфраструктури, залучення спонсорів та прогрес молодих гравців.

Михайло Бродський

Михайло Бродський

— Михайле Юрійовичу, перш за все, дозвольте привітати Вас із тим, що увійшли до виконкому НОК, якраз незадовго до Нового зоку. Які завдання Ви ставите перед собою на цій посаді?

Дякую за привітання. Я, по-перше, будь-яке своє призначення сприймаю не як звання, а як обов'язок. Для мене це нові навантаження, нові виклики. Мене на цю посаду запропонував пан Бубка і конгрес Національного олімпійського комітету обрав, це нова робота, я думаю, що буду виконувати її теж добре. Хотілося б, щоб наш український спорт розвивався так, як у Європі, а не так, як це було у нас за залишковим принципом.

Наша ідеологія — це продовження середньої тривалості життя людей, здоров'я, діти і… перемоги. Україна існує, це велика держава і про нас мають знати. Так що ще одна посада — це виклик, а не подяка, вона нам не потрібна, ми працюємо і все. Тому будемо працювати й далі. Завдяки НОК України, я думаю, ми отримаємо нові важелі впливу, які дозволять розвивати український спорт іще краще.

Жіноча юнацька збірна України з баскетболу 3х3

Жіноча юнацька збірна України з баскетболу 3х3

ФБУ

Цей рік минув під знаком баскетболу 3х3. Попередній сезон 3х3 провів уже у статусі олімпійського виду. Що можете сказати про цей напрямок?

— В першу чергу баскетбол 3х3 — це масовість. Це великі можливості для маленьких команд займатися баскетболом, щоб вони могли в себе на подвір'ях, на майданчиках у селах грати. Друге, це професійні перспективи, які стали зараз значно кращими. Україна одна з провідних країн у світі з баскетболу 3х3. Наші дівчата другі у рейтингу у світі, а у Європі — перші. Наші хлопці у світовій десятці, а в Європі — четверті. У нас потужні професіонали. Баскетболісти, які повністю не розкрилися у грі 5х5, у 3х3 у силовій грі, грають з таким азартом і перемагають. Федерація почала займатися цим більш професійно, на це більше уваги звернула і держава.

Також ми об’єдналися із усіма ініціативними людьми та організаціями у 3х3, людьми, які це люблять і цим живуть. Сьогодні дуже потужна команда професіоналів займається цим, а головне люди, які небайдужі. Мені взагалі подобається українське слово "небайдужий". Це те, що має вивести Україну в Європу в усьому, в економіці, у рівні життя, у спорті. Коли люди байдужі, так воно і буде, як було. Нам потрібна країна небайдужих людей.

Якою була стратегія федерації баскетболу у популяризації баскетболу в Україні і якою вона буде надалі?

— Перше — інфраструктура: зали, майданчики, без інфраструктури не буде нічого. Ми дуже великі зусилля вклали в інфраструктуру. Співпрацюємо з органами місцевої влади, з державою, приходимо, бунтуємо, коли слід, поки що не пікетували, але будемо. Будемо брати дітей із м’ячами, виходити, "брати у полон" мерії, держава це ще побачить. Це буде наш громадський спротив байдужості.

Друге, як не дивно, тренери. Треба підіймати рівень українських тренерів, щоб вони були теж не байдужі, щоб не приходили день до вечора, але щоб це була чесна робота, щоб багато робили, щоб діти були професійні, щоб тренери прищеплювали любов до Батьківщини і до баскетболу. Це громадянське суспільство, це теж нам потрібно. Держава сьогодні платить тренерам 4000 грн мінімально, це смішно.

Я думаю, що треба до них ставитися, як до вчителів і підіймати. Ми багато зробили щоб підняти з тисячі хоча б до чотирьох. Треба і надалі працювати, щоб тренери долучалися, працювали. Третє — це масовість, місцеві органи влади треба щоб допомагали, школи, змагання студентські. Цього року ми, до речі, збільшили кількість змагань. Коли я прийшов у ФБУ, то офіційних змагань на рік було десь до трьохсот, зараз у нас 2800 офіційних стартів і треба продовжувати. Ця цифра без 3х3, це лише 5х5.

Ще — це матеріальна база, до речі, держава збільшила у 6 разів допомогу баскетболу. Місцеві органи влади долучаються, допомагають, Київ дав цього року 6 млн гривень на баскетбол, такого не було ніколи. Дніпро дуже добре ставиться до баскетболу, як і Київ, цього року Запоріжжя, Одеса багато міст. Доходить до смішного — 50 000 грн дають на розвиток баскетболу у своєму місті, але це ті самі податки, їх платять вам люди, їхні діти грають у баскетбол, спорт — це життя, здоров’я.

Першим пунктом ви назвали інфраструктуру, зараз багато говорять про державні субвенції на будівництво арен. Це також ініціатива ФБУ?

— Це був перший крок за 27 років Незалежності. Ми залучили 6 міст, це були: Львів, Рівне, Хмельницький, Вінниця, Черкаси і Тернопіль. Довго тривали підготовчі роботи, потім замовили проекти і зараз будується тільки Рівне. Хмельницький 24 числа цього місяця підписав договір і вже отримав аванс. Львів, на жаль, я думаю 54 млн гривень, які йому давала держава, загубить і вони залишаться у бюджеті.

Вони не зникнуть, але Львів не отримає субвенцію на те, щоб далі на власні гроші будувати. Це були перші два кроки. Я думаю, Рівне, в якому спорт люблять, отримує гарний зал на 3 000, шикарну спортивну споруду. До речі, це майданчик і для концертів, для співаків наших. Їм не треба їздити "ні по яких росіях", вони тут можуть збирати по 4 000 людей і співати. Це для усіх добре, і для культури, і для спорту. Раніше цього не розуміли, зараз будується. Хмельницький дуже серйозно налаштований і теж будуватиме. На наступний рік держава теж дала 200 млн гривень, до речі, уже дали і на басейни субвенції. Це також залучення місцевих коштів, наслідки децентралізації, держава дає вам трішки, а ви уже далі будуйтеся. Держава робить перший крок і це чудово.

Далі, я впевнений, буде Тернопіль, уже дзвонив мені мер Житомира, вони теж налаштовані. Я не впевнений, що Вінниця буде щось робити, вони вирішили, що краще буде відремонтувати зал, будемо допомагати і в цьому питанні з міністерством, ремонтувати — це теж добре. На наступний рік я бачу Дніпро. Черкаси, там складна ситуація з мерією, вони не розуміють взагалі, для чого щось робити для спорту. Інші міста: можливо, Одеса, Маріуполь, тут зал є, його необхідно викупити, зараз мерія цим займається, і відремонтувати.

У Запоріжжі, дякуючи Богуслаєву, "Мотор-Січ" мають зал європейського рівня. Прибутки від спорту є лише в Америці, там квиток коштує 1000 доларів. У нас у середньому по Україні ціна квитка 3 долари, ні 30 гривень, ні 40-50 гривень, ні навіть 2 долари, смішно. Хочете спорт, перемагати усіх, а за квитки платити не хочете.

Святослав Михайлюк

Святослав Михайлюк

Ви згадували про Америку, цього року одразу двоє українців грають в НБА й обидва приїхали у збірну України? Чому кажуть, що це важливий момент?

— Щодо Михайлюка, це взагалі моє життя, цього хлопця ми у Черкасах залучили до українського баскетболу у 2004 році, йому було 7 років, тому це і життя, і любов, і задоволення. Я був щасливим, коли він приїхав за збірну, хоча клуб не хотів. Я думаю, що його вчинок і відносини з Ленем теж вплинули на Олексія, і він був щасливий, задоволений, що приїхав.

Що це — це приклад, це добрий приклад, якщо наполегливо працювати, якщо гарні тренери, якщо усе добре, тоді відкриваються перспективи у НБА, це ліга усього світу. Найкращі 400 гравців світу, притому, що за ними теж стоїть черга на їхнє місце. Це не просто конкуренція, це найбільш конкурентне середовище взагалі у світі і там немає шансу схибити. Я дивлюся матчі Лейкерс, і коментатор каже "українець Михайлюк, Україна...", "Михайлюк, Україна…", і вся Америка чує, весь світ. Вони наші дипломати.

Є ще українські гравці, які стоять, як Ви казали, у черзі. Це Олександр Кобець, Іссуф Санон, на жаль, перший із них травмувався у грі за збірну.

— Так, Ісуф і Саша наша велика надія. Кобцю особисто я заплачу за травми, він виконав всі наші домовленості. Він, як і Михайлюк, із "Черкаських Мавп" — він у нас виріс. Я за Сашею взагалі слідкую уважно, як батько, щоб він не помилився. Він така людина, що за ним треба дивитися. Зараз він уже став на правильний шлях і хоче бути гравцем НБА, я думаю, у нього є всі шанси.

Він приїхав у збірну України, виніс Словенію, на жаль, його емоції призвели до травми, яку не треба було отримувати. Його зараз будуть оперувати в Америці, я взяв на себе всі витрати і, сподіваюся, що десь влітку він почне грати, і це буде один із провідних гравців збірної України. Якби Кобець поїхав в Іспанію, то ми б їх там теж обіграли. Так.

Кобець залишає майданчик із травмою

Кобець залишає майданчик із травмою

ФІБА

Відбір збірної на Кубок світу це окрема тема.

У нас залишилося мало шансів потрапити на КС, я впевнений, що ми будемо боротися за перемоги і з Чорногорією, якій ми там програли, я був, до речі, на грі і зі Словенією. Ми поїдемо у Любляну, там теж треба перемагати. У нас є багато молоді. На жаль, у нас не всіх гравців відпускають, ні Пустового, ні Леня, ні Михалюка, вони не зможуть приїхати на це вікно, буде можливість подивитися на молодих хлопців і шанси ми маємо. У нас буде дуже потужна збірна через кілька років. Я думаю, Україна ще заявить про себе.

Чи задоволені ви станом справ у жіночій збірній, яка з другого місця кваліфікувалася на чемпіонат Європи?

— Уже завоювали і поїдемо туди, у нас є одна з найкращих гравців Європи і світу Аліна Ягупова. Заявила про себе й Удоденко Тая, у нас є і Саша (Горбунова) Радулович. Я впевнений, що у нас є шанси потрапити в шістку, що дасть можливість поборотися за ліцензію на Олімпійські ігри у Токіо. Також ми маємо можливості потрапити до Токіо із 3х3 і жінки, і чоловіки. Тому ми ставимо завдання — 3 ліцензії для України для ігрових видів спорту.

Маємо надію, що здобудемо, не 3 — так 2 ліцензії, дуже хочеться. Будемо усе для цього робити разом із гравцями. Я, на жаль, не можу вийти допомогти, але буду підносити снаряди. Якщо жіноча збірна буде у шістці, будемо говорити із міністерством, щоб приймати у нас кваліфікаційний турнір.

Ви багато говорили про масовий баскетбол, одним із прикладів може бути студентський спорт. В якому стані зараз студентська Ліга?

— У нас там 300 команд: 180 чоловіків, 120 жінок, десь 300 команд уже грає. Починав я 3 роки тому з нуля. Було 10 команд, вони швиденько щось розіграли і розійшлися. Зараз ми уже проводимо півроку змагання, на жаль, Міністерство освіти нам не допомагає і нічого не робить, щоб в університетах, інститутах розвивати спорт. Таких завдань у них немає взагалі і в планах, і в законах, байдужі вони, а треба бути небайдужими.

Самі рухаємо, вони трішки допомагають нам, а ми знаходимо спонсорів. Студентам допомагає пан Тігіпко, ТаскомБанк, завдяки йому вони можуть проводити фінальні змагання, ми платимо за виїзди, федерація усе бере з грошей спонсорів, держава на це не дає нічого. Студенти — це масовість, любов до спорту, громадянське суспільство і вболівальники.

Хімік — Дніпро

Хімік — Дніпро

ФБУ

Втім, основним турніром у країні є Суперліга Парі-Матч, з неї багато судять про розвиток баскетболу? У цьому сезоні знову почали 8 команд, але виходить він досить насиченим.

— Сезон цікавий, багато чого було зроблено у ручному режимі. Я спілкуюся із кожним власником, допомагаю зі спонсорами, допомагаю спілкуватися з місцевою владою, якщо щось трапляється — ми із Федерації допомагаємо грішми. Ми усім допомагаємо так і у жіночому баскетболі. У жіночому баскетболі там уже 9 команд у Суперлізі. Наступного року у чоловічій Суперлізі, я думаю, теж буде 9 команд. Взагалі наш план по 12 у кожній лізі, але поки що і гравців не вистачає, але головне — це непередбачуваність результатів.

Сьогодні у Суперлізі Парі-Матч ми дійшли до бажаної інтриги. У кожній з ігор ніхто не знає, хто виграє, і це спонукає людей дивитися. Ми показуємо це все на двох каналах: XSPORT і ObozTV, усi матчі збірних і вдома, і на виїзді, усе, що можна і не можна. Не завжди можна забезпечити добрий сигнал, нехай уже вболівальники вибачають, але ми вчимося, вчимо канали, вчимо клуби. Усе буде у нас теж, хоч і не одразу.

Ви казали про розширення у Суперлізі, який клуб може поповнити еліту?

— Цим клубом займаються наші друзі, у них великі плани, це буде потужний конкурент для усіх, у них переможні амбіції. Це "Прометей", який представляє велике місто (Кам’янське). Колись це місто називалось Дніпродзержинськ і там проживало 250 000 населення — це поруч із Дніпром. Уявляєте, вимальовується чудове дербі, будуть їздити.

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що українець Святослав Михайлюк встановив рекорд результативності сезону в Д-Лізі. Українець за 34 хвилини, проведених на паркеті, набрав 47 очок.

Про спорт і не тільки – в нашому Instagram!

Читайте всі новини по темі "Суперліга" на сайті "OBOZREVATEL".

5
Коментарі
48
8
Смішно
5
Цікаво
1
Сумно
53
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
Тинин Алексей
Тинин Алексей
Великая и Самая нищая??? Парадокс??
Показать комментарий полностью
Михайлов Александр
Михайлов Александр
Мало кто знает этот лагерь бандер, а то что он Великий - только для внутреннего пользования нищебродов.
Показать комментарий полностью
lazar galka
lazar galka
Темы интервью украинской националистки коснулся и старейший еженедельник Myśl Polska. В статье этого издания публицист Адам Смех прокомментировал желание «необандеровцев» натравить поляков на Россию: «Эта современная, крайне антикоммунистическая и антисоветская Украина, не моргнув глазом, считает своими земли, полученные, как ни крути, благодаря Сталину от Польши, Венгрии, Чехословакии (Словакии) и Румынии, а польский Львов считает оккупированным Польшей в течение 600 лет, не говоря уже о культе самых кровавых преступников из ОУН-УПА и воспитании на этом культе нынешней украинской молодежи. Это для такой Украины, по мнению наглой г-жи Забужко, мы должны все бросить и идти в поход на Москву. Это чистейшая паранойя».
Показать комментарий полностью

Блоги / думки

ads pixel