Прийміть участь
в розіграші
екшн-камери Взяти участь
Приз
ЕкономікаШоу

/Баскетбол

Михайлюк: мене запрошували "Реал" і "Барселона"

1.3тЧитати матеріал російською

Атакуючий захисник університетської баскетбольної команди "Канзаз Джейхоукс", 18-річний Святослав Михайлюк розповів про стосунки з українцями-легіонерами в НБА, навчанні в тамтешньому університеті, розмірі стипендії, як його називають у команді і чому не поїхав грати в Росію.

Гравець два тижні провів у рідних Черкасах. Там, зокрема, відвідав свято останнього дзвоника в міській гімназії № 1.

- Зоряної хвороби у мене немає і не намічається, - передає слова Святослава Gazeta.ua. - Відмовити рідній школі не міг ні за яких обставин. Тим більше, що тут я вивчив вкрай необхідну річ - англійська мова. (Гімназія №1 спеціалізується на поглибленому вивченні іноземних мов. Одразу по приїзду Михайлюка американці відзначили його хороші знання англійської - Gazeta.ua). Я з дитинства мріяв про Національну баскетбольну асоціацію, тому англійська вчив наполегливо. Другоюмовою була французька. Якщо найближчим часом не перекваліфікуюся в хокеїста і не поїду в канадський "Квебек", то, думаю, вона мені не дуже знадобиться.

- Які твої враження від Америки?

- Я там не вперше. Два роки поспіль їздив у спеціальні літні табори, мріючи стати гравцем університетської команди. Минулого літа це вдалося. Америка запам'яталася дивно доброзичливими людьми. Запросто покажуть, допоможуть, якщо чогось не знаєш. Відчуття, що тут людина людині справжній друг. Ну, і, звичайно, архітектура. На Черкаси мало схоже.

- У тебе була можливість перейти до престижного клубу і вже зараз заробляти серйозні гроші, але ти вибрав навчання в університеті.

- Так, зараз моя стипендія - 400 доларів на місяць. Університет забезпечує всім необхідним - житлом, їжею. Можу індивідуально попрацювати з репетитором, якщо щось не зрозумію. Репетиторів кожному гравцеві команди надає університет. Теж безкоштовно. Наразі мені всього вистачає, я не відчуваю сильної потреби в грошах. Коли отримую стипендію, довго думаю, на що її витратити. Пам'ятаю, що на першу купив джинси. Зараз я сконцентрований тільки на вдалому виступі. Хочу наступного року пробитися у драфт НБА.

- Ти так і не сказав, куди тебе запрошували?

- Після чемпіонату світу звали в "Реал" і "Барселону". Знаю, що мене хотіли бачити російські клуби. Але варіант із Росією я взагалі не розглядав.

- Безумовно, маючи на руках запрошення від іспанських грандів. А якби не потрапив до університету, кому надав би перевагу?

- Якщо чесно, мені все одно, за яку з цих команд грати. Просто не відчуваю такого антагонізму, як у футболі. Якби був футболістом, повністю вибрав би команду Мессі.

- Розкажи про свій побут у США.

- Нічого особливого. Висловлюючись нашою мовою, маю дві пари. Перша з 10 до 12 і друга з 14 до 16 годин. Нічого неймовірно складного немає. Спеціальність ще не вибрав. Зроблю це на другому курсі. Після навчання - тренування. Можу навіть вночі піти в зал і відпрацьовувати кидки. Декілька разів так і робив.

- Скільки коштує навчання не для гравців баскетбольної команди?

- Точно не знаю. Здається 35 тисяч доларів на рік. Це ж Канзас. Один із кращих університетів у США.

- Ностальгія за батьківщиною не дошкуляє?

- Зараз же 21-е століття. Спілкуюся по скайпу з батьками, першим шкільним тренером Молчановим, тренером "Черкаських мавп" Міхельсоном, бізнесменом Михайлом Бродським. Взагалі від поганого настрою у мене одні ліки - баскетбольний м'яч. Із ним я все забуваю.

- У тебе спортивна сім'я?

- Ні, звичайна. Я один в сім'ї. Батько - викладач історії в Черкаському національному університеті. Мати - вчитель біології в школі.

- А як ти прийшов у баскетбол?

- Банальна історія. Я був найвищим у другому класі, і вчитель фізкультури Молчанов запросив мене займатися баскетболом. Сподобалося.

- У другому класі вже міг до кільця докинути?

- Уявіть собі, міг. Я був спортивним хлопцем, виступав у багатьох змаганнях, грав за футбольну команду школи. За "Черкаські Мавпи" почав виступати ще школярем. У 16 років поїхав на чемпіонат Європи. У 17 зіграв на чемпіонаті світу в Іспанії. Став наймолодшим гравцем в історії Мундіалю. Шкода, що ми не змогли вийти з групи, тому поступилися Фінляндії. Зате я грав проти збірної США, про що мої партнери по університетській команді тільки мріють. Ми програли американцям, без варіантів, здається, 28 очок. Хлопці з "Канзасу" заздрять мені. Розпитують про рівень зірок. Хочуть грати з ними в одній команді.

- Ти почав добре в "Канзасі". Мав досить багато часу, але на фініші сезону виступав періодично.

- Я наймолодший у команді. Дійсно, почав добре, але потім позначилася не краща фізична форма. Не маючи "фізики", в американському баскетболі робити нічого. Зараз набрав декілька кілограмів. Сподіваюся, не втратити в швидкості. Хлопці, які грають на моїй позиції, провели вдалий сезон. Убре і Александер, напевно, підуть на нинішній драфт. Убре точно буде в десятці. Це не означає, що мені буде легше. Повинен показати пристойний рівень гри. Тільки тоді отримаю запрошення з клубу НБА.

- Про яку команду мрієш?

- Та будь-яку. Зіграти в НБА - мета всього життя. Але якщо говорити про конкретний клуб - це "Сан-Антоніо".

- Кажуть, американський баскетбольний сленг - не зовсім англійська мова...

- Справді. Моє знання англійської тут ніяк не згодилося, - сміється. - Фактично з нуля вивчав.

- Україна сьогодні чи не найпопулярніша тема світових ЗМІ. Говориш із товаришами про війну?

- Кажу, розповідаю. Присвячую в нюанси, яких вони в США в силу певних причин знати не можуть. Але Україна дуже далеко від США. Тому розпитують не надто часто.

- Як до тебе звертаються партнери по команді? Адже вимовити "Святослав Михайлюк" для американця - річ майже неможлива.

-Тут всі мене звуть просто - Сві. Коли в Канзас приїжджав президент Обама, він захотів познайомитися з баскетбольною командою. Підійшов до мене, я представився. Президент сказав ще декілька слів підтримки.

- Він знав, що ти з України?

- Не думаю. Принаймні він ніяк це не виявив.

- У НБА вже грають українські легіонери - Олексій Лень, Кирило Фесенко. Підтримуєш з ними стосунки?

- Із Фесенком я не знайомий, тож ніяких контактів немає. З Ленем часто зідзвонюємося, обговорюємо певні моменти гри. Збираємося влітку провести спільні тренування. Що з цього вийде - побачимо.

- Темношкірої дівчини, як у нього, ще не завів?

- Для мене існує тільки баскетбол. Я ще нічого не досяг у житті і лише на початку свого шляху. Тому ні на що не хочу відволікатися.

- Хто твій ідеал у баскетболі?

- Раніше я чув багато розповідей про гру Олександра Волкова чи Арвідаса Сабоніса. Але зараз мій ідеал - захисник "Голден Стейт" Стеффен Каррі.

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги