Зберігають вірність: розкритий секрет моногамії

Моногамія може бути обумовлена генетично, вважають американські біологи — їм вдалося знайти у моногамних видів тварин гени, яких немає у полігамних.

Якщо у людей моно- і полігамія обумовлені соціальними факторами, її причини у інших хребетних не були відомі до кінця.

Дослідники із Техаського університету в Остіні з'ясували — у її основі можуть лежати генетичні аспекти. Однак поки невідомо, чи поширюються ці дані на людей, пише PNAS.

Вчені проаналізували мозок самців 10 видів тварин. Ссавці були представлені хом'яками, риби — моногамними і немоногамними ціхлідами, земноводні — декількома видами жаб.

Дослідникам вдалося виділити 24 гени, пов'язані з моногамною стратегією спарювання у тварин.

Їхня наявність не залежала від того, чи була тварина ссавцем, рибою або земноводним.

"Наше дослідження охоплює 450 млн років еволюції, оскільки давним-давно усі ці види мали спільного предка", — наголошує провідний автор дослідження біолог-еволюціоніст Ребекка Янг.

Біологи поки не знають, чи можуть сексуальними уподобаннями людей управляти гени.

"Ми цього не знаємо, — каже біолог Ханс Хоффман. — Але ми, звичайно, можемо припустити, що така експресія генів здатна проявитися і у людей".

Визначити це повинні у майбутніх дослідженнях, як і те, наскільки цей генетичний шаблон універсальний.

Дослідники зазначають, що у моногамних видів гени, пов'язані з когнітивними функціями, розвитком нервової системи, синаптичної активності і пам'яті демонстрували підвищену експресію. Водночас гени, які визначають транскрипцію генів (перенесення генетичної інформації із ДНК на РНК), були придушені.

"Ці відмінності можуть указувати на підвищену нейронну пластичність в умовах суворішої регуляції транскрипції у моногамних самців", — пишуть дослідники.

Водночас моногамія створює тваринам чимало проблем, зазначають вчені. "Їм доводиться терпіти поряд іншу тварину протягом довгого періоду часу, а це нелегко, — вказує Хоффман. — Вони можуть відібрати їжу, вигнати з укриття, заразити хворобою або заподіяти іншу шкоду".

Крім того, турбота про потомство теж ускладнює життя. "Нащадки — паразити, — говорить Хоффман. — Ви їх годуєте, вони відбирають ваші ресурси, вони роблять ваше життя небезпечнішим, тому що хижакові легше вас знайти".

Проте моногамія того варта, вважає він. "Те, що сформувала еволюція — блискуче, — стверджує Хоффман. — Коли ми вступаємо в парний зв'язок або у нас з'являється потомство, про яке ми повинні дбати, це стимулює систему винагороди в мозку. Вона ніби говорить нам — агов, мені це подобається".

Вченим навіть прийшла в голову ідея розробки генетичного тесту на моногамію, хоча з цим можуть виникнути великі труднощі.

"Моногамія — складна риса, до якої залучено безліч генів, — пояснює Янг. — Між людьми є відмінності, і тест повинен бути дуже індивідуальним, щоб стати ефективним. Але я не кажу, що це неможливо".

Читайте: На шляху до безсмертя: знайдені ключові гени старіння

Біолог Девід Уестніт зазначає, що є цікаві особливості, пов'язані з перемиканням між моногамною і немоногамною поведінкою. Одна з них полягає у тому, що ці зміни чутливі до екології. Іншими словами, пояснює він, "можна взяти розглянуті в дослідженні види і змусити їх вести себе по-іншому, змінюючи екологічні умови, у яких вони живуть".

Варто зауважити, що підвищення або зниження активності генів, характерне для моногамних видів, реєструвалося по тканинах мозку в цілому. Тому отримані результати не дозволяють сказати, в яких саме областях і які саме гени при цьому задіюються сильнішим чи слабшим. Незрозуміло взагалі, як саме пов'язані зміни генетичної активності зі змінами в поведінці і стратегії розмноження.

Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше вчені з'ясували головну умову довголіття.