Забужко назвала три причини не шкодувати за СРСР
Українська письменниця Оксана Забужко розвінчала міфи про чудове життя в СРСР та назвала три головних причини не шкодувати за життям при тому режимі.
Пост цій темі вона присвятила на особистій сторінці у Facebook, наголосивши, що розповсюджувані пропагандистами у мережі мотиватори про "епоху щастя" не мають абсолютно нічого спільного з реальністю.
"СРСР = раз на місяць садна в промежині від засохлої вати (це для дівчаток: спитайте в мам, вони вам пояснять). СРСР = вічно підібгані пальці в тісному взутті (агов, ровесники, а слабо нам зафлешмобити фоточки своїх тепер, у 50+, мозолів на ногах, нажитих купленими у фарци/вистояними в п'ятигодинних чергах імпортними черевиками, які "ах, от би на пів номера менші, нічого, вони розносяться!". СРСР = шлюб за прописку. Це чи не на кожному курсі перед випуском було, були й люди, які цим заробляли, як і заявами до ЗАГСу за "ліфчик на косточках", – назвала письменниця три найболісніших спогади про життя в тоталітарній "імперії".
З огляду на них, зазначила Забужко, їй дивно чути, що майже третина українців шкодує за радянськими реаліями. А особливо дико для неї виглядає аргумент таких громадян про те, що в СРСР було дуже комфортно жити.
"В СРСР. Комфортно. Повторила собі три рази, поки заспокоїлась. Ось це – головна вина нашого покоління: ми не передали наступному свій досвід дорослого життя в 1970-80-ті так, щоб ви, любі діти, чітко й назавжди засвоїли елементарну річ: слова "СРСР" і "комфортно" в принципі не можуть стояти поруч. Слово "комфорт" було в СРСР іноземним. Якщо коротко, то СРСР – це абсолютний (як у фізиці "абсолютний нуль") антикомфорт", – нагадала Забужко.
До того ж, пише вона, про комфорт у СРСР не могли мріяти навіть представники номенклатури, адже вартувало їм втратити посаду, як доступ до усіх благ зникав разом із нею.
"Чому сьогодні це доводиться пояснювати? Тому що чверть віку рашистська пропаганда завалювала масову свідомість "СРСР-ом в позитивчиках" (мемах). І це працює. Ви можете скільки завгодно доводити опонентові, що "самый вкусный в мире советский пломбир" був огидний і після сучасного ваш опонент відпльовувався б від нього пів дня, лиш лизнувши, але адресована вашій "внутрішній дитині" склейка "СРСР = морозиво" вже відбулася, "позитив зайшов". А це тільки один з мемів, під якими нам намагаються продати країну, котрої ніколи не існувало", – пояснила феномен ностальгії за радянщиною письменниця.
На її думку, меми, з якими найперше мав би асоціюватися СРСР, мусили бути уособленням чогось незручного та непристосованого для використання людиною. До того ж, ці характеристики підходять абсолютно до усього – починаючи від одягу чи колони на параді й закінчуючи транспортом та житлом.
"Скаржитись, що тобі "незручно" ("дискомфортно", по-нинішньому), означало "випендрюватись", відповіді були з блатного фольклору – "неудобно штаны через голову надевать", "неудобно на потолке спать" (с). Не подобається тобі країна спадаючих колготок? Та ти скажи спасибі, мажореня, що в тебе в 1960-ті були колготки, ми в цей час іще панчохи на круглих резинках носили. Так нас відучили – і ми "не скаржились". І дітям своїм теж не скаржились, – от вони нічого й не знають", – дійшла висновку Забужко, говорячи про періодичні розмови на тему ностальгії за СРСР у деяких українців.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше блогер Максим Мірович оприлюднив у мережі унікальні фото життя глибинки СРСР, які спростовують безліч міфів про забезпеченість і безтурботність його громадян. На них зафіксовано побут радянських людей, якість товарів і стан міст, віддалених від великих центрів, в яких жила більшість населення вже зниклої країни.