ГоловнаБлоги

Які домагання?! Ну мацав трохи викладач студенток

21.1т

Сьогодні мережа продовжує пережовувати чи переживати голлівудську жуйку із скандалом про домагання та хвилю збурену скандалом навколо продюсера Гарві Вайнштайна. Українському суспільству виявилося дуже цікавим боріння за права чоловіків на залицяння. І в цьому всьому якось взагалі без уваги лишився рівненький скандал з одним маленьким завкафом який 20 років славив свій вуз домаганнями.

Ну й справді, хіба варто про це говорити, якісь домагання?! Ну мацав трохи викладач студенток, їхніх мам, викладачок і т.д. Ну любив мужчина цілуватися. Хіба страшно? – скажете ви. Власне як і той же Вайнштайн, рівненський професор, нічого страшного не робив (поки жодна жінка не наважилася заявити про зґвалтування, він чистий перед КК), - пише Татуся Бо для Biz.ua. - Адже нічого страшного, коли дорослий чоловік схиляє до сексу неповнолітніх абітурієнток, дозволяє собі розпускати руки, влаштовує колегам нестерпні умови роботи, якщо ті відмовилися з ним спати, абсолютно нічого страшного в тому, що людина відверто і прямо вказує своїм студенткам на свій сексуальний інтерес, обіцяє вступ чи гуртожиток в обмін на статеві стосунки.

Нічого страшного з точки зору нашого суспільства не відбулося. Він нікого не бив, не вбив і не зґвалтував вбиваючи, він просто домагався. Свої домагання він виправдовував різним і тим, що він просто любить жінок, тим що жінка прийшла до нього в спідниці, тим що з чоловіків-колег 80% гомосексуалісти (насправді професор висловлювався різкіше), а йому й тим 20% треба відпрацьовувати за тих 80% відсотків.

Нічого ж страшного, якщо не уявити на місці тих жінок себе, або свою дочку, або свою дружину, чи сестру, чи дівчину, чи когось, хто вам без сумніву рідний. Чи сказали б ви своїй дочці "нічого страшного, що викладач торкається до твоїх геніталій"? Чи сказали б дружині "Ой що тут такого, подумаєш за задницю помацав, чи цілуватися ліз"? Коли відсторонено говорити з позиції "зі мною такого не було й не буде", то й справді нічого страшного, ну що тут такого, коли чужий дядько пропонує секс і лізе цілуватися. А от коли приміряти все на себе, чи своїх близьких і справді точка зору змінюється.

Я чесно змусила себе перечитати увесь цикл розповідей жінок, усе розслідування проведене журналісткою видання 4vlada.com, і від того з чим мали справу ті жінки в мене волосся дибки ставало. Ви можете сказати, що ті розповіді можуть бути надуманими, чи й вигаданими, адже багато з тих жінок не наважилися назвати свої імена. Та журналісти видання виклали приховану зйомку в якій повністю відображено поведінку "невинного" професора, його цьомочки, його "залицяння", його натяки.

Про домагання професора зізналися більше десяти жінок, студентки, випускниці, викладачки, але це лиш мала частка тих, хто зазнав "залицянь". Адже в суспільстві, де навіть зґвалтованим кажуть "сама винна", дуже важко зізнатися в тому, що ти був об’єктом таких залицянь. І це ж на розмову вийшли ті, хто "не пішов", але ж певно є частка дівчат, які "пішли" і їхніх сповідей уже ніхто не почує, бо ж проти них окрім "сама винна" вийдуть ще й ті, що "сама пішла".

До того ж виринає питання, яке наші люди так часто задавали в мережі вайнштайнівським жертвам "чому так довго мовчали". А тому що завжди важко сказати першою, підставити себе під оці "сама винна" і "от дура, її мужик поцілував, а вона в істєрікє". Бо загалом жінка навіть за 30 років свого життя скільки разів чує оце все, що коли щось подібне трапляється з нею, то навіть страшно рот відкрити і видавити з себе свою історію.

Глибина цієї проблеми страшенна, і цей професор з усією "верхівкою" університету, яка його покривала – він не один. Їх багато, адже якщо зачепити цю тему тихо, по-секрету, і на кухні, то посиплеться багато таких історій. Майже в кожному універі, був викладач, зачарований красою дівчачих, а іноді і хлоп’ячих колін і стегон, і проти нього можна було найти управу, тільки найнявши місцевих бандюків, щоб його "потрусили". Писати заяви, звернення – це стати суб’єктом прискіпливої уваги, кпинів, образ і "першим кандидатом на вилєт".

А скільки офісних історій — там клієнт намагався лизати шию, там керівник вимагав "сексуальності" в офісному дрес-коді, там колега, не давав проходу. І звичайно ж все це можна звести до невинного флірту, але іноді цей невинний флірт переростає в патологію, іноді після подібного "невинного флірту" мусиш по сто разів дерти себе мочалкою, ніби віддираючи з себе бруд тих "залицянь". Проблема ще ж з визначенням – де ще флірт і залицяння, а де брудні домагання. У нашому суспільстві межа між цими поняттями дуже розмита. І іноді жертва таких домагань мовчить, бо що тут розказувати? Ну мацав, приставав, ну гидко, ну противно, ну обурює, ну поревіла, але ж для багатьох у нашому суспільстві це так звана норма, так званих залицянь.

Ну і наостанок, рівненський вайнштайн більше не мацатиме ваших доньок і подруг за сідниці, принаймні не в стінах вузу. Принаймні не зараз. Ви думаєте його покарали? Може є справа заведена на нього? А може він вибачався прилюдно? Чи визнав свою провину? А може його звільнили "по статті"? Чи відправили на обстеження і лікування? А може є справа щодо корупції, якою він займався в стінах універу відверто і нахабно? Ні, він просто написав заяву на звільнення за власним бажанням.

Отак просто – заява за власним бажанням і чисте життя, непорочного діда. Бо яке до нього може бути діло, коли все суспільство зайняте обговоренням "нещасного" голлівудського Гарві Вайнштайна. Адже так важливо захистити "фундаментальне право чоловіків Голлівуду на домагання"…

Обов’язково захищайте, тільки коли ваша дружина, чи сестра, донька чи син прийдуть і зі сльозами розкажуть вам про те як старий професор мацав геніталії, ви перш ніж бігти й бити йому морду, згадайте, що в часи рівненського "професора домагань" ви відстоювали "фундаментальне право" Гарві Вайнштайна.

Голлівуд далекий, а подібні "професори" поряд, дуже близько… у нас і своїх вайнштайнів вистачає.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

Об'єкт
Джерело

Наші блоги