Прийміть участь
в розіграші
екшн-камери Взяти участь
Приз
ГоловнаБлоги

/Блоги - Суспільство

Я не очікував від молоді такої катастрофи

19.5т

Музика впевнено посідає друге місце після мовчання, коли йдеться про те, щоб висловити невимовне. Приблизно таке написав колись Олдос Гакслі. А ще всім олдосам (на зразок мене) завжди подобався вислів Френка Заппи про те, що писати про музику – це як танцювати про архітектуру. Хоча, не зайво зауважити, дослідники досі сперечаються, хто справжній автор цієї нетлінної ідіоми. Френк Заппа, Елвіс Костелло? Комедійний актор Мартін Мул чи, може, сам Іммануїл Кант?

Байдуже хто. Музика остаточно перестала бути єднальною мережевою цінністю. Далеко позаду лишилися часи, коли за назвами гуртів або ж іменами солістів ми безпомилково визначали, хто свій, а хто чужий. Найкраще було відразу, надовго не відкладаючи, знаходити собі спільників, а з ними і зближення, симпатії, любовні зв’язки, - пише Юрій Андрухович для Збруч. - Тож на самих початках знайомства варто було спитати вголос про найважливіше: "Яку музику слухаєш?". Відповідь визначала все подальше. Лише кілька імен, назв – і все починалося. Чи навпаки – закінчувалося. "У тебе вся АBBА?" – спитала вона, і цього вистачило, щоб я перестав думати, ніби закоханий у неї. Жодної АBBА в мене принципово не водилося.

Різноманіттям наші смаки не грішили, тож і списки захоплень були надзвичайно лаконічні – від п’яти до десяти позицій, не більше. Зате яких!

Тепер усе не так. Музики стало так багато, що вона порозпадалася на цілком крихітні сегменти, які між собою взагалі не перетинаються – майже як ідеально паралельні світи. Мабуть, Елтон Джон, який нещодавно відвідав Україну (втім, не для концерту, а шопінґу), є останнім з динозаврів шоу-бізнесу, якого знають усі. Музичні телеканали перелаштувалися на ріаліті-шоу й безкінечні вервечки серіалів. Продажу дисків практично немає. Концертів теж малувато. Стабільно добре себе почуває лише воскреслий вініл, і хоча б у цьому я бачу позитивну перспективу. Але ж вініл не для прогулянок, а для дому.

Я пам’ятаю часи, коли з’явилися перші мобільні телефони і всі меломани (а радше ті, хто такими себе вважає) відразу кинулися ставити на дзвінок улюблену музику. Були й такі, що потім навмисно довго не брали слухавки, даючи оточенню, а може, інколи, й самому собі, насолодитися тією своєю мобільною музикою максимально довго. Який-небудь classic rock, як-то "Pink Floyd" чи "ZZ Top", лунав то там, то сям, і я одразу вловлював, з ким маю справу. Пригадую так само і продовження тієї епохи: коли з’явилися телефони з підтримкою wav і перші цифрові плеєри. З них музика зазвучала гучніше й довше. Крізь навушники випадкових попутників, перехожих, а часом і своїх читачів я часто вловлював знайомі похрипування Тома Вейтса (адже всі, хто любить читати добрі книжки, обов’язково любить і Тома Вейтса). Я відчував незриму присутність Нори Джонс, Еммі Вайнгауз, Девіда Бові, "Radiohead", "Clash", "Franz Ferdinand" – ще трохи згодом, на початку 2000-х.

Бачити людину у правильних навушниках означало бачити свого потенційного однодумця. Бо хто витрачатиметься на ґаджети з їхнім мегашвидким застаріванням, щоб слухати таке, наприклад, лайно, як російський рок? Не кажучи про дещо гірше лайно – російський шансон? Для цієї когорти меломанів існують караоке, маршрутки і решта публічного простору. Нам же, адептам Іншого, технічний прогрес подарував навушники! А з ними і змогу жити у не залежному від навколишнього совкового звучання музичному потоці.

Як рятували вони моє життя в дев’яності! Тож і в усі пізніші десятиріччя я з мимовільною повагою дивився на молодих людей у навушниках. Здавалося, що в навушниках можна слухати лише прекрасну музику. Який придурок слухатиме в навушниках шансон, якщо той усе одно псує повітря з усіх можливих зовнішніх динаміків?

Але от з’явився bluetooth, а з ним і портативні звукові колонки. І тут почалось! Ти звик слухати музику на лайно-радіостанціях? Keep calm, тепер є bluetooth-колонки з FM-тюнером. Хтось казав, що у тебе в телефоні новий альбом Олега Винника грає занадто тихо? Bluetooth-колонки у поміч! Зашвидко сідає батарея, коли слухаєш музику? Тримай Bluetooth-колонку з вмонтованим powerbank!

Тепер, коли всі довкола змушують мене чути їхню музику через кляті bluetooth-колонки чи навушники Porta Pro з радіусом у п’ять метрів звучання, я зрозумів, яким недосконалим може бути наш світ.

Я не очікував від молоді такої катастрофи. Навпаки – я був упевнений, що вони вже давно слухають значно кращу музику, ніж ми колись. Чесно кажучи, я не вірив, що може бути краща, однак я вірив у молодих, тобто у прогрес. Але вони вийшли на вулиці зі своїми колонками – і всі почули те лайно, яке вони слухають. І навіть не в сенсі що гучніше, то драйвовіше. А просто щоби, як в авті, перекрити стукіт гідрокомпенсатора. Пересилити стукіт з-під капота – і все. Байдуже чим.

Читайте всі новини по темі "#30днівукраїнськоїмузікі" на сайті "OBOZREVATEL".

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

0
Коментарі
4
3
Смішно
11
Цікаво
74
Сумно
6
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги