Блог | Від мови залежить безпека України!
На фінальній стадії розгляду законопроекту про українську мову в парламенті, комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович закликає депутатів відкласти прийняття законопроекту до завершення президентських виборів в Україні через те, що "в контексті виборчої кампанії такі дискусії часто стають поляризованими і не сприяють прийняття збалансованих рішень".
Звісно, нічого відкладати непотрібно, і я шукав на офіційних інформаційних носіях Ради Європи та інших суміжних установ будь-яке офіційне звернення до Верховної Ради щодо необхідності призупинення розгляду закону про мову, і не знайшов.
Я знайшов лише коментар прес-служби Дуні Міятович, і з огляду на це я не вважаю, що є якась офіційна позиція Ради Європи, щодо необхідності призупинення Верховною Радою України розгляду закону про мови.
З огляду на це, та на багато інших обставин, переконаний, що депутати продовжать розгляд законопроекту, тому що у ньому враховані практично всі попередні висновки Венеційської комісії, щодо всіх законів про мову, які дотепер розглядалися в Україні. Ця дискусія має свою історію, і от більшість спірних норм, щодо яких неодноразово давала оцінку Європейська комісія за демократію через право, враховані у цьому законопроекті. У тому числі враховані всі побажання щодо мови освіти, як у тілі закону, так і у перехідних положеннях, які також будуть розглядатися.
А те, що навколо цього закону завжди є, були і будуть політичні суперечки – це правда, але так чи інакше, це питання має бути унормоване з огляду на те, що українська мова у цьому законопроекті розглядається, як вагомий та засадничий чинник національної ідентичності, результат державного самовизначення українського народу, а значить і вагомий чинник національної безпеки України. Тобто це питання життя держави взагалі, життя країни, а не лише слововжитку, лінгвістики чи правопису, як намагаються це представити противники закону.
Крім того, жодна з норм законопроекту не містить жодного утиску, чи дискримінації щодо інших мов, щодо мов національних меншин, чи мов корінних народів. Також цей законопроект чітко передбачає, що парламент обов'язково розгляне закон про мови корінних народів та національних меншин, який додатково унормує ті питання, які можуть турбувати національні меншини.
Також, все, що стосується таких найбільш чутливих питань, передбачає дуже тривалий перехідний період, перш ніж норми набудуть чинності. І протягом цих тривалих перехідних періодів звичайно буде ухвалено закон і про мови корінних народів та національних меншин, будуть відрегульовані всі необхідні підзаконні та нормативні акти. І до більшості змін українське суспільство вже давно готове, як то можливі зміни у мові телебачення та радіо, тому що вже працюють квоти і вони дали результат, у мові реклами, тому що вона звучала українською до запровадження сумнозвісного законопроекту Колісниченко-Ківалова, який, по-суті, почав процес вибивання української мови з реклами. Тепер ці норми повернені.
Тобто, окрім намагання дезінформувати суспільство, як це намагаються робити противники закону, ніяких інших суттєвих ускладнень на шляху до ухвалення цього закону не передбачається.
Голосів не може не вистачити, тому що і в програмі коаліції, і в урядових документах, і в програмі чинного президента зафіксовано значення української мови, як державної, повага до мови і необхідність ухвалення відповідного законодавства. Тому незважаючи на всі політичні конфронтації, які навіть зараз можуть бути всередині українського демократичного табору, це не вплине, на мою думку, на позитивний розгляд цього законопроекту. І коли законопроект буде поставлений на фінальне голосування, усі, і навіть протиборці, у зв'язку з виборами, підтримають цей законопроект. Інакше вони підуть всупереч власній програмі, і всупереч власним виборцям.
Робити прогнози невдячна справа, але згідно того темпу, який зараз є, то на ухвалення цього рішення на наступному пленарному тижні (19-22 березня, – Ред.) розраховувати не доводиться. Напевно це все ж таки трапиться дещо пізніше, якщо буде той самий темп.
І, в принципі, такий трохи сповільнений темп зараз йде тільки від того, що відбувається свідоме затягування з боку колишніх регіоналів, а демократична більшість парламенту не може собі дозволити порушувати регламент, як це робили "регіонали" коли проламували закон Колісниченко-Ківалова у 2012 році, тоді взагалі другого читання не було.
Окрім тих, хто в принципі проти української мови, я не бачу жодних особливо заперечень. Тобто є якісь професійні сегменти, які хотіли б для себе більше інформації зібрати, з'ясувати більш достеменно, які будуть зміни, і як законопроект буде застосовуватися. І зараз така робота відбувається, різноманітні професійні середовища, асоціації в контакті з законодавцями та урядом, з розробниками та громадськістю з'ясовують суть правок, які запропоновані, перехідні періоди і спосіб застосування. Це вперше в Україні такий масштабний розгляд мовного законопроекту, і такого, який системно підходить до питання мови вперше з часів відновлення незалежності, як до вагомого суспільного чинника, який покликаний забезпечити інтеграцію українського суспільства і консолідацію українського народу.
