Витягнув 48 людей! Ветеран розповів про пам'ятний бій Другої світової

Один із небагатьох, які залишилися серед живих, справжніх ветеранів Другої світової війни, 95-річний Василь Хільченко з Кіровоградської області розповів про пам'ятний бій у березні 1944 року.

В інтерв'ю OBOZREVATEL він згадав, що тоді була жахлива негода.

"І так сталося, що вночі, коли не було командира полку, німці відігнали нас на півкілометра з позицій. Там стояв їхній дзот, їм було дуже добре нас видно. Трохи поворухнешся, вже стріляють. І тоді надійшов наказ – відновити позиції. Дурість така, але потрібно виконувати", – зазначив ветеран.

За його словами, в результаті бою згоріли два танки і самоходка, а він сам витягнув із поля бою 48 людей.

"Звичайно, всі були тяжкопоранені. У кого пробиті ноги, кому попало в груди, живіт, кому в голову. Якщо санінструктор дотягне пораненого до санвзвода протягом години-двох, то у людини є шанс вижити. Коли вона лежить 3-4 години без допомоги, то вже все. А зачеплена артерія на шиї, не дай Бог, то боєць просто помирав на очах", – наголосив Хільченко.

Ветеран зізнався, що у нього завжди гімнастерка або шинель по лікоть були в крові – одяг не встигав просихати.

"Пам'ятаю, тягну офіцера, у нього прострелені обидві ноги. Йому боляче, він так матюкається. Накласти шини не можу, нам видавали всього по дві, і я їх уже використав. Сховатися в полі ніде, суцільний бур'ян. Кажу: "Терпи, мені тебе потрібно витягнути, я не можу тебе кинути". І так я натаскався поранених, що, коли повернувся, впав на сіно і заснув – гарматою не розбудити", – додав він.

Як писав OBOZREVATEL, в мережі з'явилася відверта сповідь волонтера, учасника війни на Донбасі Олега Карпенка про те, як на передовій рятують тяжкопоранених українських воїнів і про відчуття, коли уберегти Героїв від смерті не вдається.