6 грудня • оновлено в 09:37
МоваЯзык
Головна Блоги

/ Блоги - Суспільство

В Інституті раку пахло смертю

9.9т

Про мій рак, ваші кнопки і ваш ремонт в Інституті раку.

Рівно 7 місяців тому мене поклали на операційний стіл і за п'ять годин привезли назад у відділення онкоортопедії Національного інституту раку вже без саркоми у нозі.

Вперше я потрапив в Інститут раку в січні. По головному коридору лікувального корпусу на першому поверсі дув вітер мінусової температури, люди в зимових куртках стояли (бо сісти нема куди) під дверима кабінетів — і ні, я не перебільшую.

Простір головного коридору корпусу трохи нагадував крижане пекло з фільму про апокаліпсис.

В Інституті раку пахло смертю

В січні мені почали заливати хімію. Мою хімію вводять дуже повільно 24 години — я кожен раз госпіталізувався на півтори доби. Відділення виглядало як на фото зліва і в ньому було тепло!

Добу ти пристебнутий до крапельниці, що висить на добротній залізній стійці з колесами. Йдеш вночі в туалет, стійка підстрибує на кожному шві плитки, колеса гримлять, чують всі.

У відділенні була проблема типова для українських онкоцентрів — там пахло смертю. Коли все навколо тебе настільки занедбане і розбите, ти не можеш повірити, що тебе врятують від раку.

Наприклад, пацієнт з раком кісток і ампутацією має кричати медичній сестрі, коли хоче дійти до туалету чи блює від хімії — бо немає кнопки виклику.

Майже всі пацієнти були тихими, їх родичі часто плакали. Багато родичів були впевнені, що рак це смерть і їх родич скоро точно помре. Звісно це не так — я цьому поки що живе підтвердження.

Простір відділення руйнував всі сценарії звичайного життя та не створював головного компоненту лікування раку — впевненості та оптимізму.

В кінці березня я відкрив благодійний збір на кнопки для виклику медичних сестер і сотні людей надіслали гроші — більш ніж 210 тисяч гривень. Грошей було точно більше, ніж на кнопки і частина відразу пішла на медичне обладнання для лікарів.

Десь з два місяці тому я подзвонив свому лікарю Victor Kostiuk і сказав: слухайте, у мене досі гроші що залишились лежать на рахунку і палять кишеню.

— То ми зробимо ремонт — відповів він.

А далі почалась магія.

Я побачив в кошторисі ремонту плитку в коридор відділення і запитав друзів — Mariya Andonieva — чи немає когось, у кого можна взяти обрізки медичного лінолеуму.

Маша зв'язала мене з Vasyl Nehrebetskyi, і ми поговорили.

Василь прийшов у відділення, подивився і подзвонив Андрію Добриднюку, бізнес-партнерам і друзям. Вони також подзвонили друзям, а ті своїм. А далі якось воно все закрутилось, всі вклалися роботою, матеріалами і грошима — ремонт ставав дедалі тотальнишим.

Сьогодні відділення виглядає так, як ви бачите на фото справа. Ремонт і ремонт, да? Просто лікарня з нормальною маніпуляційною і перев'язочною.

Але я дивлюсь на це фото очами пацієнта і бачу місце, де можна собі сказати: "Я не хворію, я лікуюсь"

За весь цей час я написав один пост в фейсбуці і зробив один телефонний дзвінок. Тут немає моїх грошей і моїх зусиль.

Вся ця історія — про вас.

Це ви зробили щасливими лікарів.

Це ви зробили так, що пацієнтам без ноги не потрібно по ночах кричати, щоб їх почула медсестра.

Це ви дали пацієнтам головне в лікуванні раку — можливість майбутнього.

І ви врятували комусь життя, навіть, якщо вам складно в це повірити.

І, до кнопок, з яких все почалось.

Ivan Nikitovich впровадив кнопки у всьому відділенні— там ціла система з планшетами, звуковими та світовими сигналами. Подивіться ролік в цьому пості, там Ваня за 2 хвилини все розповідає та показує.

Якщо ви надсилали гроші на кнопки і шейрили пост про 24 урока рака, то скоріш за все і ваші друзі надсилали гроші.

Прошу вас цим постом поділитися — нехай ваши друзи дізнаються чим все закінчилось.

А ТАКОЖ!

************************

Я відкриваю збір на інклюзивні туалети в відділенні!

Я народний депутат і не можу прийняти гроші на свої рахунки. Зараз шукаю якийсь пацієнтський фонд.

Якщо ви хочете пожертвувати на ІНКЛЮЗИВНІ ТУАЛЕТИ (воу-воу, полегше) будь-яку суму, залиште комент до посту, за пару тижнів всім напишемо які реквізити і оце все.

************************

Я дякую Victor Kostiuk за те, що в нашому ще не реформованому пеклі охорони здоров'я він залишається професіоналом, інтегрованим в світ.

Я дякую Андрій Безносенко за те, що він збирає професійну команду онкологів і взагалі в Україні. Впевнений, дика історія, що відбувається з його відстороненням скоро закінчиться.

Дякую всім, хто зробив це можливим.

Не пропусти блискавку! Підписуйся на нас в Telegram

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

5
Коментарі
0
2
Смішно
52
Цікаво
1
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
Гуменюк Олег
Гуменюк Олег
Цю трагічну і разом з тим оптимістичну статтю хворої людини, яка знайшла в собі сили боротися з недугою, треба поширити в соцмережах, передрукувати в газетах (якщо вони ще не позакривалися). Суспільство мусить розуміти, в який жахливий час ми живемо. Хвора людина кинута напризволяще в океані болю та моральних страждань. Якщо в тебе нема грошей і ти хворієш, лікарю ти нецікавий. Це і є реальний капіталізм без гриму. Значна частина суспільства ще цього не усвідомлює. Люди курять цигарки, їдять гидоту, мало рухаються, мало сплять, через дрібки зчиняють сварки, легковажно погоджуються на незахищений секс, розтринькуючи життєву енергію направо і наліво. Але настане день, коли виснажений організм не витримає натиску вірусів та бактерій, і тоді будь-яка зіпсована клітина може стати раковою. Ось тоді ви згадаєте цю статтю в "Обозревателе", яку так цинічно деякі коментували, але буде вже пізно...
Показать комментарий полностью
Науменко Адександр
Науменко Адександр
Гуменюк Олег, ви побачили на власні очі, як суспільство цікавить проблема раку? Не переймайтеся!
Показать комментарий полностью
Pavlov Pavel
Pavlov Pavel
Чё было ходить в туалет, утку не могли там дать? Это издевательство - заходить в помещение туалета с воткнутой в вену иглой. Хотя после упразднения санстанций это стало возможным, а после принятия нового КЗоТ будем и на работу с капельницей ходить. Сколько стоило бесплатное лечение в этом сакральном заведении и сколько заплатили врачам?
Показать комментарий полностью
Pavlov Pavel
Pavlov Pavel
Pavlov Pavel, Хотя шо это я пишу, ведь это раковые больные и зам Супрун четко о них высказался и так думают все медики, этот недоумок просто произнес вслух что с ними будет и озвучил прогноз их лечения.
Показать комментарий полностью
стащук ольга
стащук ольга
Доброго дня, пане Дмитре! Майже одночасно ми почали боротися з цією підступною хворобою. Я -- в Житомирі у хірургічному відділенні онкодиспансеру. Здається це відділення найбільше потребує ремонту і покращення умов як для праці медперсоналу так і для пацієнтів. Те ж саме можна сказати і про відділення інтенсивної терапії, тут потрібне сучаснішк обладнання.Перед виборами до ВР я пробувала реалізувати своє бажання допомогти онкодиспансеру, але безуспішно. Кандидати в депутати стільки грошей викинули для підкупу виборців, а онкодиспансер один в області з неймовірною кількістю хворих нікого не турбує! Як зрушити справу з місця, хто може підтримати? Про запах смерті. Він є, цей специфічний запах, це продукт діяльності ракових клітин, на останніх стадіях особливо.
Показать комментарий полностью

Новини сусільства

Топпублікації

Топблоги