Блог | Українці – велика нація, але чомусь постійно програють
Сьогодні українці святкують День Злуки.
Немає нічого постійного в цьому світі. Я з самого дитинства хоча й встиг прожити 7 років в СРСР, та сприймав незалежну Україну як даність. Як щось непорушне, тягле, на тисячу років. Кордони на мапі здавались чимось настільки ж природним, як Карпати чи Чорне море.
І як все швидко змінилося за останні роки... І ще невідомо достеменно, що буде далі. Відчуття логічності історичного процесу пішло в небуття.
Це я до того, що сьогодні набагато більше свято за день, коли дві політичні групки лідерів УНР та ЗУНР 100 років тому підписали документ, який в реальності ніколи не діяв. Бо й ті, й ті мало того, що так в реальності ніколи й не об'єдналися, так ще й встигли попрацювати одне проти одного.
Сьогодні має бути день, коли ми відзначаємо тяглість української державної традиції. Соборність в плані того, що Українська Держава, в незалежності від кордонів та територій, є вічною, непорушною цінністю для всіх тих, хто вважає себе українцем. В незалежності від прізвищ президентів чи гетьманів.
Читайте: И тогда, может быть, Украина поправится...
День Соборності - це день єдності всіх, хто вважає, що Україна є політичним суб'єктом, а не об'єктом, що ми є не якоюсь там сірою чи буферною зоною між кимось там. Ні.
Ми - це велика нація. Яка через несприятливі обставини й власну інтелектуальну неміч постійно програвала, так. Але яка пройшла крізь бурі, в яких багато хто взагалі б не вижив. І проходить зараз через чергову. Але яка невпинно йде й неодмінно дійде до своєї мети. Ми маємо зайняти належне нам місце в світі. Рівного серед рівних.
Й спробуйте тільки не побачити символізму в тому, що перші смерті на Майдані відбулися саме 22 січня. Пам'ятаймо кожного, хто віддав своє життя за те, щоб Україна була Україною. Вірю в те, що організована українська
Нігоян, Жизневський, Сеник, Вербицький, як і решта Небесної Сотні - це люди, які поклали своє життя саме за те, щоби День Соборності набув нарешті цілком конкретного значення в сучасності й для нинішніх поколінь українців. Щоби ціна стала зрозумілішою. Щоби стало ясно, що ми потрібні тільки самим собі. Й що наша справа - це тільки наших рук діло.
