Блог | Україна випередила росіян задовго до 1929-го року
"Ми вас випередили".
Пам'ятаю, ще в школі на уроці історії однокласник вголос сказав, здавалося нам всім крамольну думку: "От якби в результаті Другої світової ми залишилися не під Росією, а під Німеччиною – сьогодні ми жили б краще".
Я скажу, що краще бути незалежними, але у нас цю незалежність завжди було кому відняти. І якби Росія не окупувала Україну задовго до сьогоднішніх подій – сьогодні ми жили б краще.
Що стосується фото Тернополя в 1929-му році – то їх кілька. Стильно одягнені люди, зовні цілком європейського вигляду, ніколи не носили постоли і брудні торбинки за спиною. Люди, які поважають себе і до яких як не примір слово "товариш" – вони назавжди залишаться "панами".
Це ми випередили росіян. Випередили задовго до 1929-го року. Ось тільки коли ті бачать сусіда, добре вдягненого та ситого, обов'язково штовхнуть його в спину. І дивлячись на фото далеких 20-х років, важко повірити, що попереду буде і Голодомор, і Друга світова, і НКВД, і насильницьке переселення народів, і багато інших злочини Росії проти України.
Але подивіться, навіть переживши всі ці гоніння, ми все-одно продовжували бути для них і джерелом газу (наш вони добили і продали ще в 60-х). Ми продовжували бути для них джерелом їжі. І робочими руками. І мізками на виробництвах тим більше. Ми, саме ми випередили.
Не пам'ятаю вже, в якому році – у Харкові відкрили перший "Спортмастер". І побудували один з перших монолітних будинків в центрі (це на одному з тренінгів хвалився московський бізнесмен, на початку двотисячних). По франшизі відкрили ресторани – по російській франшизі. І будматеріали, і якісь методи їх використання – росіяни просували на наш ринок, а наші споживали і очманіло крутили головою. Мовляв, росіяни далеко пішли, геть що вміють. І російський бізнес до нас зайшов – нашим до них далеко. І так, з придихом:
– Ах, це ж росіяни...
Вигодувані українським зерном, захищені українським народом, зігріті українським газом і відбудовані українськими робітниками руками, вони пішли освоювати український ринок. Отримавши можливість поїхати в Європу, вони відкрили мережеві магазини, навчилися вимовляти слово "франшиза", назвали російських вчорашніх личаків модним словом "сенатори" і ретельно завісивши свою країну вивісками з модними американізмами – вони дивляться на українців зверхньо. "Ми вас давно випередили", – говорять.
Далекий 1929 рік не всюди в Україні був схожий на красиву картинку. Та частина, куди дотягся наш воняючий онучами сусід, однозначно стала жити гірше. В принципі, як і сьогодні – на сході України ми розучилися себе поважати. І хотілося б сказати – "панове", але подивишся на населення, і окрім як "товариш" і не звернешся.
