Топтеми:

"Ставляться гірше, ніж до папуасів": професорка Голубовська пояснила, чому медреформа Супрун – злочин проти українців

'Ставляться гірше, ніж до папуасів': професорка Голубовська пояснила, чому медреформа Супрун – злочин проти українців

Так звана реформа Супрун обмежила доступність української медицини, а саме лікування проводиться наосліп. Більше того, кандидатів наук і професорів позбавили можливості практикувати.

Чому так трапилося розповідає OBOZREVATEL у другій частині інтерв'ю завідувачка кафедри інфекційних хвороб університету Богомольця Ольга Голубовська.

Читайте також першу частину "Коронавірусом заразиться 30 млн українців, на нас чекає важкий сценарій COVID-19"

– Як реформа системи охорони здоров'я відбилася на інфекційній медицині?

– Були допущені системні помилки, які необхідно швидко виправляти. Наприклад, як можна було перевести інфекційні стаціонари в розряд комерційних комунальних підприємств? Адже йдеться про хвороби, небезпечні для суспільства. Тому весь цивілізований світ чудово розуміє, що цю сферу треба тримати під фінансуванням держави. Це по-перше.

По-друге, інфекційні стаціонари ніколи не заповнюються вщент, бо не можна поєднувати хворих із різними інфекційними захворюваннями. Якщо у двомісній палаті лежить пацієнт із кором, то ми можемо покласти туди іншого пацієнта тільки з кором, жодного іншого. Тому, природно, це ліжко якийсь час може бути незайнятим. Це ж не означає, що потрібно закривати стаціонари. А принцип фінансування пролікованого випадку – це маячня взагалі для інфекційних відділень. Як це можна було зробити без консультації з фахівцями...

Інфекційна лікарня в Хусті

Інфекційна лікарня в Хусті

Тільки "завдяки" пандемії на сьогодні ухвалене рішення, що фінансування інфекційних стаціонарів залишатиметься в колишньому обсязі, принаймні пообіцяли так зробити. Якби не ця пандемія, то вони просто перестали б існувати у нас, ці інфекційні стаціонари. А разом із ними перестали б існувати через скорочення лікарі-інфекціоністи. Ось і все, це позитивний бік пандемії. Як і відновлення санітарно-епідеміологічної служби.

Як взагалі можна було її ліквідувати? Це була здійснена диверсія проти держави.

Уляна Супрун

Уляна Супрун

– Чому, на вашу думку, уряд ліквідував СЕС?

– Коли СЕС почали реорганізовувати, бездумно взяли за основу якийсь сценарій. Його не можна реалізовувати наосліп, спочатку необхідно було з'ясувати, як він працюватиме в Україні. Профспілки подали позов до суду, і суд визнав, що ця реорганізація була зроблена незаконно, вона суперечить законодавству України. Після того, як Кабінет міністрів отримав це рішення суду, чиновники просто взяли і ліквідували її. Тобто замість незаконної реорганізації вони просто ліквідували СЕС. Робилося це під виглядом боротьби з хабарами... Але повірте, ліквідація служби цю проблему не вирішила ...

Зараз система повністю розбалансована. В екстреному порядку намагаються повернути людей, призначено головного санітарного лікаря, це добре, але вертикалі як такої на сьогодні немає. Але треба все ж таки справедливості заради сказати, що сьогодні повернули багатьох інфекціоністів, в оперативний штаб МОЗ із протидії коронавірусному захворюванню вперше включені троє колишніх санітарних лікаря, досвідчені люди, а також багато інших фахівців. Це вперше, адже п'ять років взагалі не було жодного інфекціоніста в Міністерстві охорони здоров'я, вони там були відсутні.

Або ще вам приклад "реформи": навмисно чи не навмисно, але з 1 квітня абсолютно всі викладачі вищих медичних закладів не мають електронного підпису. Тобто тепер ми не значимося в національній службі здоров'я як лікарі. Щоб було зрозуміло всім, як зараз відбувається процес лікування: наприклад, професори оперують зараз, а операції свої записують на працівників відділення. Якщо мене хтось покличе на консультацію в реанімацію (я часто консультую важких хворих, з огляду на свою спеціальність), то в реєстрі Нацслужби здоров'я я буду значитися як "неідентифікована особа".

Медична реформа в Україні

Медична реформа в Україні

За що вас так "реформували"?

– Мені хочеться вірити, що забули... а не навмисно. Тому я дуже вдячна нашому новому міністру Степанову, який порушив першого ж дня два гострі питання: перше – про позбавлення викладачів цифрового підпису, та друге – про відсутність протоколів лікування коронавірусу. Я також вдячна і керівництву РНБО, що теж сприяло вирішенню гострих питань.

До цього, щоб ви розуміли, працівники кафедри оформлювалися на 0,25 ставки десь у лікарню, щоб легітимізуватися, а оскільки в лікарнях ставок уже немає, то ті, хто працює в лікарні, відправляються на 0,25 ставки кафедральної. Я це називаю "шахерами-махерами", так не повинна працювати держава. Коли йдеться про інтереси країни, то ніхто не повинен ні від кого залежати: ні від місцевої влади, ні від головного лікаря, ні від настрою чийогось. Повинна працювати така система, яка дозволить найкращим чином забезпечити нормальне надання медичної допомоги населенню, без чиєїсь там "особистої думки".

"Ставляться гірше, ніж до папуасів": професорка Голубовська пояснила, чому медреформа Супрун – злочин проти українців

"Ставляться гірше, ніж до папуасів": професорка Голубовська пояснила, чому медреформа Супрун – злочин проти українців

– Ваша думка про медичну реформу в Україні як таку?

– Її, м'яко кажучи, не вітаю. Я – людина, що заточена на надання медичної допомоги. В усьому світі є таке поняття, як стандарти надання медичної допомоги, засновані на міжнародних рекомендаціях. У цих стандартах, крім шляху пацієнта, крім протоколу самого лікування, є індикатори якості надання допомоги. На сьогодні це паралізовано в країні, юридично немає можливості перевірити якість надання допомоги. Все це знищила Супрун своїми так званими міжнародними протоколами, бо "міжнародний протокол" – такого поняття не існує в природі, а є стандарти.

Ось приклад протоколу екстреної медичної допомоги: там чітко прописано, куди ми з вами повинні дзвонити, коли нас вжалить тихоокеанська медуза, там зазначено – в США. Уявляєте, яка елементарна неповага до українців, до людей, які тут живуть. Це вже гірше, ніж до папуасів, аборигенів. Це взагалі злочин, я вважаю. Бо у нас люди зараз помирають не від отрути тихоокеанської медузи, а від відсутності доступу до медичної допомоги.

Внаслідок реалізації цієї "реформи" в нашій країні обмежено доступ до медичної допомоги, і нам розповідають, що так в усьому світі. Але вибачте, індекс здоров'я у нас не такий, як у всьому світі. У нас хворе населення, в країні хронічних і гострих епідемій воно не може сидіти в одній загальній черзі. Ми лідируємо за епідеміями ВІЛ, туберкульозу тощо. На це нашаровується епідемія кору, епідемія грипу, і всі ці люди тепер повинні сидіти в одній великій черзі. Якщо так трапилося, тоді держава повинна це регулювати.

Не можна лікувати наосліп. Наприклад, я була категорично проти масової вакцинації два роки тому у Львівській області, де паралельно відбувалися епідемії кору та грипу, бо це все могло мати смертельну загрозу для певної категорії людей. Я тоді виступила проти, так мене там розіп'яли, хоча я спиралася на думки провідних епідеміологів. Ми не повинні ризикувати здоров'ям людей.

Ось я не розумію, як інфекційні стаціонари можуть бути підприємствами? Це що таке? Ось у мене зараз учениця працює у французькій інфекційній клініці, вона каже, що у них там лежать і біженці, і французи, і зі страховкою, і без. Держава всіх забезпечує, бо це – національна безпека країни. Запобігти інфекційному захворюванню – це дорого, але дешевше, ніж запобігти епідемії. Я вважаю, що епідемія кору, яка у нас була, спалахнула через повну відсутність роботи в осередках: жодних заходів у епіцентрах захворювання епідеміологи не проводили... Бо знищена служба, і на сьогодні порядок проведення епідеміологічного розслідування ніде не прописаний.

Медична реформа в Україні

Медична реформа в Україні

Мова про СЕС, робота якої відновлюється?

– Так. До протидії пандемії активно підключилися і МОЗ, РНБО. І штаби створюють, і дуже багато роблять. Але розумієте, не можна стрибнути вище голови, коли не вистачає ресурсів. Ви ось, наприклад, знаєте, що ми вже 5 років не випускаємо епідеміологів, взагалі не набираємо. Це нонсенс. Нам придумали польових епідеміологів, я не проти, вони є в усьому світі. Але знаєте, хто такий польовий епідеміолог? Це люди, які пройшли два тренінги. Десь виник спалах – вони спостерігають за ним уважно, записують, в осередок не виходять, напрацьовують статистику – скільки захворіло, скільки померло, скільки видужало і на цьому все.

Поділитися в Facebook