УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Блог | Склянка наполовину повна: що знають жителі Донбасу про децентралізацію

Склянка наполовину повна: що знають жителі Донбасу про децентралізацію

Обізнаність жителів Донеччини про реформу децентралізації

Більшість мешканців Донецької та Луганської областей нічого не знають про діяльність та рішення навіть не обласної, а й своєї районної ради. Такі дані опитування, проведеного на Донбасі нашим Дослідницьким центром SPHERA на замовлення ПРООН в Україні*. Як показало дослідження, порівняна більшість респондентів у Донецькій області і досі не знає, які рішення ухвалюються її районною радою. Поінформованість жителів Луганської області про діяльність їхніх районних рад є дещо кращою: частка тих, хто взагалі нічого не знає про ухвалені місцевою владою рішення, становить близько третини опитаних.

Так само малою є обізнаність жителів Донеччини та Луганщини щодо змісту реформи місцевого самоврядування. Так, жителі Донецької області демонструють доволі низьку поінформованість про реформу місцевого самоврядування: третина опитаних лише щось чули про неї, однак не знають її суті, а понад третина респондентів взагалі нічого про неї не знає.Респонденти з Луганської області у питанні поінформованості про реформу місцевого самоврядування відповідають, що лише чули про цю реформу без розуміння її змісту або взагалі нічого не чули.

Читайте: Рік охлократії, компроматів і популізму: чого очікувати у 2018-му

З огляду на малу інформованість жителів Донецької області щодо змісту та самої наявності в країні реформи децентралізації, зрозумілими є їх відповіді на питання щодо того, чи відчувають вони цю реформу у своїх населених пунктах. Більшість відповідає на це питання негативно – 55 відсотків. В Луганській області кількість тих, хто не відчуває реформу місцевого самоврядування у своєму населеному пункті є дещо меншою, однак і вона скрадає порівняну більшість.

Тож останні дані щодо обізнаності жителів Донбасу про реформу місцевого самоврядування, їхнє відчуття того, що вона працює та більш конкретний її прояв – поінформованість про роботу та рішення власної районної ради – є скоріше такими, що не дають приводу для оптимізму. Однак лише у тому разі, якщо не дивитися на ці дані в динаміці. На початку 2017 року Центром SPHERA була проведена перша хвиля цього дослідження. Якщо порівняти нинішні дані з минулорічними, можна побачити прогрес в оцінках донеччан та луганчан стосовно їхньої поінформованості щодо реформи децентралізації та роботи їхніх райрад.

Наприклад, у Донецькій області за цей рік удвічі зросла кількість тих, хто або добре поінформований про рішення своєї райради, або у більшості випадків знає що і коли ухвалюється їхньою районною радою – з 9% до 21%.

Читайте: Тернистий шлях до помісної церкви: не варто дивитись через рожеві окуляри

У Луганській області цей показник виріз з 16% до 26%. Стосовно реформи децентралізації в обох областях зросла кількість тих, хто принаймні вже знає її окремі положення: у Донецькій області – з 13% до 23%, у Луганській – з 13% до 25%. В обох областях при цьому за останній рік пропорційно зменшилася частка громадян, які взагалі не чули про реформу місцевого самоврядування.

Дійсно, надто повільно дана реформа та її сутність стає зрозумілою для наших громадян. Дійсно, можна знайти винуватців і серед чиновників, і серед громадян у такому стані справ. Разом із тим, прогрес принаймні у цій сфері помітний і у довгостроковій чи, навіть, середньостроковій перспективі буде ще й відчутним. Наступні дослідження покажуть нам лише його темпи.

* Усього на території Донецької та Луганської областей було проведено 835 (відповідно 414 та 421) особистих формалізованих інтерв’ю за вибіркою, яка репрезентує доросле населення (старше 18 років) 20 - ти виділених територіальних громад, в тому числі населених пунктів, які входять до так званої "сірої зони", за статтю, віком, а також типом населеного пункту.

Вибірка: багатоступенева, з квотним відбором на останньому етапі. Строки поля: 25 лютого – 10 березня 2018 року – всього 14 днів безпосередніх польових робіт. Метод збору інформації: індивідуальне інтерв’ю вдома у респондента (face-to-face) за методикою CAPI – опитування з використанням планшетів з відповідним програмним забезпеченням.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...