ГоловнаБлоги

/Суспільство

Росія може закрити прохід кораблів до Одеси — підполковник британської армії

У новому випуску програми "Євроінтегратори" з Тетяною Поповою на ObozTV Глен Грант — член Ради реформ у 2016-2017 роках, колишній підполковник британської армії, а також Юрій Гусєв — колишній заступник міністра оборони у 2015-2016 роках, голова Ради реформ Міноборони, а зараз співзасновник Міжнародного центру стратегій безпеки і оборони оцінили можливості української армії, права жінок у ЗСУ і спрогнозували агресивні плани Москви.

— Попова: Глене, перше питання до вас. У 2016-2017 роках ви керували проектом Міністерства оборони, більше, я так розумію, ви концентрувалися на реформі забезпечення житлом військовослужбовців. Наскільки взагалі була ефективна ця реформа, і які ефективні реформи у Міністерстві оборони ви можете назвати?

Грант: Я думаю, на це варто дивитися ширше, адже йдеться не тільки про Міністерство оборони. Йдеться про Міноборони та військовослужбовців. Якщо зазирнути назад у 2014 рік, Україна на той час була дуже орієнтована на Росію. Тому найбільшою і найочевиднішою реформою було подальше обрання політичного курсу. Країна почала дивитися в напрямку Заходу, НАТО і Євросоюзу. Це змінило образ мислення людей, і не тільки військових. Багато зараз розуміють головну концептуальну ідею, що треба більше думати про НАТО. Це дуже важливо.

Останній Стратегічний оборонний бюлетень дає чіткі рекомендації, визначає дорожню карту щодо того, що ви дивитеся в бік НАТО і розумієте, що НАТО робить. Що це означає для України? По-перше, велика кількість військових навчань, які проходять спільно з країнами-членами НАТО, вони поступово крок за кроком змінюють бачення людей на ту чи іншу ситуацію. І потім ці навички застосовуються не тільки в цих навчаннях, а й на передовій.

Я думаю, це значна реформа. Ще можна додати зміни в логістиці. Закупівлі зараз проводяться якісно. Це дійсно важливо. Якщо ви купуєте різні речі, продовольство, одяг, військову форму, ви повинні правильно витрачати ці кошти. У цьому контексті слід згадати і створення системи Prozoro. Тому поступово проблем стає менше. Звичайно, все ще існують певні проблеми в закупівлі одягу, не завжди він відповідає якості, так само, як і їжа. Але в порівнянні з 2014 роком відбулися значні зміни. В ті часи їжа в армії була такої якості, що її просто неможливо було споживати. Зараз у більшості випадків цієї проблеми не існує. Іноді бачимо неправильно укладені контракти, іноді вони не виконуються належним чином певними цивільними компаніями, але зміни є.

Також є прогрес у питанні поставок товарів до лінії розмежування, цей процес також покращується. В цьому напрямку проводимо кілька експериментів, щоб змінити певні процеси. Також великі зміни сталися в питанні рівноправності жінок у Збройних Силах.

Зараз є чимало жінок, які несуть службу на лінії фронту поряд з чоловіками на рівних, і вони класно виконують свою роботу. Дякую їм за це.

— Попова: Дійсно, зараз адаптовано майже 80 військових спеціальностей для жінок в армії — те, чого не було ще у 2014 році, коли жінки-снайпери оформлялися як куховарки. Питання до вас — а ви давали взагалі якісь рекомендації Міністерству оборони стосовно практичних кроків щодо реорганізації Збройних Сил України або військових штабів?

Грант: Так, давав досить багато. Особливо в контексті того, що ця організація працює по-радянськи. Тому і мої рекомендації базувалися на тому, що треба працювати, як НАТО, бути схожими на цю організацію. Тому тут є багато речей, які треба міняти. Один і з важливих пунктів це мобільність організацій. Що я маю на увазі, коли кажу про мобільність? Зараз у нас є лінія фронту. І проблема в тому, що на цій лінії фронту не можуть вільно рухатися або відступати. Щоб бути професіоналами, солдати мають бути динамічними, треба міняти систему роботи на лінії розмежування.

Одна з рекомендацій, яку я давав військові повинні домінувати вночі. Інакше кажучи, треба краще забезпечувати бійців нічним обладнанням, щоб російські сепаратисти не наважувалися атакувати вночі, інакше вони зазнають поразки. Треба вчити бригади, необхідно їх краще забезпечувати обладнанням. Тут потрібні зміни. Командування також має бути мобільним. Не можна розміщувати штаб у класній кімнаті. Адже це буде перша вразлива ціль для ворожої авіації або ракет. Це очевидні речі.

Інше питання це керування і взаємодія з людьми. Адже головний продукт і ресурс для Міністерства оборони це саме люди, кадри. І якщо ви не вмієте правильно, ефективно працювати з ними і керувати ними, то це не матиме позитивного ефекту, буде відтік кадрів. Тому треба багато витрачати на рекрутинг, тренування, треба мати резерв людей, який можна залучати в разі потреби. Замість цього витрати коштів все зростають і зростають.

— Попова: Ще один гість приєднається до нашої програми. Це Валерія Сікал-Вдовиченко, лейтенант сухопутних військ Збройних Сил України. Привіт, Валеріє, ми говоримо зараз про реформи в армії, і зокрема порушили питання жінок в армії. Ви можете розповісти про ваш випадок, і що зараз відбувається?

Сікал-Вдовиченко: Історія у мене дуже складна. З першого дня мого перебування в армії, безпосередньо вже на роботі, вже на службі мій командир показав мені, як він вважає, що місце жінки в армії обслуговувати чоловіків у сексуальному плані. Тобто не прийшла служити Україні, а прийшла задовольняти чоловіків. Він почав розповідати, як повинна жінка поводитися з чоловіком, що я повинна робити цілуватися, обійматися для того, щоб чоловік був задоволений.

— Попова: Він пропонував це робити з ним?

Сікал-Вдовиченко: І з ним, і також пропонував мене як об'єкт для інших чоловіків, для перевіряючих і своїх друзів. У його розумінні жінка в армії це обслуга для чоловіків.

— Попова: І навіть те, що ви вийшли заміж за ветерана АТО, не допомогло позбутися цих домагань?

Сікал-Вдовиченко: Для нього це було так, ніби я йому наперекір пішла. Хоча насправді про те, що я маю вийти заміж, було відомо з першого дня. Про те, що мій чоловік ветеран АТО, теж було відомо всім, не тільки йому, але і всій частині. Але це не зупиняло його далі переслідувати мене і домагатися.

— Попова: Ви подали, наскільки я розумію, заяву в Нацполіцію, військову прокуратуру і у військову службу правопорядку?

Сікал-Вдовиченко: Так.

— Попова: І є якийсь результат за цими розслідуваннями?

Сікал-Вдовиченко: Військова служба правопорядку провела розслідування і так, є результати, виявлені його неправомірні дії щодо мене, визначені статті, і дали відповідь, так.

— Попова: І вас перевели, наскільки я розумію, в іншу частину?

Сікал-Вдовиченко: Так, щоб я не була в його підпорядкуванні. Тому що його на сьогодні навіть не усунули від виконання службових обов'язків.

— Попова: Як ви вважаєте, чому не відбулося це усунення? Я бачила, що вони навіть почали дискредитаційну кампанію проти вас.

Сікал-Вдовиченко: Я не знаю, чому його не звільнили. Напевно, у нього є покровителі, які його захищають і тримають його на плаву. Але оскільки людина вчинила неправомірні дії, порушила закон вона має відповісти. Бо є докази. Я не перша дівчина, разом зі мною виступають й інші дівчата, яких ця людина також домагалася.

Гусєв: Скажіть, будь ласка, це одиничний випадок чи це таке поширене правило у Збройних Силах України щодо жінок, які служать?

Сікал-Вдовиченко: Під час моєї служби це був одиничний випадок. Після того, як я перевелася в іншу частину я з гордістю можу сказати, що у нас в Україні є гідні офіцери, люди, які мають совість. Такі випадки непоодинокі, але вони все ж, на жаль, є.

Гусєв: Я дякую вам за службу і бажаю вам успішно продовжувати службу в лавах Збройних сил.

— Попова: І боротися, Валеріє. Юрію, я маю сказати як жінка, яка рік була радником Міністра оборони, що це не поодинокі випадки.

Гусєв: Я хочу не погодитися, тому що я також півтора року працював у Міністерстві оборони. У моєму офісі працювало багато жінок...

— Попова: Я не кажу про тебе. Я впевнена, що люди з нової генерації не дозволятимуть собі такі речі, але, на жаль, раніше взагалі була така практика.

Гусєв: Я у 2014 році, коли прийшов працювати в Міністерство оборони, зіткнувся з тим, що для військових, особливо це стосується старої радянської військової школи, жінки і цивільні це такий "білий шум", тобто їх не помічають. Безумовно, в колективі, де є велике скупчення чоловіків, присутність жінок викликає певне роздратування, і деякі чоловіки не можуть себе стримувати. Але сказати про те, що...

— Попова: Вони не вважають за потрібне себе стримувати. Ось в чому різниця.

Гусєв: Я хочу сказати, що за 5 останніх років в армії багато змінилося. І ми вже згадували про те, що введені нові спеціальності для жінок. Сьогодні жінки керують окремими підрозділами, займаються роботою у Збройних силах, яка раніше могла належати тільки чоловікам.

Я переконаний, що найближчим часом ми отримаємо генералів-жінок, які проявлять свій талант і зможуть командувати великими частинами і більшими підрозділами Збройних сил.

— Попова: Але він не покараний. Це буде знаковим, чи буде він покараний.

Гусєв: Розслідування у справі триває.

Грант: У мене дещо інший погляд на це питання. У кожній організації, де чоловіки і жінки працюють разом, завжди будуть сексуальні стосунки. Ви повинні прийняти це. Але використання сексу як знаряддя сили не повинне мати місце, не повинне бути в жодному разі.

Є кілька моментів, які мене турбують. Перше система досі базується на застарілих правилах відносин. Доктрина так і не була переписана згідно з вимогами НАТО. Другий момент йдеться не тільки про проблему сексуальних домагань. Як ви знаєте, нещодавно був випадок, коли командир 57-ї бригади був звільнений після того, як він збив на машині одного з бійців. Минулого тижня СБУ заарештувала полковника 10-ї бригади за контрабанду сигарет. І якщо подивитися на сайт СБУ, там є повідомлення про інші два випадки корупції за останній місяць, в яких фігурують солдати і офіцери. Це два моменти. Третій аспект це те, що ці проблеми піднімають звичайні люди або журналісти, а не Міністерство оборони. Вони роблять цю роботу за уряд, піднімаючи на поверхню ці проблеми. Це не зовсім прямі обов'язки журналістів, це робота службовців.

— Попова: Ситуація з журналістами, які працюють на лінії фронту, зараз навіть погіршилася у порівнянні з 2015 роком. По місяцю для західних журналістів треба очікувати акредитацію отримання прес-карт. Хоча, коли вводили воєнний стан, згідно з законом було зазначено, що необхідно значно посилити присутність України в іноземних ЗМІ. І одночасно після переформатування АТО в Операцію Об'єднаних сил у нас є навпаки погіршення, навіть не тільки на лінії фронту.

Я знаю один випадок із групою німецьких журналістів, які в Маріуполі два тижні чекали дозволу проїхати з однієї точки, контрольованої українською владою, на іншу точку, контрольовану українською владою, до громадянського об'єкту. Це така нісенітниця, бо тримати міжнародну групу в Маріуполі зайві два тижні — це досить дорого. Вони просто перестануть висвітлювати, братимуть матеріали, наприклад, з російської преси.

Грант: Це робиться навмисне. Я не думаю, що це "тупість або дурість". Адже є певні люди, які не хочуть, щоб хтось бачив, чим вони займаються. Як, наприклад, той випадок із контрабандою сигарет. Вони не хочуть, щоб журналісти були там і могли помітити якісь протиправні дії.

— Попова: Я не до кінця розумію, хто все ж таки винен в цих затримках акредитації для міжнародних журналістів, бо Генеральний штаб каже, що затримка через СБУ, а СБУ каже, що вони не мають відношення зараз до акредитації. Тому питання відкрите. Люди або не розуміють, або спеціально роблять вигляд, що вони не розуміють, що робота журналістів, особливо іноземних, важлива для нас на лінії фронту.

Грант: Політики в цій країні, а також члени уряду, кажуть, що люди в інших країнах не розуміють, що війна все ще триває. І це одна з причин, чому так відбувається. Можливо, не треба влаштовувати день відкритих дверей для журналістів, треба їх підтримувати, заохочувати їхню роботу. Акредитацію для більшості видань треба робити раз на рік, щоб вони мали спец-карту і могли виконувати свою роботу.

— Попова: А як ви взагалі зараз оцінюєте загальну обороноздатність України?

Грант: Це дуже складне питання. І тут немає простої відповіді. Це залежить від часу доби. Якщо, наприклад, за кілька тижнів можна зібрати резерв, то у вас будуть сильніші позиції. Але якщо брати систему в цілому, то, звісно, є очевидні слабкі сторони, наприклад, флот. У нього немає достатньої кількості кораблів, і це фундаментальна проблема. Ми втрачаємо, ми втратили Азовське море. І питання в тому, що відбуватиметься далі, як розвиватиметься ситуація в контексті поведінки Росії.

Повітряні сили ще недосвідчені, вони були залишені наодинці, і вони не були задіяні в бойових завданнях. Багато техніки є застарілою. І якщо доведеться вступити у бій це буде дуже важко. Це могло б стати катастрофою. Можливо, не зовсім катастрофою. Адже Україна має потужну силу в тому, що ви б'єтеся за свою країну. І це створить великі труднощі для країни, яка захоче вдертися. Коли половина людей не має мети, а у них не буде мети, щоб прийти сюди, в більшості випадків хіба що гроші. Адже коли люди б'ються за свою країну, вони можуть здійснювати неймовірні вчинки. Це можна було побачити на прикладі Великобританії під час Другої світової війни, коли хлопці йшли в бій тільки після декількох тижнів навчань і могли знищити три ворожих літаки. Тому люди будуть готові, адже вони будуть налаштовані на надзусилля, на крайнощі. І якщо Росія нападе, я абсолютно переконаний, що кожен на лінії фронту віддасть всі сили і буде битися до смерті.

Це дуже складно оцінити. Питання в тому, якщо Росія перетне кордон сьогодні чи переможе вона? Це дуже велике питання. Адже питання в тому, скільки бійців будуть готові воювати, чому вони навчилися за останні роки, багато цих пунктів нам невідомі. Тут все не так просто. Але найбільший фактор перемоги в будь-якій війні це людський потенціал. А людський потенціал зараз, вибачте, деградований, через керівництво.

Гусєв: Я згоден з тим, що ми повинні міняти систему, ми повинні інтегруватися в НАТО. Водночас я не згоден із фразою про те, що ми втратили Азовське море. Ми боремося за Азовське море, на Північному Приазов'ї створені бази військово-морських сил ЗСУ, і я переконаний в тому, що ми надалі будемо відправляти кораблі військово-морських сил ЗСУ, можливо, разом із нашими партнерами з країн-членів НАТО, з кораблями країн НАТО в українські порти Азовського моря. І я переконаний в тому, що Азовське море має залишатися в тому числі українським.

— Попова: Говорячи про військову агресію Росії, які подальші кроки ви очікуєте з боку Російської Федерації щодо України?

Грант: Треба на це дивитися, враховуючи комуністичний стиль ведення війни. Він хвилеподібний. І всі ці хвилі накочуються не в якомусь одному конкретному місці хвиля тут, потім хвиля там. Але в цих хвилях є якась постійна складова. Наша проблема в тому, що ми дивимося тільки на військову, бойову складову. Але чимало цих хвиль не є саме такими. Вони бувають дипломатичними, політичними, економічними, фінансовими. Всі ці засоби вони використовуватимуть там, де це можливо. Уряд не дивиться на це комплексно.

Наступною хвилею може бути спроба закрити прохід кораблям в Одесу. Маючи великі сили неподалік від цього регіону, вони можуть спробувати піти на такий крок.

І якщо вони зроблять це 5-6 разів, то багато кораблів просто не зважаться прямувати до Одеси, адже це буде важко через постійні зупинки і простої. Військові хвилі можуть бути поставлені на певну паузу. Але я не вірю, що Путін чекатиме вічно, адже у нього закінчуються гроші. Тому йому довелося скоригувати свої плани, урізати апетити. Він був змушений зменшити кількість танків і літаків, причому досить серйозно. Але у нього все ще є багато радянської техніки, враховуючи чимало танків, які зосереджені на кордоні. І йому треба використовувати їх, адже він не може собі дозволити тримати їх занадто довго без роботи і водночас не може собі дозволити купувати нові танки.

Тобто він зараз у непростій ситуації, і я думаю, що його генерали йому кажуть, що, мовляв, ми маємо щось робити. І треба розуміти, де правда, коли вони говорять про своє озброєння, чи це тільки частина однієї з хвиль, коли вони намагаються інформаційно впливати на НАТО, вихваляючись новітньою зброєю, сучасними роботами. Це все хвилі, про які я говорив. Що з цього правда я не знаю. Що буде далі я теж не знаю. Але далі щось буде. І ми повинні дивитися на це комплексно. Щоб розуміти чи буде це військова хвиля, чи фінансова, чи будь-яка інша.

— Попова: Тоді питання — а які кроки має зробити Україна, щоб зупинити цю російську агресію проти нас?

Грант: Перший великий крок це розробити систему. Адже якщо у вас немає системи, або вона наразі не працює, Росія скористається цим недоліком. Ця система має включати в себе роль президента, структуру РНБО, штаби, які повинні бути не тільки в Міністерстві оборони. Також це навчання, відповідні кваліфіковані кадри...

Коли це все запрацює, тоді ви будете мати комплексне бачення всіх проблем. Коли немає військового комітету, який стежить за фінансами, навчаннями всім, що робить інша сторона. Ви можете сказати це служба розвідки, але це ширше. І коли ви подивитеся на це все, матимете комплексне бачення, і потім почнете планувати, як цьому протидіяти. Я маю на увазі, країна робить чимало у правовій сфері, але може робити набагато більше. Є багато речей, які можна було б робити комплексно, щоб чинити тиск на Росію, на Путіна і на олігархів.

Ми повинні говорити про олігархів, адже це може послабити Путіна. Путін сам не дасть тріщину. Його треба перемагати іншим способом. Необхідно зробити так, щоб якомога більше людей були невдоволені його діями. Припинити вести розмови з Путіним. Треба говорити з олігархами. Ви з нами чи проти нас? Якщо ви проти нас ми будемо впливати на ваше життя. Ми можемо, наприклад, запевнити їх, що їхні діти не зможуть навчатися в Америці і у Британії. І ми можемо ускладнити вам певні речі в будь-якій точці світу, містере олігарх. І в якій би частині світу ви не були ми будемо стежити за вами.

— Попова: Чому ж тоді британський уряд так не робить?

Грант: Бо він повністю сконцетрований на Брекзіті і тільки. Це політична проблема не лише цього десятиліття, а й усього століття. Чи сприяла цьому Росія? Звісно, сприяла. Російські гроші сприяли тому, щоб це сталося. Але здається, що у Британії ніхто цим не займається, бо всі сфокусовані на Брекзіті. І зараз це вбиває країну.

Підписуйся на наш Telegram. Отримуй тільки найважливіше!

5
Коментарі
2
18
Смішно
6
Цікаво
1
Сумно
1
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Показати коментарі
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані
Воронов Евгений
Воронов Евгений
Що, опять ?
Показати коментар повністю
Александрович Алексей
Александрович Алексей
"Прекратить вести разговоры с Путиным. Надо говорить с олигархами" вот сейчас совсем смешно было!! Товарищ заблудился в 90-х, когда Березовский и компания имели серьёзное влияние. А на примере Дерипаски увидели, как работают санкции, как вред от них бьёт по самим Штатам и приходится находить пути для отмены без "потери лица".
Показати коментар повністю
Бабаев Бабай
Бабаев Бабай
Бред ни о чем.Какая то пурга,вторгнется не вторгнется,да нахуя РФ вторгаться кудато?Особенно в рагулию? Что за эксПерды такие,никто не думает,что в случае конфликта со свинофермой,никто никуда вторгаться не будет,достаточно расхуярить хлипкую инфраструктуру навозников,и они потихоньку разбредутся в разные стороны.
Показати коментар повністю

Блоги / думки

ads pixel